Вирок № 74379182, 01.06.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/7000/17

Провадження №1-кп/127/847/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванченка Я.М.,

за участю:

секретаря: Дончевської Я.Б.,

сторони обвинувачення: прокурора Славінського Я.С.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника Таранова М.М.,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 13 в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015120020001695 від 02.03.2015 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянину України, уродженця м. Черкаси, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого у АДРЕСА_2, на даний час відбуваючого покарання у Вінницькій виправній колонії № 86 за адресою: м. Вінниці, вул. Привокзальна, 26, раніше судимого:

22.12.2000 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ч. 3 ст. 140, ч. 1 ст. 145, ст.ст. 42, 46 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, із застосуванням ст. 461 КК України (в редакції 1960 року) з відстрочкою виконання вироку строком на 2 роки, зі сплатою штрафу в розмірі 680 грн.;

14.06.2001 року Жовтневим районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 140, ст. 43 КК України (в редакції 1960 року) до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

27.09.2007 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 162 КК України до штрафу в розмірі 1000 грн.; 21.07.2009 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

15.01.2010 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 187, ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна,

- у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 25.12.2014 року, близько 09 год. 35 хв., перебуваючи у Вінницькій виправної колонії № 86 за адресою: м. Вінниця, вул. Привокзальна, 26, використовуючи заздалегідь придбані засоби зв'язку (мобільні телефони), сім-картки оператора зв'язку ПрАТ «Київстар» номер НОМЕР_1, здійснив телефонний дзвінок на сім-картку оператора зв'язку ПрАТ «МТС Україна» номер НОМЕР_2, слухавку підняла раніше невідома йому ОСОБА_4, якій він видав себе за лікаря, та в телефонній розмові повідомив, що її син ОСОБА_7, здійснив дорожньо-транспортну пригоду в результаті якої постраждала жінка.

Після цього, впевнившись, що ОСОБА_4, до якої він телефонував сприймали таку інформацію як правдиву, повідомляв, що передає слухавку чоловікові постраждалої жінки в дорожньо-транспортній пригоді, а сам змінюючи свій голос, пропонував за те, що він не буде мати претензій до її сина, передати йому кошти.

Будучи введеною в оману та впевненою у вигідності передачі коштів внаслідок сприйняття як правдивих відомостей про здійснення дорожньо-транспортної пригоди її сином, ОСОБА_4 погодилась на пропозицію ОСОБА_1

Отримавши згоду ОСОБА_4 про передачу коштів, ОСОБА_1 в телефонній розмові продиктував їй номер картки «Приватбанку» НОМЕР_3 та повідомив щоб вона перерахувала гроші в сумі 23000 гривень, а після зарахування на картку вищевказаної суми грошей ОСОБА_1 використовував їх на власні потреби, чим в свою чергу завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 23000 гривень.

ОСОБА_1 20.06.2015 року, близько 02 год. 00 хв., перебуваючи у Вінницькій виправної колонії № 86 за адресою: м. Вінниця, вул. Привокзальна, 26, використовуючи заздалегідь придбані засоби зв'язку (мобільні телефони), сім-картки оператора зв'язку ПрАТ «Київстар» номер НОМЕР_4, здійснив телефонний дзвінок на сім-картку оператора зв'язку ПрАТ «Київстар» номер НОМЕР_5, слухавку підняла раніше невідома йому ОСОБА_8, якій він видав себе за працівника міліції ОСОБА_9, та в телефонній розмові повідомив, що її син ОСОБА_10, був затриманий працівниками міліції з наркотичними засобами.

Після цього, впевнившись, що ОСОБА_8, до якої він телефонував сприймали таку інформацію як правдиву, повідомляв, що передає слухавку її сину та змінюючи свій голос, говорив останній про те, що потрібні гроші для того, щоб його випустили із міліції.

Будучи введеною в оману та впевненою у вигідності передачі коштів внаслідок сприйняття як правдивих відомостей про затримання працівниками міліції її сина, ОСОБА_8, погодилась на пропозицію ОСОБА_1

Отримавши згоду ОСОБА_8 про передачу коштів, ОСОБА_1 в телефонній розмові продиктував їй номер мобільного телефону на який вона перерахувала гроші в сумі 7240 гривень (номер телефону на, який ОСОБА_8 перерахувала кошти остання не пам'ятає), а після зарахування на рахунок вищевказаної суми грошей ОСОБА_1 використовував їх на власні потреби, чим в свою чергу завдав потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 7240 гривень.

Крім того, 25.01.2016, близько 15 год. 30 хв., ОСОБА_1, перебуваючи у Вінницькій виправної колонії № 86 за адресою: м. Вінниця, вул. Привокзальна, 26, використовуючи заздалегідь придбані засоби зв'язку (мобільні телефони), сім-картки оператора зв'язку ПрАТ «Київстар» номер НОМЕР_6, здійснив телефонний дзвінок на сім-картку оператора зв'язку ПрАТ «Київстар» номер НОМЕР_7, слухавку підняла раніше невідома йому ОСОБА_11, якій він видав себе за працівника міліції та в телефонній розмові повідомив, що її син ОСОБА_12, був затриманий працівниками міліції.

Після цього, впевнившись, що ОСОБА_11 до якої він телефонував сприймали таку інформацію як правдиву, повідомляв, що передає слухавку її сину та змінюючи свій голос, говорив останній про те, що потрібні гроші для того, щоб його звільнили із міліції.

Будучи введеною в оману та впевненою у вигідності передачі коштів внаслідок сприйняття як правдивих відомостей про затримання працівниками міліції її сина, ОСОБА_11, погодилась на пропозицію ОСОБА_1

Отримавши згоду ОСОБА_11 про передачу коштів, ОСОБА_1 в телефонній розмові продиктував їй номер мобільного телефону НОМЕР_6 та повідомив щоб вона перерахувала гроші в сумі 2500 гривень, а після зарахування на рахунок вищевказаної суми грошей ОСОБА_1 використовував їх на власні потреби, чим в свою чергу завдав потерпілій ОСОБА_11 матеріальної шкоди на суму 2500 гривень.

А також, 26.01.2016 року, близько 09 год. 00 хв., ОСОБА_1, перебуваючи у Вінницькій виправної колонії № 86 за адресою: м. Вінниця, вул. Привокзальна, 26, використовуючи заздалегідь придбані засоби зв'язку (мобільні телефони), сім-картки оператора зв'язку ПрАТ «Київстар» номер НОМЕР_6, здійснив телефонний дзвінок на сім-картку оператора зв'язку ПрАТ «Київстар» номер НОМЕР_8, слухавку підняла раніше невідома йому ОСОБА_3, якій він видав себе за працівника міліції та в телефонній розмові повідомив, що її син ОСОБА_13, був затриманий працівниками міліції.

Після цього, впевнившись, що ОСОБА_3, до якої він телефонував сприймали таку інформацію як правдиву, повідомляв, що передає слухавку її сину та змінюючи свій голос, говорив останній про те, що потрібні гроші для того, щоб його звільнили із міліції. Будучи введеною в оману та впевненою у вигідності передачі коштів внаслідок сприйняття як правдивих відомостей про затримання працівниками міліції її сина, ОСОБА_3, погодилась на пропозицію ОСОБА_1

Отримавши згоду ОСОБА_3 про передачу коштів, ОСОБА_1 в телефонній розмові продиктував їй номер мобільного телефону НОМЕР_6 та повідомив щоб вона перерахувала гроші в сумі 1800 гривень, а після зарахування на рахунок вищевказаної суми грошей ОСОБА_1 використовував їх на власні потреби, чим в свою чергу завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 1800 гривень.

Крім того, 11.02.2016 року близько 10 год. 45 хв., ОСОБА_1, перебуваючи у Вінницькій виправної колонії № 86 за адресою: м. Вінниця, вул. Привокзальна, 26, використовуючи заздалегідь придбані засоби зв'язку (мобільні телефони), сім-картки оператора зв'язку ПрАТ «Київстар» номер НОМЕР_9, НОМЕР_10, здійснив телефонний дзвінок на сім-картку оператора зв'язку ПрАТ «Київстар» номер НОМЕР_11 слухавку підняла раніше не знайома йому ОСОБА_14, якій він видав себе за працівника міліції та в телефонній розмові повідомив, що її син, був затриманий працівниками міліції.

Після цього, впевнившись, що ОСОБА_14 до якої він телефонував сприймали таку інформацію як правдиву, повідомляв, що передає слухавку її сину та змінюючи свій голос, говорив останній про те, що потрібні гроші для того, щоб його звільнили із міліції.

Будучи введеною в оману та впевненою у вигідності передачі коштів внаслідок сприйняття як правдивих відомостей про затримання працівниками міліції її сина, ОСОБА_14 погодилась на пропозицію ОСОБА_1

Отримавши згоду ОСОБА_14 про передачу коштів, ОСОБА_1 в телефонній розмові продиктував їй номер мобільного телефону НОМЕР_12 та повідомив щоб вона перерахувала гроші в сумі 4500 гривень, а після зарахування на рахунок вищевказаної суми грошей ОСОБА_1 використовував їх на власні потреби, чим в свою чергу завдав потерпілій ОСОБА_14 матеріальної шкоди на суму 4500 гривень.

Крім того, 06.06.2016 року близько 12 год. 00 хв., ОСОБА_1, перебуваючи у Вінницькій виправної колонії № 86 за адресою: м. Вінниця, вул. Привокзальна, 26, використовуючи заздалегідь придбані засоби зв'язку (мобільні телефони), сім-картки оператора зв'язку ПрАТ «Київстар» номер НОМЕР_13, здійснив телефонний дзвінок на сім-картку оператора зв'язку ПрАТ «Київстар» номер НОМЕР_14 підняв слухавку раніше не знайомий йому ОСОБА_6, якому він видав себе за працівника Служби безпеки України та в телефонній розмові повідомив, що з його банківського рахунку хочуть зняти грошові кошти.

Після цього, впевнившись, що ОСОБА_6 до якого він телефонував сприймає таку інформацію як правдиву, повідомляв, що останньому потрібно змінити пароль від банківської картки «Приватбанку» НОМЕР_15, яка йому належить та провести деякі операції із терміналом. Після чого ОСОБА_6 зняв із банківської картки грошові кошти в сумі 8000 гривень, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_6, що йому потрібно їх перерахувати на рахунок мобільного телефону НОМЕР_13, що останній і зробив будучи впевненим що дані кошти будуть повернені назад на його банківський рахунок.

Наступного дня, а саме 07.06.2016 року ОСОБА_1 продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння шахрайським шляхом грошових коштів ОСОБА_6, знав що на його банківській картці знаходиться ще 11000 гривень, знову зателефонував до нього та в телефонній розмові представився працівником Служби безпеки України, при цьому повідомив, що операція із збереження грошових коштів не була доведена до кінця та для того, щоб усі кошти повернулися на рахунок потрібно зняти залишок грошей та перерахувати їх на рахунок мобільного телефону НОМЕР_16, що ОСОБА_6 зробив, а після зарахування на рахунок вищевказаної суми грошей ОСОБА_1 використовував їх на власні потреби, чим в свою чергу завдав потерпому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 17000 гривень.

Крім того, 14.03.2015 року близько 14 год., 34 хв., ОСОБА_1, перебуваючи у Вінницькій виправної колонії № 86 за адресою: м. Вінниця, вул. Привокзальна, 26, використовуючи заздалегідь придбані засоби зв'язку (мобільні телефони), сім-картки оператора зв'язку ПрАТ «Київстар» номер НОМЕР_17, здійснив телефонний дзвінок на сім-картку оператора зв'язку ПрАТ «Київстар» номер НОМЕР_18 підняла слухавку раніше не знайома йому ОСОБА_15, якій він видав себе за працівника Служби безпеки «ПриватБанку» та в телефонній розмові повідомив, що з її банківського рахунку НОМЕР_19 хочуть зняти грошові кошти.

Після цього, впевнившись, що ОСОБА_15 до якої він телефонував сприймає таку інформацію як правдиву, повідомляв, що банківську картку потрібно заблокувати. Отримавши згоду від ОСОБА_15 назвав їй 7 цифер зі зворотноього боку картки та попросив її продиктувати, ще три останні цифри, які ОСОБА_15 назвала ОСОБА_1

Після чого ОСОБА_1 почувши вказані цифри, повідомив ОСОБА_15 що їй на телефон прийде СМС-повідомлення із кодом який необхідний для того, щоб успішно завершити операцію по заблокуванню вищевказаного карткового рахунку.

14.03.2016 року близько 15:39 год., на мобільний телефон ОСОБА_15 прийшло СМС-повідомлення із восьмизначним кодом, який остання продиктувала ОСОБА_1 в результаті чого у неї з рахунку зникли гроші в сумі 3135 гривень, які ОСОБА_1 використовував на власні потреби, чим в свою чергу завдав потерпілій ОСОБА_15 матеріальної шкоди на суму 3135 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав повністю, у вчиненому розкаявся та суду пояснив, що він дійсно вчинив злочини за обставин, викладених в обвинувальному акті, а саме: відбуваючи покарання у ВК № 86, телефонував людям на мобільний номер телефону та шляхом обману заволодівав їхніми коштами. Зокрема заволодів коштами ОСОБА_4 на суму 23 000 грн., ОСОБА_16 на суму 7 240 грн., ОСОБА_11 на суму 2500 грн., ОСОБА_3 на суму 1800 грн., ОСОБА_14 на суму 4500 грн., ОСОБА_6 на суму 17 000 грн., ОСОБА_15 на суму 3135 грн. Гроші просив перевести на банківський рахунок який належить ОСОБА_17 або мобільні номера телефонів, останній знімав кошти з банківського рахунку та купував товари які він просив, а потім приносив йому в тюрму. ОСОБА_17 не знав що гроші зароблені нечесним шляхом. Цивільні позови заявлені потерпілими визнав у повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що 26 січня 2016 року близько 09:00 год. їй зателефонувала особа, яка представилася начальником поліції ОСОБА_9 та повідомила, що її син затриманий з наркотиками і треба сплати певну суму коштів на, що вона погодилась. У відділенні Приватбанку перерахувала на рахунок кошти в сумі 1800 гривень. Весь час вона була на зв'язку та телефон не вимикала, тому дзвінок тривав біля 2 годин, з слухавки періодично питали чи вона була на зв'язку.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що 25.12.2014 року біля 09.30 годині їй зателефонувала особа та представилася лікарем, повідомила ніби її син скоїв ДТП і терміново потрібні кошти на операцію потерпілої. Їй також повідомили, що син теж постраждав. Після розмови вона одразу зателефонувала сину, однак той не брав трубку. Кошти вона перерахувала на рахунок, номер якого їй повідомили по телефону. Вона говорила з ОСОБА_17, який їй повідомив, що його дружині була потрібна операція. На аудіо записах, які їй слідчий представляв для прослуховування вона впізнала голос ОСОБА_17 та ОСОБА_1, голос ОСОБА_1 їй схожий на лікаря, який їй дзвонив. ОСОБА_17 повернув їй кошти в сумі 6000 гривень, казав, що родичка ОСОБА_1 передає їй кошти.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_16 суду пояснила, що їй зателефонували та сказали, що сина зловили з наркотиками і потрібно заплатити 7300 гривень. На її прохання їй давали можливість поспілкуватися з сином, голос ніби був схожий. Вона взяла кошти та поїхали з чоловіком в місто. Чоловік пішов у відділок поліції, а вона поїхала на вокзал до терміналу та надіслала кошти на картку. Слідчий давав прослуховувати аудіо запис, голос вона впізнала, то був ОСОБА_1 Після слідчої дії підписувала протоколи.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що 06.06.2016 року йому подзвонив невідомий йому на той час чоловік, представився співробітником СБУ та повідомив, що з його банківського рахунку намагались зняти кошти і сказав зняти залишок коштів з рахунку та перевести їх на рахунок номеру мобільного зв'язку Київстар, а на наступний день їх повернуть йому на рахунок. На наступний день близько 17:00 год. йому зателефонували з того ж номеру мобільного телефону і представились працівником «Приват Банку», повідомили, що на його рахунок повернуто 8 000 грн., однак йому потрібно ще раз перевести усі гроші на номер мобільного зв'язку Київстар, що він і зробив. Загалом він перевів 17 600 грн.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним досліджувати фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечують учасники процесу. З'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, на підставі допиту обвинуваченого та потерпілих, дослідження матеріалів справи, суд приходить до висновку про винність обвинуваченого у скоєнні інкримінованих злочинів.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.

Зокрема, судом враховано особу ОСОБА_1, який є раніше неодноразово судимим, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, посередньо характеризується за місцем відбування покарання.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає визнання вини.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає рецидив злочину.

Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, кількість епізодів злочинів, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 не можливе без його ізоляції від суспільства, а тому покарання необхідне та достатнє для його перевиховання та виправлення, а також для запобігання вчиненню ним нових злочинів в майбутньому слід призначити у виді позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного за цим вироком покарання слід повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Оболонського районного суду міста Київ від 15.01.2010 року.

При цьому суд враховує позицію Верховного суду України викладену в Постанові Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно п. 26 якої при вчиненні нового злочину особою, яка відбувала покарання у виді позбавлення, його невідбутою частиною треба вважати строк, який залишився на момент обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за новий злочин.

Відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 27.03.2017 року ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою (т. 1 а.с. 51-57), а тому невідбута частина покарання за вироком Оболонського районного суду міста Київ від 15.01.2010 року складає з 27.03.2017 року по 16.04.2017 року, тобто 21 день.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 слід рахувати з 01.06.2018 року.

Керуючись ч. 3 ст. 3 та ч. 1 ст. 5 КК України суд приходить до переконання про можливість застосування відносно ОСОБА_1 ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону №838-VIІІ від 26.11.2015 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIІІ від 26.11.2015 року), зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання строк тримання під вартою з 27.03.2017 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 залишити без змін тримання під вартою.

Вирішуючи в порядку, передбаченому ст. 129 КПК України цивільні позови, заявлені в кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на її користь 46977 грн. 48 коп. у відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди та потерпілою ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на її користь 2565 грн. у відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди, які визнані обвинуваченим ОСОБА_1 в повному обсязі, суд враховуючи положення ст. 128 КПК України, ст. 1177 ЦК України, відповідно до яких особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред'явити цивільний позов до обвинуваченого, приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підтверджуються чеками наданими потерпілими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Обговорюючи позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди які вона обґрунтовує психічною травмою та душевними хвилюваннями, завданими її внаслідок скоєного злочину, суд виходячи з принципів виваженості, розумності й справедливості, вважає що цивільний позов в цій частині, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 процесуальні витрати на проїзд та проживання потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3, оскільки ці витрати були пов'язані з розглядом справи в суді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 65-67 КК України, ст. ст. 124, 349 ч. 3, 368, 370, 373, 374 КПК України,ст. 141 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом повного складання покарання призначеного за цим вироком та невідбутої частини покарання призначеного за вироком Оболонського районного суду міста Київ від 15.01.2010 року призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 2 років 6 місяців 21 дня позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 01.06.2018 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 27.03.2017 року до набуття вироком законної сили.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 46977 грн. 48 коп. у відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 6 706 грн. 21 коп. у відшкодування процесуальних витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2330 грн. у відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 5 000 грн. у відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 235 грн. у відшкодування процесуальних витрат.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: