Рішення № 74386037, 31.05.2018, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/526/18

Провадження № 2/366/221/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 року Іванківський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Слободян Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Мартовицької Н.Є.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду в смт. Іванків Київської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Просили стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 117000,00 грн. та судові витрати, посилаючись при цьому на те, що відповідно до укладеного 06.02.2013 р. між сторонами кредитного договору № б/н ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Підписана відповідачем заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, викладеними на сайті, складає між нею та банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дала згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. ОСОБА_1 зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконує. Станом на 30.11.2017 р. має заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 117000,00 грн.

26.03.2018 року у справі було відкрите спрощене позовне провадження.

Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з*явився, у позові просили у разі неявки у судове засідання розглядати справу за відсутності позивача, не заперечують проти заочного розгляду справи, додали до позову аналогічне клопотання.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 24.04.2018 року та 31.05.2018 року не з'явилася. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялася вчасно, належним чином за зареєстрованою в установленому порядку адресою її місця проживання. Рекомендована кореспонденція повернулась до суду з відмітками про вручення відповідно 05.04.2018 року та 15.05.2018 року. Зазначена адреса – с. Феневичі Іванківського району, вул. Леніна, 111 є офіційно зареєстрованою адресою місця проживання відповідача, що підтверджується копією його паспорта, довідкою УДМС і сільської ради. Відтак, відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК , відповідач вважається належним чином повідомленим про день і час судового засідання.

Дослідивши письмові докази: копії анкети - заяви позичальника від 06.02.2013 р., витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витягу з Умов і правил надання банківських послуг, розрахунок заборгованості ОСОБА_1 станом на 30.11.2017 року та інші письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору № б/н від 06.02.2013 р. відповідач отримав у позивача (ПАТ КБ «ПриватБанк») кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Договір складається із анкети - заяви клієнта, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку.

Підписана відповідачем заява разом з вказаними документами становлять між банком та клієнтом договір, про що зазначено у заяві з підписом відповідача.

Встановлення та зміна кредитного ліміту регулюється п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дав згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді, підтвердив факт отримання загальної інформації про умови кредитування в ПАТ КБ «ПриватБанк».

З наданого банком розрахунку вбачається, що відповідач ОСОБА_1 порушувала умови договору, не сплачувала нараховані банком відсотки, не погашала взяту суму кредиту, унаслідок чого у нього станом на 30.11.2017 р. утворилась заборгованість у розмірі 117000,00 грн., яка складається з:

- 3999,65 грн. – тіло кредиту;

-113000 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом;

Наданий позивачем розрахунок наявної заборгованості за договором відповідачем не оспорювався, жодних доказів, які б спростовували суму заборгованості відповідачем суду не надано, свій розрахунок не наведений, судово-економічна експертиза у справі за клопотанням відповідача не призначалась. Тобто, відповідач не спростувала докази, надані банком щодо цього факту.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов’язання за кредитним договором, укладеним 06.02.2013 року між сторонами, то з неї на користь позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» необхідно стягнути заборгованість за вказаним вище договором в розмірі, заявленому позивачем, а також сплачений позивачем судовий збір (мінімальний, який передбачений законом).

Керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 526, 530 ч.1, 549, 629, 634 ч. 1 ЦК України, ст. ст. 77-81, 83, 89, 95, 141, 263-265, 273, 279, 354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (р/р 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором № б/н від 06.02.2013 року в сумі 117000,00 грн., з них: 3999,65 грн. – тіло кредиту; 113000,65 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом), а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд Київської області шляхом подачі у тридцяти денний строк з дня складення повного тексту рішення (31.05.2018 року).

Суддя