Рішення № 74377054, 19.05.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

19.05.2018Справа № 910/2932/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/2932/18

за позовом комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», м. Київ,

до фізичної особи-підприємця Онопенко Ірини Василівни, м. Київ,

про стягнення 49 201,37 грн.,

без повідомлення учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.03.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (далі - Підприємство) до фізичної особи-підприємця Онопенко Ірини Василівни (далі - Підприємець) про стягнення заборгованості: 39 263,95 грн. основного боргу; 7 704,94 грн. втрат від інфляції; 2 232,48 грн. 3% річних, а всього 49 201,37 грн.

Підприємство обґрунтовує позовні вимоги таким:

- Підприємець є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 04.09.2007 та споживає послуги, які надає виконавець комунальних послуг Підприємство;

- у період з 30.11.2010 по 30.04.2014 відбулося фактичне споживання комунальних послуг відповідачем, що підтверджується табуляграмами наданими виробниками послуг по факту надання комунальних послуг позивачу, проте відповідно до розрахунку заборгованості та акта звіряння наданим позивачем оплата за комунальні послуги не надходила;

- відповідно до розрахунку заборгованості за надані комунальні послуги по нежитловому приміщені, яким користується Підприємець складає 49 201,37 грн.;

- Підприємством було підготовлено договір на постачання комунальних послуг Підприємцем договір підписано не було;

- позивач звертався до відповідача з претензією від 24.12.2014 з вимогою сплатити заборгованість, запрошенням укладення договору на постачання комунальних послуг та рахунки на оплату комунальних послуг за весь період заборгованості, проте, Підприємець залишив вказану вимогу без відповіді та належного реагування; суму заборгованості на день подання позову не сплатив;

- враховуючи порушення строків за затримку оплати позивачем було нараховано: 7 704,37 грн. втрат від інфляції та 2 232,48 грн. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2018 судом постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

11.04.2018 позивач подав суду документи на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 19.03.2018.

Ухвалу Господарського суду міста Києва було надіслано учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відміткою канцелярії на звороті такої ухвали.

Згідно із частиною шостою статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

До матеріалів справи долучено конверт з ухвалою суду, які повернуто з адреси відповідача з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання».

Зі змісту пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до частини другої статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина друга статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З огляду на викладене, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, надавши оцінку всім аргументам позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

13.11.2003 акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» в особі заступника структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (постачальник) і Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківського району (далі - КП «УЖГ», споживач) укладено договір № 320-0333 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), за умовами якого:

- постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в Договорі (пункт 1.1 Договору);

- споживач зобов'язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, зазначених у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку № 2 (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 Договору);

- Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2003 (пункт 4.1 Договору).

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 04.09.2007 ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (продавці) та ОСОБА_5 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири (далі - Договір купівлі-продажу), за умовами якого:

- продавці передали, а покупець прийняв у власність квартиру АДРЕСА_1; квартира складається з трьох жилих кімнат, житловою площею 51,40 кв. м, загальною площею - 77,10 кв. м;

- вказаний об'єкт продажу належить продавцю на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мисан В.І., зареєстрованого в реєстрі за № 2658, вартість відчужуваного об'єкта продажу складає 3 282 500 грн.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 №24/6240 «Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва», зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією від 31.10.2001, перейменовано Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради на Підприємство.

Позивач зазначає, що у період з 30.11.2010 по 30.04.2014 відбулося фактичне споживання відповідачем комунальних послуг, що підтверджується табуляграмами; однак від відповідача оплати за отримані комунальні послуги до Підприємства так і не надходили.

Так, на підтвердження суми заборгованості позивачем подано суду уточнений рахунок заборгованості за надані комунальні послуги по нежитловому приміщенню за адресою: АДРЕСА_1.

Разом з тим, Онопенко І.В. як фізична особа є власником житлового приміщення (квартири) за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Договором купівлі-продажу.

Доказів того, що Підприємець здійснює підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_1, суду не подано.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими, документально не підтвердженими, а тому не підлягають задоволенню.

Що ж до позовних вимог про стягнення 7 704,94 грн. втрат від інфляції і 2 232,48 грн. 3% річних, то вони також не підлягають задоволенню оскільки є похідними від первісної вимоги про стягнення заборгованості.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 178, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.06.2018.

Суддя І.Д. Курдельчук