Рішення № 74386027, 10.05.2018, Вишгородський районний суд Київської області

10.05.2018 Справа № 363/4644/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Гавриленко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Катюжанської сільської ради, третя особа: Вишгородська районна державна нотаріальна контора Київської області про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

позивачі звернулися до суду з даним позовом, посилаючись на факт прийняття спадщини на спадкове майно – житловий будинок №74 по вулиці Св’ятомихайлівська (Комуністична) в селі Катюжанка Вишгородського району Київської області, після смерті 09 вересня 2010 року ОСОБА_3. В зв’язку з тим, що за життя спадкодавець не встиг оформити правовстановчі документи на будинок порушують питання про визнання за ними права власності на це майно в порядку спадкування за законом.

Представник позивачів подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив про задоволення позову з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача ОСОБА_4 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову не заперечила.

Представник третьої особи ОСОБА_5 подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Як убачається з матеріалів справи, спірний житловий будинок №74 по вул. Св’ятомихайлівська (Комуністична) в с. Катюжанка Вишгородського району Київської області згідно свідоцтва про право спадщину за заповітом від 04 серпня 1990 року належав ОСОБА_3

За заявою рідної сестри ОСОБА_3 - ОСОБА_6 рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 10 листопада 2006 року його визнано померлим.

21 грудня 2006 року на підставі вказаного рішення видано свідоцтво про смерть ОСОБА_3 19 листопада 2006 року.

Внаслідок цього ОСОБА_6 18 червня 2007 року отримала свідоцтво про спадщину за законом на спірний будинок та оформила за собою право власності на нього.

16 липня 2007 року вказаний будинок ОСОБА_6 продала згідно договору купівлі-продажу своєму зятю ОСОБА_7

14 квітня 2010 року Вишгородським районним судом Київської області скасовано рішення цього ж суду від 10 листопада 2006 року про оголошення ОСОБА_3 померлим, через те, що останній виявився живим.

07 вересня 2010 року цим же судом затверджено мирову угоду укладену між ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, якою визнано недійсним згаданий договір купівлі-продажу спірного будинку та право власності на нього визнано за ОСОБА_6

09 вересня 2010 року ОСОБА_3 помер.

23 грудня 2010 року рішенням цього ж суду визнано недійсним свідоцтво про право спадщину за законом на спірний будинок серії ВЕ №566638 видане ОСОБА_6 18 червня 2007 року.

28 травня 2012 року ухвалою Апеляційного суду Київської області скасовано ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 07.09.2010 року про затвердження мирової угоди.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 31 жовтня 2013 року визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку №74 по вул. Св’ятомихайлівська (Комуністична) в с. Катюжанка Вишгородського району Київської області укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та зобов’язано Державну реєстраційну службу Вишгородського РУЮ в Київській області скасувати державну реєстрацію права власності на вказаний будинок за ОСОБА_6

Отже всі правоустановчі документи на підставі яких за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на спірний житловий будинок визнано недійсними та скасовано вказаними судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_9, які відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України шляхом подання заяви до нотаріальної контори прийняли спадщину після смерті останнього.

ОСОБА_10 згідно ст. 1274 ЦК України від спадщини відмовився на користь ОСОБА_1 ОСОБА_10 обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи після смерті ОСОБА_3 №113/2011 від 09 вересня 2010 року, зокрема його заявою від 23 лютого 2011 року.

07 липня 2015 року постановою державного нотаріуса Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно померлого.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав і обов’язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Як убачається з ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов’язковим, коли об’єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов’язковій державній реєстрації.

Відповідно до ст. 1299 ЦК України якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу).

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Разом з тим, на час отримання ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_11 в 1990 році, виникнення права власності не залежало від його державної реєстрації, що стало обов’язковим лише після набрання чинності Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відтак, право власності на майно набуте у власність до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» набувається в порядку, який існував на час його набуття, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Оскільки померлий ОСОБА_3 не встиг оформити правовстановлюючі документи на успадковане після смерті матері майно й за життя виникле в нього право власності не зареєстрував, зазначене перешкоджає позивачам здійсненню права спадкування на нього і отриманню свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином спадкодавець набув право власності на спадкове майно шляхом отримання його в спадщину після смерті матері на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом.

Вирішуючи цю справу, суд виходить з того, що в порядку спадкування за законом позивачі набули право власності на вказане спадкове майно, яке належало ОСОБА_3, який помер і не встиг його оформити, а тому це перешкоджає видачі свідоцтва про право власності на спадщину.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Відтак за ОСОБА_1 слід визнати право власності на 2/3 частини спадкового майна, з урахуванням заяви ОСОБА_10, який відмовився від спадщини на її користь, а іншу 1/3 частину слід визнати за ОСОБА_2

Питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку, оскільки рішення суду буде правовстановлюючим документом для оформлення права на це майно.

Таким чином, заявлене позивачами право підлягає захистові, а пред’явлений позов – задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,

вирішив:

позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) право власності на 2/3 частини будинку № 74 по вулиці Св’ятомихайлівська (Комуністична) в селі Катюжанка Вишгородського району Київської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) право власності на 1/3 частину будинку № 74 по вулиці Св’ятомихайлівська (Комуністична) в селі Катюжанка Вишгородського району Київської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3.

Повне судове рішення складено 21 травня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.

Позивачі: ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії СО №601063 виданий 05 травня 2001 року Харківським РУ ГУ МВС України в м. Києві, РНОКПП - НОМЕР_1).

ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії СО №601064 виданий 05 травня 2001 року Харківським РУ ГУ МВС України в м. Києві, РНОКПП - НОМЕР_3).

Відповідач: Катюжанська сільська рада Вишгородського району Київської області (Київська область, Вишгородський район, с. Катюжанка, вул. Біла, 40, код ЄДРПОУ 04359560).

Третя особа: Вишгородська районна державна нотаріальна контора Київської області (Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, 13).

Суддя