Постанова № 74386545, 31.05.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/6112/15-ц Головуючий у І інстанції Журавський В. В.Провадження № 22-ц/780/1900/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 31.05.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 травня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів Волохова Л.А., Мережко М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Журавського В.В. від 08 лютого 2018 року про повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» та Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про визнання кредитного договору недійсним та застосування наслідків його недійсності,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2015 року позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.

Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 10 лютого 2016 року, в задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» було відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 10 лютого 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 серпня 2017 року справу за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10 годину 00 хвилин 24 жовтня 2017 року.

В судовому засіданні 08 лютого 2018 року представником відповідача ОСОБА_2 – адвокатом ОСОБА_3 заявлено клопотання про прийняття до розгляду зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Кредитпромбанк» про визнання кредитного договору недійсним та застосування наслідків його недійсності.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2018 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Кредитпромбанк» про визнання кредитного договору недійсним та застосування наслідків його недійсності повернуто заявнику на підставі ч. 3 ст. 194 ЦПК України.

Не погоджуючись з ухвалою про повернення зустрічної позовної заяви, відповідач ОСОБА_2 подала на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, просила ухвалу суду від 08 лютого 2018 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_2, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду – без змін, виходячи з наступного.

Повертаючи зустрічну позовну заяву заявникові, суд першої інстанції виходив з порушень нею при пред’явленні зустрічного позову вимог ч. 1 ст. 193 ЦПК України в редакції, що набрала чинності з 15 грудня 2017 року, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред’явити зустрічний позов у строк для подання відзиву, який відповідно до ч. 1 ст. 191 ЦПК України встановлюється судом в ухвалі про відкриття провадження.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі було відкрито ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2015 року (а.с.35) із призначенням справи до розгляду на 11 годину 30 хвилин 28 вересня 2015 року.

Після скасування заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2015 року та ухвали апеляційного суду Київської області від 10 лютого 2016 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року (а.с.160-162), та розподілу справи судді Журавському В.В., останнім 02 серпня 2017 року було винесено ухвалу про призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10 годину 00 хвилин 24 жовтня 2017 року (а.с.168), в якій відповідачу строк для подання відзиву не визначався, оскільки діючим на час постановлення ухвали процесуальним законодавством не передбачалась необхідність встановлення судом строку для подання відзиву.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_2 зустрічну позовну заяву до суду подано після призначення справи до розгляду, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 193 ЦПК України, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про повернення зустрічного позову на підставі ч. 3 ст. 194 ЦПК України, згідно якої зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

Повернення зустрічного позову на підставі ч. 3 ст. 194 ЦПК України жодним чином право відповідача ОСОБА_2 на судовий захист не порушує, оскільки не перешкоджає її зверненню до суду з окремим позовом в порядку, визначеному главою 2 розділу ІІІ ЦПК України.

Доводів, які б спростували законність та обґрунтованість ухвали суду, апеляційна скарга відповідача ОСОБА_2 не містить.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування згідно вимог ч. 1 ст. 375 ЦПК України відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Ухвалу судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2018 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: