Постанова № 74386624, 30.05.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/585/18 Головуючий у І інстанції Ковалевська Л. М.Провадження № 22-ц/780/2087/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 58 30.05.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Приходька К.П.,

суддів Березовенко Р.В., Сушко Л.П.,

за участю секретаря Дрозда Р.І.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_2, зацікавлені особи: ОСОБА_3, державний виконавець Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на постанову про закінчення виконавчого провадження 54143541 від 18 грудня 2017 року,-

встановила:

у лютому 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області із вищезазначеною скаргою, мотивуючи її тим, що рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 9 червня 2017 року за її позовом стягнуто з ОСОБА_4 Миколайовича аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 в твердій грошовій сумі в розмірі 1 000 гривень щомісячно, починаючи з 11 травня 2017 року і до досягнення повноліття. Суд допустив до негайного виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Постановою головного державного виконавця Баришівського райвідділу ДВС Головного управління юстиції в Київській області ОСОБА_6, 15 червня 2017 року було відкрито виконавче провадження. В даній постанові чітко вказано « стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_7 в твердій грошовій сумі в розмірі 1 000 грн. з 11.05.2017 і до досягнення повноліття».

Проте,з незрозумілих причин, державний виконавець, 18 грудня 2017 року виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки встановив, що аліменти сплачені в межах суми платежу за один місяць згідно виконавчого листа.

На думку скаржниці, дії державного виконавця в частині винесення такої постанови є неправомірними, а тому постанова підлягає скасуванню.

Просила суд, визнати неправомірними дії головного державного виконавця Баришівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Київській області ОСОБА_6 та скасувати постанову про закінчення ВП №54143541 від 18 грудня 2017 року за виконавчим листом №2/381/842/17 за рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2017 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 1 000 грн. щомісячно, починаючи з 11 травня 2017 року і до досягнення повноліття.

Зобов’язати головного державного виконавця Баришівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Київській області ОСОБА_8 усунути порушення її прав шляхом відновлення виконавчого провадження №54143541 від 15 червня 2017 року за виконавчим листом №2/381/842/17 за рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2017 року.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2018 року, скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Баришівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Київській області ОСОБА_6 у в/п №54143541.

Скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження №54143541 від 18 грудня 2017 року.

Поновлено порушене право заявника ОСОБА_2 шляхом відновлення виконавчого провадження за виконавчим листом №2/381/842/17 на підставі рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2017 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 1 000 грн. щомісячно, починаючи з 11 травня 2017 року і до досягнення повноліття.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, начальник Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, з неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилається на те, що 15 червня 2017 року головним державним виконавцем Качур Т.М. Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області за заявою стягувача ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/381/842/17 виданого 09 червня 2017 року Фастівським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 11 травня 2017 року і до досягнення сином повноліття. №АСВП 54143541.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження надіслана сторонам 15 червня 2017 року за вих. №4843 з викликом боржника на 21 червня 2017 року з пропозицією сплатити аліменти в межах суми платежу за один місяць в сумі 1000 грн.

На призначений день та час боржник не з’явився.

Виконавчий лист №2/381/842/17 був виданий Фастівським міськрайонним судом 09 червня 2017 року, в день винесення судом рішення, тобто рішення суду на день видачі виконавчого листа не набрало законної сили.

Суд першої інстанції не дослідив в судовому засіданні матеріали виконавчого провадження, зокрема копію виконавчого листа, та прийшов до висновку, що рішення суду, яке набрало чинності 20 червня 2017 року підлягає виконанню в повному обсязі, хоча у виконавчому листі Фастівського міськрайонного суду виданого 09 червня 2017 року зазначено, що рішення не набрало законної сили та зазначено: підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

06 грудня 2017 року боржник ОСОБА_3 з’явився до державного виконавця та надав платіжне доручення від 28 червня 2017 року про сплату аліментів в розмірі 1 000 грн. за один місяць на картковий рахунок стягувача.

Вважає, що права та законні інтереси стягувача ОСОБА_2 у виконавчому провадженні за №АСВП 54143541 не порушені.

Просив, скасувати ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2018 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні скарги на постанову про закінчення виконавчого провадження за №АСВП 54143541.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 9 червня 2017 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 1 000 грн. щомісячно, починаючи з 11 травня 2017 року і до досягнення повноліття. В частині стягнення аліментів суд допустив рішення до негайного виконання в частині стягнення суми платежу за один місяць (справа №2/381/842/17, 381/1676/17 ).

Постановою головного державного виконавця Баришівського райвідділу ДВС Головного управління юстиції в Київській області ОСОБА_6 15 червня 2017 року було відкрито ВП №254143541 за виконавчим листом №2/381/842/17, виданим 09 червня 2017 року на підставі рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області. В даній постанові чітко вказано «стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_7 в твердій грошовій сумі в розмірі 1 000 гривень з 11.05.2017 і до досягнення повноліття».

Не отримавши аліментів на дитину за січень місяць 2018 року, ОСОБА_2 зателефонувала до головного державного виконавця Качур Т.М. і отримала відповідь, що виконавче провадження закінчено з підстав сплати боржником аліментів в межах суми платежу за один місяць, згідно виконавчого листа.

Постановляючи ухвалу про задоволення скарги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що рішення набрало чинності та підлягає виконанню в повному обсязі (в тому числі і в частині стягнення аліментів до повноліття сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3), а отже були відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження № 54143541, оскільки не відбулося в повному обсязі виконання рішення суду.

З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п.9 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено закінчення виконавчого провадження після фактичного виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом.

Відповідно до резолютивної частини рішення суду, яке набрало чинності 20 червня 2017 року, вирішено: «Стягнути з ОСОБА_4 Миколайовича аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 в твердій грошовій сумі в розмірі 1 000 гривень щомісячно, починаючи з 11.05.2017 року і до досягнення повноліття».

Проте, відповідно до чинного сімейного законодавства та згідно ст.367 ЦПК України, суд допустив до негайного виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно ст.451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення скарги ОСОБА_2 на постанову про закінчення ВП 54143541 від 18 грудня 2018 року.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Викладені в апеляційній скарзі доводи на думку колегії суддів не є переконливими та такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384, ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

апеляційну скаргу Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області залишити без задоволення.

Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді