Постанова № 74384032, 23.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1582/18 Справа № 175/2241/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду першої інстанції з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що до позивача за договором купівлі-продажу прав вимоги перейшло право вимоги за про надання споживчого кредиту №11323134000 від 27 березня 2008 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в розмірі 180000,00 доларів США зі сплатою відсотків та кінцевим терміном повернення до 26 березня 2029 року. З метою забезпечення виконання вказаних кредитних зобов’язань, між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки №11323134000/113233990000/3 від 27 березня 2008 року, відповідно до умов якого відповідач передала в іпотеку двокімнатну квартиру №33 у будинку під №11 по вулиці 8-го Березня в смт. Ювілейне, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області. Внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов’язань за договором про надання споживчого кредиту в ОСОБА_2 станом на 05 травня 2014 року утворилась заборгованість в розмірі 192321,27 доларів США, що еквівалентно 2192462,48 грн.

У зв’язку з чим, ПАТ «Дельта Банк», як новий кредитор, просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, що виникла у ОСОБА_2 перед банком, а також визнати за ПАТ «Дельта Банк» право власності на іпотечне майно (розташоване за адресою: АДРЕСА_1) та виселити із зняттям з реєстрації відповідача та всіх інших осіб, які зареєстровані та перебувають за вищевказаною адресою.

В свою чергу, ОСОБА_2 звернулась із зустрічним позовом до ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «УкрСиббанк» про визнання договору недійсним, в якому просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» без застосування наслідків його недійсності.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2015 року позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» було задоволено:

- в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №11323134000 від 27 березня 2008 року у розмірі 192321,27 доларів США, що еквівалентно 2192462,48 грн., перед ПАТ «Дельта Банк» звернуто стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру №33, загальною площею: 109,4 кв.м, житловою площею: 40,4 кв.м, що знаходиться у будинку №11, розташованого по вулиці 8-го Березня в смт. Ювілейне, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, шляхом передачі іпотекодержателю – ПАТ «Дельта Банк» вказаного предмета іпотеки у власність;

- визнано за ПАТ «Дельта Банк» право власності на двокімнатну квартиру №33, загальною площею: 109,4 кв.м, житловою площею: 40,4 кв.м, що знаходиться у будинку №11, розташованого по вулиці 8-го Березня в смт. Ювілейне, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області;

- виселено та знято з реєстрації місце проживання та перебування ОСОБА_2 та інших осіб, які зареєстровані та проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 в дані про яких внесенні до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи;

- зобов’язано ОСОБА_2 передати ПАТ «Дельта Банк» правовстановлюючі документи на двокімнатну квартиру №33, загальною площею: 109,4 кв.м, житловою площею: 40,4 кв.м, що знаходиться у будинку №11, розташованого по вулиці 8-го Березня в смт. Ювілейне, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області (свідоцтво про право власності, державний акт), ключі від вхідних дверей (дублікати ключів), документи, що характеризують об'єкт нерухомості (технічний паспорт на будинок), та інші документи передбачені Постановою КМУ №868 від 17 жовтня 2013 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно»;

- стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» судовий збір в розмірі 3654,00 грн.

Питання щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2015 року вирішено не було, у зв’язку з чим, ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2017 року цивільну справу №175/2241/14 було повернуто до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення.

14 грудня 2017 року вказану цивільну справу було повернуто до суду апеляційної інстанції та надано лист-відповідь вх. №22-14316 щодо відсутності можливості ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №175/2241/14 через закінчення повноважень судді Борисова С.О.

Не погодившись із рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2015 року, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване та постановити нове, яким відмовити ПАТ «Дельта Банк» у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність, виселення та усунення перешкод у здійсненні права власності.

В своїй апеляційній скарзі, ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що призвело до порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та до ухвалення незаконного і необґрунтованого рішення.

ПАТ «Дельта Банк» та відповідач за зустрічним позовом ПАТ «УкрСиббанк» своїми правами, передбаченими положеннями ст. 360 ЦПК України, на подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 не скористались.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно ч. 3 ст. 82 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня може здійснюватися без конкурсу тільки у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Тож, до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження та переглядати рішення судів перших інстанцій.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу - задовольнити, рішення суду в оскаржуваній частині – скасувати та постановити нове, яким відмовити ПАТ «Дельта Банк» у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність, виселення та усунення перешкод у здійсненні права власності, з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк», суд першої інстанції виходив із того, що оскільки ОСОБА_2 в добровільному порядку обов’язки по сплаті заборгованості за споживчим кредитом №11323134000 від 27 березня 2008 року, забезпеченим іпотекою №11323134000/113233990000/3 від 27 березня 2008 року, не виконує, то в рахунок її погашення у відповідності до діючого законодавства ПАТ «Дельта Банк» має право на звернення стягнення предмету іпотеки шляхом визнання за кредитодавцем права власності на об’єкт нерухомості переданий під іпотеку.

Однак, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із матеріалів справи вбачається, що між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 27 березня 2008 року було укладено договір про надання споживчого кредиту №11323134000, відповідно до умов якого Позичальник отримала кошти в розмірі 180000,00 доларів США за сплатою відсотків за користування кредитом та терміном повернення до 26 березня 2029 року.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за вказаним договором про надання споживчого кредиту, 27 березня 2008 року між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено договір іпотеки №11323134000/113233990000/3, відповідно до умов якого відповідач, передала в іпотеку двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею: 109,4 кв.м, з яких житлова площа становить – 40,4 кв.м.

Обтяження вказаного нерухомого майна іпотекою було зареєстроване Банком у порядку, передбаченому законом у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та у Державному реєстрі іпотек.

Положеннями ст. ст. 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора, переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

08 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» відступило свої права вимоги ПАТ «Дельта Банк» як за споживчим кредитом №11323134000 від 27 березня 2008 року, так і за договором іпотеки №11323134000/113233990000/3 від 27 березня 2008 року, що підтверджується випискою з Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року та актом прийому передачі Документації.

Положеннями ст. ст. 610, 611 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) та передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Внаслідок неналежного виконання взятих на себе кредитних зобов’язань, станом на 05 травня 2014 року в ОСОБА_2 утворилась заборгованість в розмірі 192321,27 доларів США, що еквівалентно 2192462,48 грн.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване ст. 39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.

У ч. 1 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Водночас, згідно ст. 37 вказаного Закону, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України.

У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).

Таким чином, аналізуючи положення ст. ст. 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку» та ст. ст. 328, 335, 376 ЦК України слід дійти висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту на задоволення вимог кредитора, які забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудових способи захисту: на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У свою чергу, позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

Тобто, із вищенаведеного вбачаться, що діючим законодавством України не передбачено в судовому порядку звернення стягнення на іпотечне майно шляхом визнання права власності за Іпотекодержателем, чого судом першої інстанції при задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» та визнання за банком права власності на іпотечне майно - двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 враховано не було, внаслідок чого було допущено неправильне застосування норм матеріального права, що у відповідності до норм ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового, відповідно до якого суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити ПАТ «Дельта Банк» в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом саме визнання за позивачем права власності на іпотечну нерухомість, так як обраний Іпотекодержателем спосіб здійснення реалізації іпотечного майна можливий лише в позасудовому порядку у відповідності до положень Закону України «Про іпотеку».

Окрім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність розподілу судових витрат та стягнення з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_2 судового збору в розмірі 4019,41 грн. сплаченого апелянтом за оскарження рішення суду першої інстанції.

Тож, враховуючи вищевикладене та керуючись положеннями ст. ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

Заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2015 року в оскаржуваній частині – скасувати.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність, виселення та усунення перешкод у здійсненні права власності – відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4019,41 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

ОСОБА_3