Ухвала суду № 74379885, 29.05.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 165/1997/17 Провадження №11-кп/773/248/18 Головуючий у 1 інстанції:Артиш Я. Д. Категорія:ч.4 ст. 296 КК України Доповідач: Лівандовська-Кочура Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого судді – Лівандовської-Кочури Т.В.,

суддів – Клока О.М., Подолюка В.А.,

з участю секретаря – Шугалової О.М.,

прокурора – Грицюка Р.П.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали кримінального провадження, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1, захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_2 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 січня 2018 року,

в с т а н о в и в:

Даним вироком суду, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

засуджено:

- за ч. 4 ст.296 КК України до покарання у виді 3 роки позбавлення волі.

Запобіжний захід застосований щодо ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено попередній – у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання обвинуваченому постановлено обчислювати з моменту його затримання – 28 травня 2017 року.

Вироком вирішено долю речових доказів та процесуальних витрат.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 28 травня 2017 року близько 14 год. 00 хв. в місті Нововолинську, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, демонструючи своє зверхнє ставлення до інших осіб, ігноруючи норми моралі та елементарні правила поведінки суспільстві, застосовуючи заздалегідь заготовлений предмет для нанесення тілесних ушкоджень, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю і виразилося в тому, що він, зайшовши в приміщення з надання кредитів ломбардного відділення №111КО № 9 ТОВ «БІ ЕЛ ДЖІ МІКРОФІНАНС», розташованого в будинку №1 по бульвару Шевченка, направив в сторону потерпілої ОСОБА_3 газо-балонний пістолет марки «UMAREX», моделі «MAKAROV»", калібру 4,5 мм. та висунув вимогу у наданні йому коштів у сумі 10 000 грн., проте наміру заволодівати коштами не мав, а вчинив дані дії з метою привернення уваги до своєї особи та протиставити себе суспільству. Тривалий час не припиняючи свої дії, змусив ОСОБА_3 викликати працівників ТОВ «Арсенал СТ», після прибуття охорони, він не виконував законні вимоги припинити протиправні дії та був затриманий. При цьому, вказані дії супроводжувалися особливою зухвалістю, яка полягала в тимчасовому припиненні нормальної діяльності установи.

У поданих на вирок апеляційних скаргах обвинувачений ОСОБА_1 та захисник обвинуваченого ОСОБА_2, кожен окремо, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації його дій, оскаржують судове рішення з мотивів невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі. Вказують, що судом при призначенні покарання, не надано належної уваги ряду пом’якшуючих обставин (щире каяття, вперше притягнення до кримінальної відповідальності, повне визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих і сімейних обставин, позитивні характеристики, відсутність будь-яких завданих збитків та думки потерпілої щодо призначення покарання обвинуваченому). З огляду на це, просять змінити вирок суду першої інстанції та пом’якшити призначене покарання шляхом звільнення обвинуваченого від покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього обов’язків відповідно до ст. 76 цього ж Кодексу.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляційних скарг, обвинуваченого, його захисника, які підтримали апеляційні скарги в повному обсязі, прокурора, який заперечив проти їх задоволення, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 296 КК України та доведеність його вини у вчиненому злочині в апеляційних скаргах не оспорюються, а тому апеляційний суд вирок суду у цій частині не перевіряє.

Відповідно до вимог статей 50 та 65 КК України, які визначають мету та загальні засади призначення покарань, пунктів 1, 2 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд призначає покарання у межах санкції статті (частини) статті Особливої частини Кодексу та з врахуванням вимог положень Загальної частини цього Кодексу. При цьому, суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 вид та розмір покарання, суд в цілому дотримався зазначених вимог кримінального закону.

Так, судом враховано, що ОСОБА_1 вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Відсутність обставин, які обтяжують покарання та пом’якшуючу покарання обставину - щире каяття, дані про особу винного, а саме, те, що останній є особою молодого віку, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, до затримання офіційно працював, за місцем роботи характеризується виключно позитивно, має постійне місце проживання.

З видом та розміром призначеного судом першої інстанції ОСОБА_1 покарання погоджується і апеляційний суд.

Також з урахування вказаних обставин, суд першої інстанції прийшов до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства.

Однак, суд взагалі не мотивував свого рішення, чому він не визнає обставиною, що пом’якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 активне сприяння розкриттю злочину, яка зазначена в обвинувальному акті та передчасно прийшов до висновку про неможливість виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

За таких обставин, апеляційний суд доходить висновку, що вирок в частині призначеного покарання підлягає зміні на підставі п.1 ч.1 ст.408 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

При вирішенні можливості застосування щодо ОСОБА_1 інституту звільнення від покарання з випробуванням, суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст.75 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу винного, а саме, те, що останній є особою молодого віку, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, до затримання офіційно працював, за місцем роботи характеризується виключно позитивно, має постійне місце проживання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, апеляційний суд не вбачає.

До обставин, що пом’якшують покарання, апеляційний суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відповідно до ч.2 ст.66 КК України вчинення злочину вперше.

Крім того, слід зазначити, що обвинувачений протягом часу з моменту вчинення ним злочину і на даний час ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності не притягувався.

Потерпіла ОСОБА_3 претензій майнового та морального характеру до обвинуваченого немає, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.

За наведених обставин, апеляційний суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, який відносяться до категорії тяжких, даних про особу винного, який є особою молодого віку, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, до затримання офіційно працював, за місцем роботи характеризується виключно позитивно, має постійне місце проживання, з моменту вчинення злочину ні в чому протиправному помічений не був, відсутність будь-яких претензій зі сторони потерпілої, приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та покладенням на нього обов’язків, передбачених ст.76 КК України.

Таке покарання на думку суду апеляційної інстанції буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а перебування під наглядом уповноваженого органу з питань пробації, дозволить здійснювати контроль за його поведінкою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 418 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1, захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 січня 2018 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання змінити.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки, а саме:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

ОСОБА_1 звільнити з-під варти негайно в залі суду.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту оголошення та може бути оскаржена безпосередньою до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим у той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Головуючий

Судді: