Рішення № 74377215, 31.05.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" травня 2018 р. м. Київ Справа № 911/701/18

Суддя Шевчук Н.Г. розглянувши матеріали позовної заяви

Приватного підприємства "Ельпласт-Київ", 25015, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, Ленінський район, вулиця В'ячеслава Чорновола, будинок 2В

до Житлово-будівельного кооперативу "Діамант", 07401, Київська обл., місто Бровари, вулиця Київська, будинок 261

про стягнення 61578,02 грн. за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу №48 від 03.08.2017

суддя Н.Г. Шевчук

секретар Н.С. Матраєва

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

суть спору:

Приватне підприємство "Ельпласт-Київ" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Діамант" про стягнення 61578,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов'язку по оплаті товару, отриманого згідно договору купівлі-продажу №48 від 03.08.2017.

Ухвалою суду від 10.04.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 03.05.2018.

Після відкриття провадження у справі суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у пункті 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з чим ухвалою суду від 03.05.2018 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків п’ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки заяви у встановлений строк.

14.05.2018 позивач подав заяву б/н від 08.05.2018, в якій усунув недоліки позовної заяви та просив суд стягнути з відповідача 42600,01 грн. основного боргу, 8520 грн. 20% штрафу, 661,76 грн. 3% річних за сукупний період з 23.09.2017 по 30.03.2018, 2811,60 грн. інфляційних втрат за сукупний період з 23.09.2017 по 30.03.2018 та 6137,91 грн. пені за сукупний період з 23.09.2017 по 23.03.2018.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження

Згідно пункту 1 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Враховуючи те, що у відповідності до вищезазначених норм законодавства ціну позову вказує позивач, суд зазначає, що в даному випадку має місце нова ціна позову 60731,28 грн., виходячи з якої й вирішується спір.

Ухвалою від 15.05.2018 суд продовжив розгляд справи №911/701/18 та призначив наступне судове засідання на 31.05.18.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у судові засідання, письмового відзиву на позов, не подав.

У судовому засіданні 31.05.18 було підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд

встановив:

03.08.2017 між Приватним підприємством "Ельпласт-Київ" (Продавець) та Житлово-будівельним кооперативом "Діамант" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №48 (Договір, а. с. 9), відповідно до пункту 1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар на умовах цього договору та оплатити його вартість.

Згідно пунктів 3.1. та 3.3. Договору порядок оплати: 100% попередня оплата або за домовленістю Сторін. Оплата за товар проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця, або внесення готівки в касу підприємства.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що перехід права власності на товар відбувається в момент отримання товару Покупцем від Продавця, що підтверджується документально підписами відповідальній осіб у приймально-здавальних документах.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до виконання Сторонами зобов’язань у повному обсязі (пункт 5.1. Договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар згідно підписаних та скріплених печатками сторін видаткових накладних №212 від 23.08.2017 на суму 85627,01 грн., №253 від 15.09.2017 на суму 40677,12 грн. та №254 від 15.09.2017 на суму 1922,88 грн. (а.с. 10-12) і виставив рахунки на оплату за вказаними накладними №546 від 03.08.2017 на суму 103118,83 грн., №656 від 11.09.2017 на суму 40677,12 грн. та №660 від 12.09.2017 на суму 1922,88 грн. (а.с. 13-15).

Зі сторони відповідача видаткові накладні підписані головою кооперативу ОСОБА_1 згідно довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №62 від 21.08.2017, №64 від 13.09.2017 та №65 від 13.09.2017 (а.с. 16-18).

Позивач стверджує, що відповідач за отриманий товар розрахувався частково на суму 85627грн., у зв’язку з чим за останнім виникла заборгованість в розмірі 42600,01 грн., на підтвердження чого додає до позовної заяви виписки з банківського рахунку, на який мали надходити кошти за Договором (а.с. 19-20).

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з вимогами №4 від 14.11.2017 та №3 від 30.03.2018 про сплату основного боргу, інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій.

Оскільки вказані вимоги залишені Житлово-будівельним кооперативом "Діамант" без відповіді та задоволення позивач звернувся з даним позовом до суду.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що заборгованість за договором купівлі-продажу №48 від 03.08.2017 на час прийняття рішення відповідачем не погашена, докази оплати отриманого відповідачем товару в матеріалах справи відсутні, а розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 42600,01 грн. основного боргу підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням умов договору щодо своєчасного здійснення розрахунків позивач просить стягнути із відповідача 8520 грн. 20% штрафу та 6137,91 грн. пені за сукупний період з 23.09.2017 по 23.03.2018.

Відповідно до пункту 8.1. Договору за недотримання Покупцем вимог пункту 3.1. Договору щодо строку оплати за товар він зобов’язується сплатити Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, про цьому Сторони домовились, що пеня, яка передбачена цим пунктом Договору, нараховується без обмежень будь–яким строком давності але в будь–якому випадку не більше, як за три роки із дня, коли настало право на її нарахування.

Пунктом 10.3. Договору передбачено, що у разі прострочення оплати за відвантажений товар більше двох місяців Покупець оплачує на користь Продавця понад суму пені та інших нарахувань (інфляційних, річних і збитків) – штраф в розмірі 20% від ціни договору або за вибором Продавця від вартості відпущеного але неоплаченого товару.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши розрахунок пені та штрафу, встановив, що заявлені позивачем до стягнення суми не суперечать вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача 8520 грн. 20% штрафу та 6137,91 грн. пені за сукупний період з 23.09.2017 по 23.03.2018 підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення 661,76 грн. 3% річних за сукупний період з 23.09.2017 по 30.03.2018 та 2811,60 грн. інфляційних втрат за сукупний період з 23.09.2017 по 30.03.2018.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, встановив, що заявлені позивачем до стягнення суми не суперечать вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача 661,76 грн. 3% річних за сукупний період з 23.09.2017 по 30.03.2018 та 2811,60 грн. інфляційних втрат за сукупний період з 23.09.2017 по 30.03.2018 підлягають задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 42600,01 грн. основного боргу, 8520 грн. 20% штрафу, 661,76 грн. 3% річних, 2811,60 грн. інфляційних втрат та 6137,91 грн. пені.

Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Діамант" (07401, Київська обл., місто Бровари, вулиця Київська, будинок 261, ідентифікаційний код 39516174) на користь Приватного підприємства "Ельпласт-Київ" (25015, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, Ленінський район, вулиця В'ячеслава Чорновола, будинок 2В, ідентифікаційний код 37297591) 42600 (сорок дві тисячі шістсот) грн. 01 коп. основного боргу, 8520 (вісім тисяч п’ятсот двадцять) грн. 20% штрафу, 661 (шістсот шістдесят одна) грн. 76 коп. 3% річних, 2811 (дві тисячі вісімсот одинадцять) грн. 60 коп. інфляційних втрат, 6137 (шість тисяч сто тридцять сім) грн. 91 коп. пені та 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 01.06.2018