Рішення № 74379675, 31.05.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3157/18

Провадження № 2/161/1610/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 року м.Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Черняка В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Новаковської В.В.,

представника третьої особи – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Луцька міська рада про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Луцька міська рада про визнання права власності на спадкове майно.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 03 червня 1968 року її мати – ОСОБА_4 отримала ордер на житло, а саме: квартиру АДРЕСА_1 (пр.Перемоги) у м.Луцьку. 24 травня 2017 року ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на належну їй квартиру. Заповіту, у якому б мати виразила свою волю та розпорядилась подальшою долею спадкового майна складено не було. Спадкоємцями за законом на спадщину, що відкрилась, є: її сестра – ОСОБА_3 та вона. ОСОБА_3 надала в нотаріальну контору заяву про відмову від спадщини. Позивач спадщину прийняла, оскільки в установленому законом порядку подала заяву до нотаріальної контори. Однак, отримала відмову в оформлені спадщини у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Враховуючи вищенаведене, просить суд визнати за нею право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті матері ОСОБА_4, яка померла 24 травня 2017 року, а саме, квартиру АДРЕСА_1 (пр.Перемоги) у м.Луцьку.

Позивач та її представник в підготовчому судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, зокрема, шляхом розміщення судового оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, що відповідає ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, вказавши, що спадкодавець не набула у встановленому законом порядку право власності на спірну квартиру, а тому, дана квартира не може бути об’єктом спадкування.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є дочкою ОСОБА_4, яка померла 24 травня 2017 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЕГ № 203422, актовий запис № 1029 (а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_4 була зареєстрована спадкова справа № 381/2017.

В матеріалах спадкової справи міститься заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4, померлої 24 травня 2017 року.

Згідно з Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.12.2017 року, виданою державним нотаріусом Першої Луцької державної нотаріальної контори ОСОБА_5 постановлено відмовити ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 (пр.Перемоги) у м.Луцьку після смерті ОСОБА_4 у зв’язку з відсутністю документів, які підтверджують право власності спадкодавця на вищезазначене майно (а.с. 13).

З матеріалів справи встановлено, що підставою для заселення в квартиру АДРЕСА_1 (пр.Перемоги) у м.Луцьку був Ордер № 37 від 03.06.1968 року, виданий на ім’я ОСОБА_4 та зазначено склад сім’ї: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (а.с.6).

Отже, квартира АДРЕСА_1 (пр.Перемоги) у м.Луцьку є власністю територіальної громади м. Луцька (комунальна власність).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Частиною четвертою статті 5 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” передбачено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

У силу статей 1, 3, 8 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.

Пленум Верховного Суду України в частині п’ятій пункту 13 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” зазначив, що в разі непередання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнанння за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.

Отже, право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленною заявою, яка підлягає розгляду вказаним органом у строк, передбачений чинним законодавством.

У тому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого частиною третьою статті 8 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.

Між тим, позивачем не надано суду доказів на підтвердження належно оформленого права власності спадкодавця на спірну квартиру або доказів звернення наймача з належно оформленою заявою щодо приватизації квартири.

Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 78, 263, 265, 268 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Луцька міська рада про визнання права власності на спадкове майно – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 31.05.2018 року.

Суддя Черняк В.В.