Рішення № 74384409, 18.05.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/7721/15-ц

2/296/1408/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" травня 2018 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Драча Ю.І.,

при секретарі Івашко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі справу за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Надра» ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у якому просила стягнути в солідарному порядку з відповідачів на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 25/10/2004/840-Н/37 від 25.10.2004р. в сумі 4 430,83 доларів США та 68 455,44 грн., а також покласти на відповідачів витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно кредитного договору №25/10/2004/840-Н/37 від 25.10.2004р. відповідачу ОСОБА_3 надано кредит у розмірі 14 000,00 доларів США з кінцевим строком повернення до 24.10.2019 року зі сплатою 12,0 відсотків за користування кредитними коштами. З метою забезпечення своєчасного повернення наданих кредитних коштів, а також відсотків за користування ними 25.10.2004 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір поруки, згідно якого поручитель несе разом з позичальником солідарну відповідальність за невиконання умов кредитного договору в тому ж обсязі, що і боржник. З моменту отримання кредитних коштів ОСОБА_3 частково здійснив повернення кредитних коштів, а саме тіло кредиту погашено в сумі 10 210,74 доларів США, сплачено відсотки по кредиту в сумі 10 070,12 доларів США та комісії у сумі 2 034,80 доларів США. Останній платіж по кредитному договору відповідач здійснив 12.09.2014 року. Таким чином, відповідач ОСОБА_3 ухиляється від взятих на себе зобов’язань та не сплачує своєчасно кредит і відсотки за користування кредитними коштами, у зв’язку з чим станом на 17.06.2015 року заборгованість перед банком становить 4 430,83 доларів США та 68455,44 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач –ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач по справі – ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначила, що самостійно сплачує заборгованість за кредитним договором, не заперечує щодо сплати тіла кредиту, однак просить скасувати заборгованість по пені.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків , встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника достроково повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

25.10.2004 року між ВАТ КБ “Надра”, правонаступником якого є ПАТ КБ “Надра” та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір №25/10/2004/840-Н/37, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 14 000,00 доларів США на строк до 24.10.2019 року зі сплатою 12,0 % відсотків річних за користування кредитними коштами та згідно до умов цього договору відповідач ОСОБА_3 зобов’язався сплачувати платежі у розмірі та порядку, визначених п.п.1.3, 3.3.1, 3.3.2, 3.3.3, 3.3.4, 3.3, 4.3.16 договору (а.с.3-6).

Зобов’язання за кредитним договором №25/10/2004/840-Н/37 від 25.10.2004 року забезпечено договором поруки за №25/10/2004/840-Н/37/2 від 25.10.2004 року, укладеним між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 яка згідно п.1.2 відповідає перед кредитором у тому ж об’ємі, що і позичальник. Згідно п. 1.3 відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобов’язань, так і при невиконанні позичальником зобов’язань в цілому (а.с.13).

Відповідач ОСОБА_3 порушив зобов’язання за кредитним договором та не сплачує кредит та відсотки за користування кредитними коштами, внаслідок чого станом на 17.06.2015 року утворилась заборгованість перед банком у розмірі 4 430,83 доларів США та 68 455,44 гривень, з яких: заборгованість по кредиту, в тому числі прострочена – 3 789,26 долари США, заборгованість по сплаті відсотків, в тому числі прострочена – 567,17 доларів США, заборгованість по сплаті комісії, в тому числі прострочена – 74, 40 доларів США, пеня за прострочення сплати кредиту – 68 455,44 грн., що еквівалентно за курсом НБУ (1 долар США = 21,147739 грн.) 3 237, 01 доларам США, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.15-19).

Відповідно до вимог ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно до вимог ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Згідно з положеннями ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від настання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 4 430,83 доларів США підлягає задоволенню.

Що стосується стягнення з відповідача пені, слід зазначити наступне.

Відповідач просила суд скасувати пеню, оскільки вона поручителем за кредитним договором, основний боржник, який є її колишнім чоловіком заборгованість не сплачує, а на її утриманні знаходиться дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, частиною 3 статі 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Тому, виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги те, що відповідач робила проплати за наданим кредитом, має на утриманні дитину, не заперечує щодо сплати тіла кредиту, враховуючи відсутність прямих збитків у позивача через порушення відповідачем своїх зобов'язань, суд вважає за можливе застосувати положення ч. 3 ст. 551 ЦПК України та зменшити пеню до 1000 грн.

При таких обставинах позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п.22 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку від сплати судового збору - звільняється.

Відповідно до ч. 1 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, тому з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 473,51 грн. з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-83, 141, 265, 280-283 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, НОМЕР_2, виданий 21.06.1997 року Коростенським РВ УМВС України в Житомирській області, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_3, НОМЕР_4 виданий 19.04.2008 року Богунським РВ УМВС України в Житомирській області на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Надра” заборгованість за кредитним договором у сумі 4 430,83 (чотири тисячі чотириста тридцять) доларів США 83 центи, а також пеню за прострочення сплати кредиту у сумі 1000,00 (одна тисяча грн.).

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, НОМЕР_2, виданий 21.06.1997 року Коростенським РВ УМВС України в Житомирській області, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_3, НОМЕР_4 виданий 19.04.2008 року Богунським РВ УМВС України в Житомирській області на користь держави судовий збір у сумі по 473,51 грн. з кожного.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Житомирської області.

Суддя Ю. І. Драч