Рішення № 74383657, 30.05.2018, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/3650/17

Провадження № 2/191/1613/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Матіяш С.К.

при секретарі – Лободи Т.О.

згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,

встановив:

18.10.2017 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, обґрунтовуючи їх тим, що шлюб між позивачем ОСОБА_1, та відповідачем ОСОБА_2, розірвано 29.12.2012р.

Від шлюбу сторони мають дітей - неповнолітню доньку ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітню доньку ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з позивачем.

В 20012 році позивачем, до Синельниківського міськрайсуду Дніпропетровської області було подано позовну заяву, про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на її користь.

Відповідно до рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі №437/5949/12 від 11 січня 2013р. її позовні вимоги задоволено в повному обсязі, та стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей - неповнолітню доньку ОСОБА_3 «04» січня 2003року народження, та малолітню доньку ОСОБА_4 «03» серпня 2004року народження у розмірі 1 000грн.00 коп.

Проте всупереч вимогам закону відповідач ухиляється від участі в утриманні дітей. Також, відповідач ухиляється від належного виконання рішення суду, а саме аліменти сплачує не завжди, та не в повному обсязі.

Внаслідок цього на 01 серпня 2017 року за відповідачем утворилася заборгованість по виплаті їй аліментів в сумі 9 164 грн.66 коп., що підтверджується доданим до заяви розрахунком державного виконавця.

За розрахунками позивача за період з 1 серпня 2013 року по 1 серпня 2017 року сума неустойки, яку відповідач зобов’язаний сплатити на користь позивача складає 4 445 грн., 00 коп. Розрахунок неустойки проводився за формулою: (сума заборгованості по аліментам х 1% х кількість днів прострочення = сума пені). У зв’язку з вищенаведеним просить стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, який мешкає за адрееою: АДРЕСА_1 , на її користь неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 4 445 грн., 00 коп.

В судове засідання позивач не з’явилась, надавши суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав заяву в якій просив розглядати справу без його участі, позов визнає частково в розмірі 3530,00 гривень, а також надав суду розрахунки по сплаті аліментів.

Суд вивчивши та дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Судом встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно свідоцтва про народження 03.08.2004 року ОСОБА_4 серії 1-КИ №274776, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Синельниківського міського управління юстиції Дніпропетровської області 17.08.2004 року, актовий запис №212, батьком записаний ОСОБА_2, а матір’ю ОСОБА_1.

Згідно свідоцтва про народження 04.01.2003 року ОСОБА_3 серії 1-КИ №189757, виданого відділом реєстрації актів громадянського Синельниківського міського управління юстиції Дніпропетровської області 29.01.2003 року, актовий запис №23, батьком записаний ОСОБА_2, а матір’ю ОСОБА_1.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Донецької області від 11.01.2013 року, у цивільній справі №437/5949/12 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, з відповідача у справі стягнуто аліменти на утримання дітей- Горбань ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1000(одна) тисяча гривень, до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тобто до 04.01.2021 року.

23 січня 2013 року Синельниківським міськрайонним судом був виданий виконавчий лист №437/5949/12, про обов’язок ОСОБА_2 сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 у розмірі 1000 (одна) тисяча гривень щомісячно, починаючи з 19 листопада 2012 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тобто до 04 січня 2021 року включно.

Згідно розрахунку по аліментам щодо ОСОБА_2 в розмірі 1000, 00 грн., виданої державним виконавцем Синельниківського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_6, загальна заборгованість по виконавчому листу станом на 01.08.2017 рік складає 9164,66 гривень, а саме за період з 19.11.2012 року по 01.08.2017 рік(а.с.3).

За наданим позивачем розрахунком за період с 01.08.2013 року по 01.07.2016 р. включно, загальний розмір нарахованої неустойки (пені) складає 4445,00 грн.(а.с.4-6).

З розміром та правильністю обрахування неустойки (пені) за несплату аліментів, відповідач погоджується частково.

Згідно розрахунку який був наданий відповідачем по аліментам в розмірі 1000, 00 грн., виданої 15.05.2018 року №81 державним виконавцем Синельниківського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_7, загальна заборгованість по виконавчому листу станом на 01.05.2018 рік складає - 7664,66 гривень, а саме за період з 19.11.2012 року по 01.05.2018 рік.

За наданим відповідачем розрахунком за період з 19.11.2012 року по 01.05.2018 р. включно, вбачається, що ним було сплачено аліменти: - в лютому 2016 року в розмірі 1000,00 грн.; в березні 2016 року в розмірі -1002,00 грн.; в травні 2016 року в розмірі -500,00 грн.; в грудні 2016 року в розмірі -1000,00 грн., які в розрахунку який надала позивач зазначено не було.

Згідно ч.1 ст.196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Таким чином, фактично вказаною нормою права закріплено відповідальність платника аліментів за прострочення сплати аліментів, і зі змісту цієї норми випливає, що визнання боржником наявності заборгованості зі сплати аліментів є визнанням неналежного виконання ним аліментних зобов'язань, що є підставою для стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

При цьому, передбачена ст.196 Сімейного кодексу України відповідальність у вигляді сплати неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів настає за наявності вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість творилася з незалежних від нього причин. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

З урахуванням того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, тому за змістом ст. 196 Сімейного кодексу України пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а на суму несплачених аліментів за той місяць, у якому не проводилося стягнення аліментів. Пеня за прострочення сплати аліментів починає нараховуватися з наступного місяця за місяцем, у якому виникла заборгованість.

Пеня за один місяць прострочення сплати аліментів становить 1% від простроченої суми аліментного платежу за місяць та загальної кількості днів прострочення. Загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів є сумою пені, нарахованої за кожен місяць періоду, у якому було допущено прострочення сплати аліментів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 6-94цс15, яка відповідно до положень ст. 360-7ЦПК Україниє обов'язковою для всіх судів України.

З матеріалів справи вбачається, що дійсно ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1, яка станом на 01.07.2016р., складає 3530,00 грн, що виникла через нерегулярну сплату аліментів і через їх сплату в розмірі, меншому, ніж нарахована державним виконавцем. Відповідач був обізнаний про свій обов'язок сплачувати аліменти і про наявну заборгованість та погоджується, що заборгованість виникла саме з його за, відсутності на те об’єктивних причин.

Розмір неустойки (пені) позивачем обраховано відповідно до положень ст. 196 СК України та відповідає нарахуванням аліментів державними виконавцем, їх сплати та кількості днів прострочки.

Відповідно до ч.1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року, передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано достатніх доказів на підтвердження відсутності його вини щодо несплати аліментів.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за виконавчим листом №437/5949/12 від 23.01.2013 року на утримання дітей в розмірі 3530,00 грн.

Таким чином, суд, зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, дійшов висновку про наявність вини відповідача як платника аліментів за прострочення їх сплати, тому позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч.1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки відповідно до п.3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI позивач звільнена від сплати судового збору, він підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в розмірі 640,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 247, 259, 263, 264-265 ЦПК України, ст.ст. 196, 197 СК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, який народився 01.05.1979 року в м. Синельникове Дніпропетровської області, ІПН:НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, яка народилась 09.10.1981 року в м. Дніпропетровськ, ІПН:НОМЕР_2, неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.08.2013р. по 01.07.2016р. в розмірі 3530(три тисячі п’ятсот тридцять) гривень 00 коп.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_2, який народився 01.05.1979 року в м. Синельникове Дніпропетровської області, ІПН:НОМЕР_1, на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.

Суддя: ОСОБА_8