Постанова № 74383993, 17.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1549/18 Справа № 209/1827/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Пищида М.М.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого: – ОСОБА_2,

суддів: – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участі секретаря: – Григор»євої В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2017 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона з метою укладення попереднього договору купівлі-продажу будинку 41 по вул. Долинська у с. Чумаки, Дніпровського району, Дніпропетровської області передала ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 47 000,00 грн.

Після отримання ОСОБА_7 грошових коштів між ним та позивачем було підписано документ на одному аркуші, який за змістом схожий на попередній договір купівлі-продажу квартири.

У преамбулі Правочину продавцем зазначено ОСОБА_5, Правочин скріплений печаткою ОСОБА_5.

У місці для підпису в графі продавець зазначено ОСОБА_7 та стоїть підпис цієї особи. Підпис ОСОБА_7 також стоїть під печаткою фізичної особи-підприємця ОСОБА_5. Встановивши вже після передачі грошових коштів та підписання Правочину раніше зазначені розбіжності продавця та особи, яка підписала Правочин позивачка звернулася до ОСОБА_5 щодо роз’яснення таких обставин.

ОСОБА_5 повідомив позивачку, що він нічого не планує продавати. Після чого позивачка звернулась до ОСОБА_7 з вимогою про повернення коштів на що останній повідомив, що кошти не поверне, оскільки вони є завдатком.

Із правочину виходить, що ОСОБА_7 діяв від імені та в інтересах ОСОБА_5, крім того правочин містить печатку ОСОБА_5, що також вказує на наявність відповідних повноважень. Вважає, що попередній договір купівлі-продажу будинку, повинен бути укладеним у письмовій формі та нотаріально посвідченим. Всупереч наведеній нормі правочин не було нотаріально посвідчено. Отже, правочин через відсутність встановленого законом нотаріального посвідчення цього договору є нікчемним і визнання його недійсності законом не вимагається.

Зазначає, що для укладання правочину позивачка передала ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 47 000,00 грн., що знайшло своє відображення у п.11 Правочину, який скріплено підписом ОСОБА_7 За умовами правочину, зазначені грошові кошти виступали забезпеченням виконання зобов'язання позивачки за правочином (п.11.), що відповідає за своїм змістом поняттю завдаток. Враховуючи те, що правочин є нікчемним, то, нікчемним є і завдаток. Позивач зазначає, що відсутність повноважень ОСОБА_7 укладати правочин від імені ОСОБА_5 та подальше заперечення ОСОБА_5 проти правочину є підставою для покладення на ОСОБА_7 обов’язку повернути позивачу безпідставно отримані ним грошові кошти в розмірі 47 000,00 грн.

У зв’язку з вищевикладеним позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 листопада 2017 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_8 про стягнення грошових коштів - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5, РНОКПП - НОМЕР_1, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_6, РНОКПП - НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована і мешкає за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Чумаки, вулиця Вишнева, буд. 59 грошові кошти в розмірі 47000(сорок сім тисяч) гривень, 00 коп.

В решті позову - відмовлено.

Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 травня 2017 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підписали попередній договір про купівлю-продаж будинку за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Чумаки, вул. Долинська, буд.41, оговоривши ціну будинку у розмірі 80000,00 гривень, та на виконання умов попереднього договору, в момент підписання договору покупець – ОСОБА_6 передала, а продавець ОСОБА_5 прийняв гарантійну суму 47000,00 гривень, що підтверджується їхніми підписами і не спростовані сторонами (а.с.7).

Відповідно до абз.4 ч.1 ст.635 ЦК України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Згідно ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Однак підписаний договір не був нотаріально посвідчений, відповідно до ст.657 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Нікчемним правочином є правочин, вчинення якого не породжує передбачених законом правових наслідків у зв'язку із протиправністю або іншими недоліками юридичного характеру. Він породжує лише наслідки, які пов'язані з його недійсністю. Такими наслідками, зокрема може бути відшкодування збитків, завданих другій стороні або третій особі внаслідок його вчинення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову та обґрунтовано стягнув на користь ОСОБА_6 47000,00 гривень.

Посилання апелянта у скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду. Інші доводи апеляційної скарги не мають правового значення для вирішення даного спору.

Враховуючи наведені норми закону, дослідивши надані сторонами докази та встановивши обставини по справі, колегія суддів приходить до висновку що суд першої інстанції належним чином перевірив фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом попередньої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає касаційному оскарженню в порядку та строки, що визначені чинним законодавством.

Головуючий:

Судді: