Рішення № 74377386, 01.06.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року Справа № 915/26/18

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Яйченя К.М.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

справу № 915/26/18

за позовом Професійно-технічного училища № 17,

55401, вул. Вороніна, 20А, смт. Братське, Миколаївська область,

до фізичної особи-підприємця Олексієнка Олександра Васильовича,

АДРЕСА_1

про зобов'язання повернути здану на зберігання річ за договором зберігання, -

В С Т А Н О В И В:

Професійно-технічним училищем № 17 (далі - Училище № 17) пред'явлено позов до фізичної особи-підприємця Олексієнка Олександра Васильовича з такою вимогою: "Зобов'язати повернути Відповідача ПП Олексієнко О.В. НОМЕР_1 - 21530 кг (двадцять одна тисяча п'ятсот тридцять кг) насіння соняшнику Позивачу Професійно-технічному училищу № 17, Миколаївська область, Братський р-н, смт.Братське, вул. Вороніна, буд. 20А, р/р 31554201212793, МФО 826013, ЕДРПОУ 02546111".

Вимоги обґрунтовано тим, що насіння соняшнику в указаній кількості прийнято підприємцем Олексієнком на зберігання за укладеним з Училищем № 17 договором зберігання від 04.10.2012 № 1, проте відповідачем не повернено у встановлений в договорі строк, тому що підприємець ним незаконно розпорядився, що підтверджується вироком Братського районного суду Миколаївської області від 26.04.2017 у кримінальній справі № 471/637/16-к, яким Олексієнка засуджено за ч.1 ст. 191 КК України, - розтрату ввіреного чужого майна.

На думку позивача, так як Олексієнко не виконав зобов'язання за укладеним між ними договором зберігання речей визначених родовими признаками - насіння соняшнику, то Училище № 17 має право вимагати повернення підприємцем такої ж кількості насіння соняшнику, яку той прийняв на зберігання.

Від сторін, повідомлених належним чином про час та місце розгляду справи, представники в судове засідання не явилися.

Ураховуючи викладене, та що відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позов, суд вважає можливим розглядати справу за наявним у ній матеріалами.

Між позивачем, Училищем № 17, поклажедавцем, та підприємцем Олексієнком, зберігачем, укладено договір від 04.10.2012 № 1, за умовами якого поклажедавець передав на зберігання насіння соняшнику вагою 21530 кг зі строком його зберігання по 31.01.2013.

Із вироку Братського районного суду Миколаївської області випливає, що підприємець Олексієнко, отримавши за укладеним з Училищем № 17 договором зберігання за накладною від 04.10.2012 № 72 насіння соняшнику вагою 21530 кг, порушив зобов'язання, передбачені пп.5.1.5, а саме, без згоди поклажедавця передав ввірене йому насіння іншим особам, заподіявши таким Училищу № 17 матеріальні збитки в сумі 33156 грн. 20 коп., тобто вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 191 КК України, - розтрата чужого майна, яке було ввірене особі.

Згідно з вироком, підприємець передане йому на зберігання насіння соняшнику без згоди Училища № 17, продав третім особам, але від останніх не отримав коштів, із яких мав намір розрахуватися з поклажедавцем.

Зазначений вирок має преюдиціальність щодо обставин справи, що розглядається, а тому суд визнає доведеним, що підприємець Олексієнко втратив прийняте на зберігання насіння соняшнику загальною вагою 21530 кг, що належало Училищу № 17, заподіявши останньому майнову шкоду.

Предметом позову у справі, що розглядається, є примус відповідача до виконання зобов'язань за договором зберігання, а саме: зобов'язати підприємця Олексієнка повернути Училищу № 17 прийняте на зберігання насіння соняшнику вагою 21530 кг.

У відповідності до законодавства за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажедавцем), і повернути її поклажедавцеві у схоронності (ч.1 ст.936 ЦК України). Зберігач не має права без згоди поклажедавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі (ст. 944 ЦК України).

За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (ч.1 ст. 950 ЦК України).

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом, іншими законами та договором (ч.1 ст.216 ГК України). У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції ( ч.2 ст.217 ГК України). Підставою для застосування господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання ( ч.1 ст.218 ГК України).

Майнова шкода, завдана неправомірними, зокрема, діями юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1 ст.1166 ЦК України).

Збитки, завдані поклажедавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням майна, відшкодовуються зберігачем, зокрема у разі втрати - у розмірі її вартості (ч.1 ст.951 ЦК України).

Із наведеного законодавства випливає, що належним способом захисту порушених прав покдажедавця у разі втрати (нестачі) речі (майна) за наявності вини зберігача є останнім відшкодування збитків у розмірі вартості втраченої речі (майна).

Із змісту укладеного сторонами договору також випливає, що у разі втрати або нестачі насіння соняшника належить повернути його вартість (пп.6.3 договору).

Позивачем не доведено, що на момент прийняття рішення у справі, яка розглядається, у підприємця Олексієнка наявне насіння соняшника, котре може бути повернено на виконання зобов'язань за укладеним між ними договором.

Отже, позивачем у позовній заяві обрано неналежний спосіб захисту його порушених прав, а тому вимога: зобов'язати підприємця Олексієнка повернути Училищу № 17 прийняте на зберігання насіння соняшнику вагою 21530 кг. не може бути задоволена.

За таких обставин у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно зі ст. 129 ГПК України, у разі відмови у позові, судовий збір підлягає покладенню на позивача

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Професійно-технічного училища № 17 відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.М. Коваль.