Рішення № 74380893, 22.05.2018, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/709/18

Провадження № 2/209/706/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. Кам’янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Решетник Т.О.,

за участю секретаря Шаповал А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам’янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за теплопостачання, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року КП КМР «Тепломережі» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за теплопостачання.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач має заборгованість за період з січня 1996 року по лютий 2018 року на суму 26250,80 грн. за послуги з централізованого опалення квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Квартира в централізованому порядку забезпечується теплопостачанням. Позивач сумлінно виконує свої обов'язки з теплопостачання та очікує такого ж сумлінного виконання обов'язків зі сторони відповідача, обов'язки якого передбачені Цивільним кодексом України та нормами чинного законодавства. Позивачем неодноразово були застосовані заходи для досудового врегулювання даних правовідносин, та відповідач сплатити борг відмовився.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив: стягнути з відповідача на користь КП КМР "Тепломережі" суму боргу у розмірі 26250,80 грн. та судовий збір.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13.04.2018 року зазначений цивільний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.

08.05.2018 року відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що 16 січня 2018 року ним була придбана у Продавця ОСОБА_2 у власність квартира АДРЕСА_2. Після придбання вищезазначеної квартири він переоформив особовий рахунок в придбаній квартирі. Як вбачається з предмету позову, заборгованість у розмірі 26 250,00 грн., яку намагається з стягнути з нього позивач виникла за правовідносинами, до яких він не має жодного відношення в той час, коли квартира належала власнику ОСОБА_2 та за період, що перевищує строк понад три роки. З загального розміру позовних вимог у розмірі 26 250,80 грн., яку намагається стягнути позивач він визнає лише заборгованість у розмірі 10 332,90 грн., яка не перевищує загального терміну позовної давності. Вважає, що позивачем було пропущено строк позовної давності за позовними вимогами, розмір якої складає 15 817,90 грн. Стягнення з нього боргу у розмірі 15 817,90 грн. виходить за межі строку позовної давності, передбаченого ст. 257 Цивільного кодексу України. Вважає, що до позовних вимог необхідно застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з нього 15 817,90 грн. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 257, 267 ЦК України просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у розмірі 15817,90 грн. у зв’язку з безпідставністю заявлених вимог, та застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

Представник позивача – ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, заявив клопотання про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю, проти заявлених вимог частково заперечував, визнав заборгованість за теплопостачання у межах строків позовної давності у розмірі 10332,9 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу квартири від 16.01.2018 року посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 зареєстровано в реєстрі за № 78 та ОСОБА_4 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 24400035 від 16.01.2018 року (а.с. 25-27), квартира АДРЕСА_2, була придбана ОСОБА_1 у продавця ОСОБА_2

Згідно виписки по особовому рахунку № 252870 по квартирі АДРЕСА_2 за період з січня 1996 року по лютий 2018 року рахується заборгованість за послуги з централізованого опалення квартири на суму 26250,80 грн. (а.с.7).

Згідно довідки ТОВ «ЄРЦ КП» № 1/1936 від 18.01.2018 року про реєстрацію та склад сім’ї, у квартирі АДРЕСА_2 ніхто не зареєстрований (а.с.6).

Аналізуючи встановлені фактичні обставини та правовідносини сторін, суд керується наступними нормами права.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язується вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання свого обов’язку. При цьому законодавцем чітко визначено, що зобов’язання: має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України) та належними сторонами (ст. 527 ЦК України), тобто боржник має виконати свій обов’язок особисто, якщо інше не передбачено договором.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідач є споживачем послуг позивача лише після реєстрації і набуття ним права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3, тобто з 16.01.2018 року і до теперішнього часу.

Згідно змісту позовної заяви, заборгованість за період з січня 1996 року по 16.01.2018 року за послуги з централізованого опалення квартири, яка утворилась з вини попередніх власників квартири до часу придбання відповідачем квартири, продовжує зараховуватися на особовий рахунок квартири АДРЕСА_4.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Особовий рахунок на квартиру є внутрішнім первинним бухгалтерським документом відповідача і суд не може втручатися в господарську діяльність відповідача, примушувати його вносити певні зміни до бухгалтерського обліку.

Пунктом 5 ч. 3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов’язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Як вбачається зі змісту відзиву, відповідач заборгованість у розмірі 26 250,00 грн. не визнає у повному обсязі; визнає заборгованість у розмірі 10 332,90 грн, яка не перевищує загального терміну позовної давності, тобто у своєму відзиві частково визнає заборгованість, яка виникла з вини попередніх власників квартири.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст. 256 ПК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ст. 257 ЦК України.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Враховуючи викладене, заявлене відповідачем клопотання, суд приходить до висновку, що часткове визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права інших осіб, до даних правовідносин застосовується трирічний строк позовної давності, та стягненню підлягає заборгованість у розмірі 10332,90 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 693,56 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 76-89, 223, 258-265, 272, 280-283 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за теплопостачання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" (51914, Дніпропетровська область, м. Кам'янське вул. Тритузна, буд. 168, код ОКПО 03342573, р/р 26031304600137 в філії ДОУ АТ «Ощадбанк» МФО 305482) заборгованість по оплаті за теплопостачання у розмірі 10332 (десять тисяч триста тридцять дві) гривні 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" (51914, Дніпропетровська область, м. Кам'янське вул. Тритузна, буд. 168, код ОКПО 03342573, МФО 305482 р/р 26031304600137 в філії ДОУ АТ «Ощадбанк») судовий збір у розмірі 693(шістсот дев’яносто три) гривні 52 коп.

В задоволенні решти позову Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 29.05.2018 року.

Суддя Т.О. Решетник