Вирок № 74384911, 01.06.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №290/185/17 Головуючий у 1-й інст. Бєлкіна Д. С.

Категорія ч.2 ст.286 КК України Доповідач Кіянова С. В.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області

в складі: головуючого Кіянової С.В.,

суддів: Слісарчука Я.А., Шевченко В.Ю.,

з участю: секретаря Гончарука С.С.,

прокурора Селюченко І.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Забродського Б.І.,

потерпілої ОСОБА_3,

представника потерпілої ОСОБА_4,

представника цивільного

відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12016060150000308 за апеляційними скаргами прокурора Новоград-Волинської місцевої прокуратури Смірнова М.А., директора ТОВ «Золотий Коровай» ОСОБА_7 та представника ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» ОСОБА_8 на вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 14 лютого 2018 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мари, Республіки Туркменістан, громадянина України, з середньою освітою, працюючого водієм в ТОВ «Золотий Коровай», одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не військовозобов'язаного, раніше не судимого,-

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді трьох років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановлено іспитовий строк тривалістю - 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 КК України покладено на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирався.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 3168,24 грн.

Цивільний позов ОСОБА_9 та ОСОБА_9 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_10 задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальність «Золотий Коровай» на користь ОСОБА_9 майнову шкоду в розмірі 303254,00 грн., моральну шкоду в розмірі 150000,00 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальність «Золотий Коровай» на користь законного представника ОСОБА_10 - ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 150000,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальність «Золотий Коровай» на користь ОСОБА_9 витрати за проведення експертизи в розмірі 3400,00 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальність «Золотий Коровай» на користь ОСОБА_9 витрати понесені при сплаті судового збору в розмірі 4736,84 грн.

Вирішено питання щодо речових доказів,-

в с т а н о в и в:

За обставин встановлених судом та викладених у вироку, 01 жовтня 2016 року близько 06:00 години ОСОБА_1 керував технічно справним автомобілем марки ГАЗ-3302 державний номерний знак НОМЕР_2.

Рухаючись вказаним транспортним засобом по автодорозі «Дубрівка - Баранівка-Висока Піч» на 54км.+680 м, в напрямку с. Залужне Романівського району Житомирської області, в порушення вимог пунктів 2.3б, 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України, був неуважний до дорожньої обстановки та її змін, виїхав на зустрічну смугу руху не переконавшись, що його маневр буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, в результаті чого передньою лівою кутовою частиною автомобіля зіткнувся із лівою боковою частиною автомобіля марки «Renault Trafic», державний номерний знак НОМЕР_1, на якому рухався водій ОСОБА_11.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, водій ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у виді: закритої травми грудної клітки, крововиливів в корені правої та лівої легені, переломів 4, 5, 6, 7, 8-го ребер праворуч, переломів 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9-го ребер ліворуч, множинних саден обличчя, синців тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, травматичного шоку від яких загинув на місці.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 2.3б, 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України, знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

В апеляційній скарзі прокурор Смірнов М.А., не оспорюючи фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення та кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1, просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання, ухвалити в цій частині новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобом на 2 роки. В решті вирок залишити без змін. Вважає, що вирок суду в цій частині є незаконним, необґрунтованим та підлягає скасуванню, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до призначення покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості. Зазначає, що суд призначаючи обвинуваченому вид та розмір покарання не врахував тяжких наслідків, які настали від злочину, та призначив занадто м'яке покарання. Вказує, що звільняючи обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, суд належним чином не вмотивував свого рішення та не взяв до уваги той факт, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, хоча в силу ст.89 КК України вважається не судимим.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «Золотий Коровай» ОСОБА_7 просить вирок суду в частині цивільного позову змінити.

Цивільний позов ОСОБА_9 та ОСОБА_9 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_10 задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Золотий Коровай» на користь ОСОБА_9 майнову шкоду в розмірі 295254,00 грн., моральну шкоду в розмірі 66300,00 грн.

Стягнути з ТОВ «Золотий Коровай» на користь законного представника ОСОБА_10 - ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 66300,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати розподілити між сторонами, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В решті вирок залишити без змін.

Вважає вирок суду у частині, що стосується цивільного позову незаконним, необґрунтованим та невмотивованим внаслідок неповноти судового розгляду, невідповідністю висновків суду викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження, а також неправильним застосуванням судом норм матеріального права. Вказує, що суд при визначенні кінцевої суми відшкодування матеріальної шкоди, помилково не врахував кошти в сумі 8000,00 грн. сплачених ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9, та не зменшив кінцеву суму відшкодування до 295254,00 грн.. Стверджує, що розмір відшкодування моральної шкоди визначений судом в розмірі по 150000,00 грн. на кожного потерпілого (всього 300000,00 грн.), не підтверджений належними та допустимими доказами. Вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди на кожного потерпілого повинен становити по 75000,00 грн. Крім цього, вказує, що судом повинна була бути застосована ст.27 п.3 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та сума відшкодування на кожного потерпілого повинна була бути зменшена на ліміт відповідальності страховика, а саме на 8700,00 грн., та повинна становити по 66300,00 грн. кожному потерпілому. Зазначає, що виходячи з розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача повинно було бути стягнуто 4500,00 грн. витрат при сплаті судового збору а не 4736,84 грн. Посилається на те, що стягнення з ТОВ «Золотий Коровай» коштів в сумі 3400 грн. за проведення авто-технічної експертизи є незаконним, оскільки висновок експерта ОСОБА_12 за який були сплачені ці кошти був сумнівним і тому по справі було призначено повторну авто технічну експертизу, яка була оплачена ТОВ «Золотий Коровай».

В апеляційній скарзі представник ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» адвокат ОСОБА_8 просить вирок суду в частині, що стосується цивільного позову змінити та стягнути з ТОВ «Золотий Коровай» на користь ОСОБА_9 майнову шкоду без врахування зменшення заявленого розміру майнової шкоди на суму 50000,00 грн.. Виключити з мотивувальної частини вироку посилання на те, що «матеріальна шкода завдана потерпілим підлягає відшкодуванню страховиком у межах, передбачених договором страхування», а також на те, що «50000,00 грн. підлягає відшкодуванню з ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» у межах ліміту». В решті вирок залишити без змін. Вважає вирок суду у частині, що стосується цивільного позову незаконним та таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки суд першої інстанції не вірно застосував до правовідносин між позивачем та страховиком спеціальний закон, фактично вийшовши за межі позовних вимог. Зазначає, що суд безпідставно зменшив розмір майнової шкоди, яка стягнута з ТОВ «Золотий Коровай» на користь ОСОБА_9 на 50000,00 грн. пославшись на те, що дані кошти підлягають відшкодуванню з ПрАТ «СК«Арсенал Страхування» у межах ліміту, оскільки Цивільний позивач відмовилася від позовних вимог до ПрАТ «СК«Арсенал Страхування». Крім того, вказує, що заява на виплату страхового відшкодування, яка відповідно до п.1.4 ст.37 ЗУ «Про страхування» може бути подана впродовж року після ДТП, потерпілою стороною не подавалася. Стверджує, що цивільний позивач ОСОБА_9 не є особою, яка має право на отримання страхового відшкодування, потерпілим (власником) пошкодженого в ДТП майна в контексті Закону. Свідоцтво про прийняття спадщини в матеріалах справи відсутнє. Вказує, що суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив докази по справі, а саме докази, що посвідчують право цивільного позивача на отримання страхового відшкодування в ПрАТ «СК«Арсенал Страхування».

В запереченні на апеляційну скаргу прокурора, захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Забродський Б.І. просив, залишити її без задоволення та вказав про безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та дослідженими судом першої інстанції доказами. Вважає, що прокурор у своїй апеляційній скарзі наводить не сукупність обставин, які враховані та оцінені судом, а вибірково тлумачить норми діючого законодавства, які на його думку залишилися поза увагою суду при постановленні вироку.

Представник ТОВ «Золотий Коровай» ОСОБА_5 подала заперечення на апеляційну скаргу представника ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» адвоката ОСОБА_8, в якій вказала, що доводи та міркування наведені в апеляційній скарзі апелянта є безпідставними, надуманими та такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

В запереченнях на апеляційні скарги директора ТОВ «Золотий Коровай» ОСОБА_7 та представника ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» ОСОБА_8, які надійшли від потерпілої ОСОБА_9, йдеться про безпідставність вимог апелянтів та про залишення вироку суду без зміни.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора в підтримання апеляційної скарги прокурора, пояснення представника цивільного відповідача ТОВ «Золотий Коровай» ОСОБА_5 в підтримання своєї апеляційної скарги та в заперечення апеляційної скарги представника ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», думку потерпілої ОСОБА_9 та її представника ОСОБА_4 в заперечення апеляційних скарг цивільних відповідачів та вирішення апеляційної скарги прокурора на розсуд суду, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника в заперечення наданих апеляційних скарг, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали кримінального провадження в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У вироку суду зазначено, що на підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом першої інстанції було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким із учасників процесу не оспорювалися. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції не було, йому роз'яснено, що у даному випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, висновок суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 в діях, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли смерть ОСОБА_11, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та в апеляційних скаргах не оспорюється. Дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України кваліфіковані правильно.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 судом першої інстанції покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, а саме: застосуванні ст.75 КК України та звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання.

Так, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із загальних засад призначення покарання - ст. 65 КК України та врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Пом'якшуючою обставиною суд визнав щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне часткове відшкодування завданого збитку.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що обвинувачений ОСОБА_1 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, вчинив необережний тяжкий злочин, вину у вчиненні злочину визнав, частково відшкодував завдану шкоду, на даний час працює водієм автотранспортних засобів ТОВ «Золотий коровай», на утриманні має двох малолітніх дітей; за місцем роботи характеризується виключно позитивно, зарекомендував себе грамотним, дисциплінованим спеціалістом, добросовісно ставиться до виконання своїх службових обов'язків (характеристика №87 від 27.02.2017 року); згідно довідок Комунальної установи Центральної районної лікарні «Пулинської районної ради» від 27.02.2017 року ОСОБА_1 на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває.

Судом також враховано висновки досудової доповіді Баранівського районного сектору з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України щодо обвинуваченого ОСОБА_1, згідно якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як низький, виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства.

З урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, суд вважав, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливо без його ізоляції від суспільства, беручи також до уваги думку потерпілої сторони.

Проте, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції недостатньо врахував наслідки вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а саме спричинення смерті потерпілого ОСОБА_11

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_1 судом першої інстанції було допущено невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення, а тому він підлягає скасуванню в частині призначеного покарання з ухваленням нового вироку.

Так, відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст.65 КК України апеляційний суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини кримінального провадження, що обтяжують та пом'якшують його покарання.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 відноситься до категорії тяжких злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, колегія суддів враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, вчинив необережний тяжкий злочин, вину у вчиненні злочину визнав, частково відшкодував завдану шкоду, на даний час працює водієм автотранспортних засобів ТОВ «Золотий коровай», на утриманні має двох малолітніх дітей; за місцем роботи характеризується позитивно.

Крім того, апеляційним судом враховано щире каяття обвинуваченого ОСОБА_1, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне часткове відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.

Апеляційний суд також враховує думку потерпілої щодо покарання обвинуваченого ОСОБА_1, яка просила призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 не пов'язане з позбавленням волі.

Відповідно до вимог ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Враховуючи вимоги ст.ст. 50, 65 КК України, колегія суддів, приходить до висновку, що за наявності вищезазначених обставин та двох пом'якшуючих покарання обставин, які в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, можливо застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не передбаченого санкцією ч.2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі, яке буде достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, а також для запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Також, враховуючи, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_1 настала смерть потерпілого, апеляційний суд вважає необхідними позбавити обвинуваченого ОСОБА_1 права керування транспортними засобами.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що для досягнення мети перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 слід призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами, скасувавши вирок суду в частині призначеного покарання через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості та ухвалити новий вирок в цій частині.

Щодо вирішення цивільного позову, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно вимог апеляційних скарг директора ТОВ «Золотий Коровай» ОСОБА_7 та представника ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» ОСОБА_8, останніми ставиться питання про зміну вироку суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_9

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи, що вищевказаними апелянтами не ставиться питання про дослідження доказів в частині вирішення цивільного позову, які містяться в матеріалах кримінального провадження, апеляційний суд позбавлений можливості вийти за межі вимог апеляційних скарг.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на наявність в матеріалах кримінального провадження ухвали Баранівського районного суду Житомирської області від 15.08.2017 року, якою позовні вимоги ОСОБА_9 в частині до ТОВ «Акомодейшн прожект» та СК «Арсенал» в цивільному позові ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальність «Золотий Коровай», Товариства з обмеженою відповідальність «Акомодейшн проджект», Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування", третя особа - ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, залишено без розгляду (т.2 а.п. 67).

Враховуючи наведене, а саме те, що в даному випадку апеляційний суд позбавлений можливості прийняти рішення щодо зміни вироку суду в частині вирішення цивільного позову та судових витрат, які відносяться до цивільного позову і стягнуті з ТОВ «Золотий Каравай» на користь потерпілої ОСОБА_9 (за проведення експертизи в розмірі 3 400 грн. та судового збору в розмірі 4736,84 грн.), у вказаній частині вирок суду підлягає скасуванню з направленням кримінального провадження для розгляду до суду першої інстанції в порядку цивільного судочинства, під час якого, місцевому суду слід дослідити доводи апеляційних скарг цивільних відповідачів, матеріали кримінального провадження у вказаній частині та прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 420 КПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги прокурора Новоград-Волинської місцевої прокуратури Смірнова М.А., директора ТОВ «Золотий Коровай» ОСОБА_7 та представника ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» ОСОБА_8 задовольнити частково.

Вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 14 лютого 2018 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий вирок.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 286 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 3 (трьох) років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами.

Строк відбуття покарання обвинуваченим ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 14 лютого 2018 року щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_9 та ОСОБА_9 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_10 скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

В решті вирок залишити без зміни.

Вирок набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржений в частині призначеного покарання в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

В частині направлення на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства вирок оскарженню не підлягає.

Судді: