Рішення № 74382955, 30.05.2018, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/687/18

Провадження № 2-о/307/27/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2018 року м. Тячів

Тячівським районним судом Закарпатської області в складі головуючого Чопик В.В., при секретарі Олексій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тячів цивільну справу за заявою ОСОБА_1 де заінтересована особа Тячівська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім’єю.

В С Т А Н О В И В

Заявник звернувся в суд із даною заявою, посилаючись на те, що 27 липня 2017 року, у віці 62 роки померла його дружина ОСОБА_2, яка постійно проживала в с. Нижня Апша (Діброва), вул.. Суворова (Леніна), №10, Тячівського району Закарпатської області. Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається з ? частини житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований в с. Н.Апша по вул.. Суворова, 10. У встановлений законом шестимісячний строк звернувся до Тячівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, чим фактично прийняв спадщину. Однак, так як, 14 січня 2010 року шлюб між ними було розірвано, нотаріусом йому було надано роз’яснення, щодо оформлення спадщини, в якому вказується, що він не може отримати свідоцтво про прийняття спадщини в зв’язку з тим, що ним не підтверджено факт родинних відносин з померлою, в зв’язку з чим йому було рекомендовано звернутися з заявою до суду. З померлою ОСОБА_2, вони зареєстрували шлюб 23 травня 1987 року, і прожили у зареєстрованому шлюбі до 2010 року. За час проживання у зареєстрованому шлюбі вони побудували житловий будинок в с. Н.Апша по вул.. Суворова, 10, на який вони отримали свідоцтво про право власності по ? частині. Даний будинок являється нашою спільною сумісною власністю подружжя, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності, виданим Тячівським районним підприємством технічної інвентаризації від 06.11.2009 року. 14 січня 2010 року, шлюб між ними було розірвано, але вони продовжували проживати однією сім’єю у даному будинку, вели спільне господарство та користувалися разом будинком у цілому. Його дружина померла в цьому будинку і поховав її як законний чоловік, Оскільки дітей у них не було, спадкоємцям не залишала заповіту та на даний час він єдиний хто являється спадкоємцем за законом який прийняв спадщину фактично. Тому просить суд встановити факт, його ОСОБА_1 проживання однією сім’єю з ОСОБА_2, яка померла 27.07.2017 року, до моменту смерті.

Представник заявника в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи – Тячівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явилася, по невідомій суду причині хоча належним чином був повідомлений, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності.

Заслухавши пояснення заявника та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити з слідкуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 23 травня 1987 року і прожили у зареєстрованому шлюбі до 2010 року.

Даний шлюб 14 січня 2010 року було розірвано, що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії І-ФМ №024323 від 14.01.2010 року.

Однак довідкою виданою виконкомом Нижньоапшанської сільської ради № 486 від 09.02.2018 року, стверджується, що спадкоємцем майна померлої ОСОБА_2, яка померла 27.07.2017 року, дійсно являється чоловік ОСОБА_1 – ІНФОРМАЦІЯ_1, з яким постійно проживали разом у власному будинку за адресою с.Нижня Апша, вул.. Суворова, 10, до дня її смерті.

Довідкою Нижньоапшанської сільської ради № 485 від 09.02.2018 року стверджено, що заявник поховав дружину ОСОБА_2, з якою до дня смерті постійно проживали разом, вели спільне господарство.

Крім цього судом встановлено, що за час проживання у зареєстрованому шлюбі заявник та ОСОБА_2 побудували житловий будинок в с. Н.Апша по вул.. Суворова, 10, на який вони отримали свідоцтво про право власності по ? частині.

Даний будинок являється їх спільною сумісною власністю подружжя, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності, виданим Тячівським районним підприємством технічної інвентаризації від 06.11.2009 року.

Тому для прийняття спадщини за померлою ОСОБА_2 заявник звернувся до суду із даною заявою про встановлення факту проживання однією сім’єю.

Довідкою Нижньоапшанської сільської ради № 598 від 20.02.2018 року стверджено, в спадковому будинку зареєстрованих і проживаючих неповнолітніх і малолітніх дітей не має, не працездатні особи не проживають.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що заяву слід задовольнити встановити факт ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживання однією сім’єю з ОСОБА_2 яка померла 27 липня 2017 року, до моменту смерті.

Керуючись ст. ст. 293, 294, 315, 319 ЦПК України.

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживання однією сім’єю з ОСОБА_2 яка померла 27 липня 2017 року, до моменту смерті.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Заінтересована особа : Тячівська державна нотаріальна контора, місце знаходження: м. Тячів, вул.. Незалежності, 30.

Повний текст рішення виготовлено 01.06.2018 р.

Суддя: В.В.Чопик