Рішення № 74376745, 22.05.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/12/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2018 справа № 908/200/18

м. Запоріжжя

за позовом Управління комунальної власності Бердянської міської ради (71000, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. Єдності, буд. 2)

до відповідача фізичної особи-підприємця Бандурко Євгенії Вікторівни (71000, АДРЕСА_1)

про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення

господарський суд Запорізької області у складі судді Носівець В.В.

при секретарі судового засідання Чубар М.В.

учасники справи:

від позивача: Саввон С.О, довіреність № 01 від 02.01.2018;

від відповідача: не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Управління комунальної власності Бердянської міської ради звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до фізичної особи-підприємця Бандурко Євгенії Вікторівни про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення ФОП Бандурко Є.В. на користь Управління комунальної власності Бердянської міської ради з нежитлової одноповерхової будівлі площею 96,7 кв.м., розташованої за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Димитрова (Софіївська), 38 (згідно з технічним паспортом БТІ від 1999 року).

Ухвалою суду від 12.02.2018 позовну заяву Управління комунальної власності Бердянської міської ради залишено без руху.

Враховуючи, що позивач частково усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, ухвалою суду від 28.02.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі № 908/200/18, присвоєно справі номер провадження 18/12/18, призначено підготовче засідання на 28.03.2018, в якому оголошувалась перерва до 26.04.2018; 26.04.2018 закрито підготовче провадження, почато судовий розгляд справи по суті, судове засідання призначено на 22.05.2018.

В судовому засіданні 22.05.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що після закінчення строку дії договору оренди комунального майна від 03.02.1999, що укладений Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради в якості орендодавця та фізичною особою-підприємцем Бандурко Євгенією Вікторівною в якості орендаря, який встановлено до 27.12.2017, орендар предмет оренди не повернув, претензію залишив без уваги. Позов заявлено на підставі ст.ст. 391, 530 ЦК України та ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідач у судове засідання 22.05.2018 свого представника не направив, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Відповідач 20.03.2018 надіслав до суду заперечення на позов, в яких із заявленими позовними вимогами не погодився, зазначивши наступне. Відповідно до п. 10.1 договору оренди № 8 від 03.02.1999 строк дії договору з урахуванням додаткової угоди від 01.09.2017 визначено до 27.12.2017. Пунктом 10.2 Додаткової угоди від 01.08.2012 встановлено, що строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін; у випадку, якщо орендар має намір використовувати майно після закінчення строку дії договору, він не пізніше ніж за три місяці до закінчення його дії звертається до орендодавця із заявою про продовження строку дії договору. ФОП Бандурко Є.В. завчасно 24.10.2017 подано заяву про продовження терміну дії договору оренди. Не дочекавшись відповіді від Управління комунальної власності Бердянської міської ради на заяву від 24.10.2017 щодо продовження терміну дії договору, відповідач вдруге звернувся із заявою (№ 0109/41-01 від 09.01.2018) про продовження договірних відносин найманого приміщення з можливістю наступного викупу найманого приміщення. Від позивача 30.01.2018 ФОП Бандурко отримано лист-відповідь (№ 07-0434/41 від 17.01.2018) про розгляд звернення лише на заяву від 09.01.2018, в якому повідомлено про те, що рішенням 37 сесії Бердянської міської ради від 22.12.2017 ФОП Бандурко Є.В. відмовлено у продовженні терміну дії договору оренди. Оскільки позивачем своєчасно не було надано ані відповіді на дві заяви відповідача про продовження терміну дії договору, ані взагалі будь-якої інформації щодо продовження договірних відносин протягом більше ніж місяць, не володіючи жодною інформацією, ФОП Бандурко Є.В. вважала, що термін дії договору оренди продовжений на той самий строк та очікувала відповідного повідомлення (рішення) від позивача. Відповідач зазначив, що 06.02.2018 звернувся із заявою (вхід. № 0979/41 від 13.02.2018) до Управління комунальної власності Бердянської міської ради про повернення орендованого майна та підписання акту здачі-приймання приміщення, який додав до заяви, відповіді на яку ним не отримано. Посилаючись на приписи частин 1 та 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст.ст. 764, 777 Цивільного кодексу України, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

У відповіді на відзив (вих. № 567 від 26.03.2018), яку судом отримано 28.03.2018, позивач зазначив, що умовами договору оренди в редакції Додаткової угоди від 01.08.2012, визначено, що строк дії договору автоматично не поновлюється у випадку відсутності згоди хоча б однієї із сторін на продовження строку дії договору, продовження строку дії договору оформлюється додатковою угодою. Вказані умови договору визначені сторонами з урахуванням ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, відповідно до якою сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Враховуючи вищезазначені обставини, позивач вважає посилання відповідача про продовження дії договору на той самий строк безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Позивач зазначив, що у відзиві відповідач висловив бажання повернути предмет оренди за актом здачі-приймання, проте ухиляється від виконання вказаного обов'язку, про що свідчать лист, направлений на адресу відповідача, від 03.03.2018 № 07-1524/41 про розгляд звернення щодо повернення орендованого майна та акт від 12.03.2018 обстеження нежитлової будівлі.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно заявленого позову, Управління комунальної власності Бердянської міської ради просить усунути перешкоди у користуванні майном шляхом виселення ФОП Бандурко Є.В. на користь Управління комунальної власності Бердянської міської ради з нежитлової одноповерхової будівлі, що перебуває у комунальній власності.

Статтею 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачені повноваження міських рад та їх виконавчих органів щодо управління комунальною власністю в межах, визначених радою.

Відповідно до ст. 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Як орган місцевого самоврядування Бердянська міська рада, згідно ч. 2 ст. 327 ЦК України є суб'єктом права комунальної власності.

Відповідно до розділу 2 та 3 Положення про Управління комунальної власності Бердянської міської ради, затвердженого рішенням чотирнадцятої сесії VII скликання від 19.08.2016 № 22, Управлінню делеговані повноваження управляти і розпоряджатися майном територіальної громади міста Бердянськ, реалізовувати повноваження виконавчого органу в сфері управління комунальною власністю територіальної громади міста і реалізовувати державну політику в сфері управління комунальною власністю територіальної громади міста, а також здійснювати повноваження орендодавця комунального майна.

Отже, органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Управління комунальної власності Бердянської міської ради, яке визначено позивачем у даній справі.

Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Безпосередньо способам захисту права власності присвячена Глава 29 ЦК України, норми якої слід визначити спеціальними.

Згідно зі ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

З огляду на зміст статті 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, права якого порушені має право на відшкодування йому майнової та моральної шкоди.

Стаття 391 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як встановлено судом, Управління міським комунальним майном, яке додатковою угодою від 26.10.2000 змінено на Управління комунальної власності Бердянської міської ради (орендодавець, позивач у справі), та приватний підприємець Бандурко Євгенія Вікторівна (орендар, відповідач у справі) 03.02.1999 уклали договір № 08 оренди комунального майна № 1 (надалі - договір).

Пунктом 1 договору в первісній редакції встановлено, що орендодавець на підставі рішення виконкому від 28.01.1999 № 43 передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення по вул. Димитрова, 38, площею 90,0 кв.м., що знаходиться на балансі ДКП «Житлосервіс-4» для використання його під кафе.

Пунктом 1 договору в редакції Додаткової угоди від 01.08.2012 встановлено, що в оренду передається окремостояча одноповерхова нежитлова будівля, яка знаходиться на балансі комунального підприємства «Міськспецексплуатація» Бердянської міської ради, площею 96,70 кв.м, розміщена за адресою: м. Бердянськ, вул. Димитрова, 38 (літ.А) з метою використання під кафе.

Вступ орендаря у користування майном настає з моменту підписання сторонами договору оренди (п. 2.1 договору).

Пунктами 2.1, 2.3 договору (в редакції Додаткової угоди від 01.08.2012) встановлено, що вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами договору та Акта здачі-приймання вказаного майна; передача майна в оренду здійснюється згідно Акта здачі-приймання, майно вважається поверненим після підписання Акта здачі-примання.

На виконання зазначених пунктів договору сторонами 01.08.2012 підписано Акт здачі-приймання нежитлового приміщення відповідачу.

Згідно п. 4 Додаткової угоди від 29.04.2016 на підставі рішення восьмої сесії Бердянської міської ради VII скликання від 18.02.2016 № 56 «Про перейменування назв вулиць, проїздів, площ, проспектів, скверів, бульварів в м. Бердянськ», внесено зміни до п. 1.1 договору оренди комунального майна від 03.02.1999 № 8 зі змінами та доповненнями, змінивши слова: «вул. Димитрова, 38», словами: «вул. Софіївська, 38».

Пунктом 10.2 договору (в редакції Додаткової угоди від 01.08.2012) встановлено, що строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін. У випадку, якщо орендар має намір використовувати майно після закінчення строку дії договору, він не пізніше ніж за три місяці до закінчення його дії звертається до орендодавця із заявою про продовження строку дії договору. Строк дії договору автоматично не поновлюється у випадку відсутності згоди хоча б однієї із сторін на продовження строку дії договору. Продовження строку дії договору оформлюється додатковою угодою.

Відповідно до п. 10.7 договору (в редакції Додаткової угоди від 01.08.2012) дія договору оренди припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (крім випадків, встановлених п. 10.2).

Додатковою угодою від 01.09.2017 сторонами, на підставі п. 1.4 рішення № 1 та п. 4.2.1 рішення № 4 двадцять восьмої сесії Бердянської міської ради VІІ скликання від 22.06.2017, внесені зміни до п. 10.1 розділу 10 «Строк дії та умови зміни, розірвання договору» договору оренди комунального майна від 03.02.1999 № 8, поновивши договір оренди строком до 27.12.2017.

Пунктом 5.6 договору (в редакції Додаткової угоди від 01.08.2012) визначено, що у разі припинення або розірвання договору, орендар зобов'язується в п'ятиденний термін повернути орендодавцеві, або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно за Актом здачі-приймання у належному стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем до Управління комунальної власності Бердянської міської ради подано через Центр надання адміністративних послуг у місті Бердянськ заяву (вхід. № 21674 від 24.10.2017), в якій він просив продовжити термін дії договору оренди комунального майна від 03.02.1999 № 8 строком на 2 роки 11 місяців.

У відповідь на зазначену заяву позивачем направлено лист від 27.12.2017 № 1653 про розгляд звернення, в якому повідомлено, що на тридцять сьомій сесії Бердянської міської ради VII скликання 22.12.2017 прийнято рішення № 3 «Про майнові питання»: п. 3.2 «Відмовити у продовженні терміну дії договору оренди комунального майна від 03.02.1999 № 08, розташованого за адресою: м. Бердянськ, вул. Софіївська (Димитрова), 38, площею 96,70 кв. м, укладеного з фізичною особою-підприємцем Бандурко Євгенією Вікторівною, у зв'язку з неналежним виконанням п. 3.2 договору оренди комунального майна від 03.02.1999 № 08, зокрема з систематичним порушенням строків внесення орендної плати». Відповідно до п. 10.1 договору термін дії договору оренди визначено до 27.12.2017. У зв'язку з прийнятим рішенням власника щодо відмови у продовженні договору оренди та враховуючи п. 5.6 договору оренди по закінченню строку його дії позивач зазначив, що ФОП Бандурко Є.В. необхідно у п'ятиденний термін повернути балансоутримувачу - комунальному підприємству «Міськспецексплуатація» Бердянської міської ради орендоване майно за Актом здачі-приймання, додавши бланк акту до листа. Зазначений лист, направлений поштою позивачем 28.12.2017, повернувся до позивача з відміткою пошти: «за закінченням терміну зберігання» (арк. с. 96-98).

Відповідач також звертався до Управління комунальної власності Бердянської міської ради та міського голови м. Бердянська з листом № 0109/41-01 від 09.01.2018, в якому просив дати можливість орендувати приміщення по вул. Софіївській, 38, м. Бердянськ з подальшим викупом найманого приміщення (арк. с. 57-58).

Позивач у відповідь направив відповідачу лист від 17.01.2018 № 07-0434/41 про розгляд звернення аналогічного змісту його листа від 27.12.2017 № 1653, який отримано відповідачем 30.01.2018, про що свідчить довідка (арк. с. 61).

Отже, заперечення відповідача стосовно несвоєчасного надання ані відповіді на дві його заяви про продовження терміну договору, ані взагалі будь-якої інформації щодо продовження договірних відносин протягом більше ніж місяць є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Зокрема, лист-відповідь від 27.12.2017 № 1653, який направлявся на адресу відповідача поштою за зазначеною нею адресою, через невдалі спроби вручення адресату, повернувся до Управління з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Також відповідач не звертався і до Центру надання адміністративних послуг у м. Бердянськ для отримання відповіді на свою заяву № 21674 від 24.10.2017.

Матеріали справи свідчать, що у заяві від 06.02.2018 відповідач просив прийняти наймане приміщення, розташоване за адресою м. Бердянськ, вул. Софіївська, 38, за Актом приймання-передачі, що додається до даного листа на узгодження (арк. с. 62).

Позивач 03.03.2018 направив відповідачу лист від 03.03.2018 № 07-1524/41, в якому повідомив, що Управління комунальної власності Бердянської міської ради сумісно з балансоутримувачем майна - комунальним підприємством «Міськспецексплуатація» Бердянської міської ради готові прийняти майно у будь-який зручний для відповідача час, також зазначив, що у будь-якому випадку Управління комунальної власності Бердянської міської ради в плановому порядку буде очікувати відповідача 12.03.2018 з 9.00 до 9.30 біля об'єкта оренди для прийняття майна та підписання акта здачі-приймання (арк. с. 71).

Згідно акту обстеження нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Бердянськ, вул. Софіївська, 38, складеного комісією у складі представників орендодавця та балансоутримувача, прибувши до нежитлової будівлі за адресою м. Бердянськ, вул. Софіївській, 38, для підписання Акта здачі-приймання та прийняття майна від ФОП Бандурко Є.В. у визначений час 12.03.2018 о 9.00, про що відповідачу повідомлено у листі від 03.03.2018 № 07-1524/41 та у телефонному режимі, двері будівлі та ворота були зачинені, в телефонному режимі ФОП Бандурко Є.В. повідомила, що перебуває у лікарні та не може бути присутньою та здійснити передачу майна відповідно до договору оренди комунального майна від 03.02.1999 № 08.

Отже, станом на день розгляду справи орендоване приміщення відповідачем не повернуто орендодавцю.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди).

За приписами ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Керуючись зазначеними нормами законодавства та враховуючи те, що Додатковою угодою від 01.09.2017 до договору оренди сторонами поновлено договір оренди строком до 27.12.2017, пунктом 10.2 договору передбачено, що строк дії договору автоматично не поновлюється у випадку відсутності згоди хоча б однієї із сторін на продовження строку дії договору, продовження строку дії договору оформлюється додатковою угодою та, що рішенням Бердянської міської ради від 22.12.2017 № 3 відмовлено у продовженні терміну дії договору оренди комунального майна, приймаючи до уваги відсутність підписаного акту здачі-приймання майна орендодавцю, у зв'язку з закінченням строку його дії, суд дійшов висновку про припинення дії договору оренди з 27.12.2017 та наявність факту користування орендарем об'єктом оренди, визначеного договором від 03.02.1999.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо повернення об'єкту оренди у встановлений строк, не виконав.

Згідно вимог ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Частиною другою статті 795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Пунктом 5.6 договору (в редакції Додаткової угоди від 01.08.2012) також передбачено зобов'язання орендаря у разі припинення або розірвання договору в п'ятиденний термін повернути орендодавцеві, або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно за Актом здачі-приймання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач своїми неправомірними діями, а саме використанням майна без правової підстави, створив перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження спірним комунальним майном, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо усунення перешкод у користуванні комунальним майном шляхом виселення відповідача на користь позивача з неправомірно зайнятої останнім нежитлової одноповерхової будівлі.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідач, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань щодо повернення орендодавцю орендованого приміщення за Актом здачі-приймання.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління комунальної власності Бердянської міської ради про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення є нормативно обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача повністю.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Усунути перешкоди у користуванні майном шляхом виселення фізичної особи-підприємця Бандурко Євгенії Вікторівни (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Управління комунальної власності Бердянської міської ради (71000, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. Єдності, буд. 2, ідентифікаційний код 25473739) з нежитлової одноповерхової будівлі площею 96,7 кв.м, розташованої за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Димитрова (Софіївська), 38 (згідно з технічним паспортом БТІ від 1999 року). Видати наказ.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Бандурко Євгенії Вікторівни (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Управління комунальної власності Бердянської міської ради (71000, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. Єдності, буд. 2, ідентифікаційний код 25473739) 1762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 31.05.2018.

Суддя В.В. Носівець