Рішення № 74376653, 29.05.2018, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/51/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.,

секретар судового засідання: Гекалюк О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Зінкевич Д.В. - представник за довіреністю №05-02/18 від 05.02.2018р,

від відповідача: Пасічник О.М. - представник за довіреністю від 15.02.2018р,

від ТОВ "Андрушівський маслосирзавод": Семенюк В.В. - представник за довіреністю

від 11.01.2018р.,

від Житомирської обласної ради: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірнього підприємства "Староконстянтинівський молочний завод" (м.Старокостянтинів, Хмельницька область)

до Комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради (м.Житомир),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Андрушівський маслосирзавод" (м.Андрушівка, Житомирська область),

- Житомирська обласна рада (м.Житомир)

про стягнення 184853,85 грн.

Дочірнє підприємство "Староконстянтинівський молочний завод" звернулось до господарського суду з позовною заявою від 24.01.2018р про стягнення з Комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради 184853,85грн в рахунок відшкодування шкоди.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.02.2018р позовну заяву Дочірнього підприємства "Староконстянтинівський молочний завод" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою "Андрушівський маслосирзавод" та Житомирську обласну раду.

Розгляд даної справи в підготовчому проваджені неодноразово відкладався, зокрема ухвалою Господарського суду Житомирської області від 04.04.2018р продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 10.05.2018р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 10.05.2018р закрито підготовче провадження та призначено справу №906/51/18 до судового розгляду по суті на 29.05.2018р.

24.05.2018р на адресу Господарського суду Житомирської області від представника позивача на електронну адресу суду надійшли: додаткові пояснення від 24.05.2018р на заперечення та додаткові пояснення, заява від 24.05.2018р про залишення додаткових пояснень без розгляду, а також клопотання від 24.05.2018р про не взяття до уваги доказу.

Представник позивача в судовому засіданні 29.05.2018р позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив відповідача від 05.03.2018р та просив позов задовольнити. Зокрема зазначив, що внаслідок зловживання відповідачем своїми правами, позивач на виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.01.2017р у справі №924/1148/16 був змушений безпідставно списати грошові кошти зі своїх рахунків та перерахувати їх відповідачу, що призвело до понесення позивачем збитків у розмірі 184853,85грн. Також представник позивача підтримав заяву від 24.05.2018р про залишення додаткових пояснень без розгляду, а також клопотання від 24.05.2018р про не взяття до уваги доказу. Вказав, що ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" надав додаткові пояснення №173 від 23.04.2018р, які судом братись до уваги не можуть, з огляду на те, що суд не надавав дозволу на подання додаткових пояснень третій особі - ТОВ "Андрушівський маслосирзавод", а тому просив залишити їх без розгляду. Крім того, просив не брати до уваги лист ЖККП "М'ясомолторг" ЖОР вих.№14 від 16.04.2018р, який був поданий відповідачем як доказ у даній справі, у зв'язку з тим, що відповідач не надав підтверджуючих доказів того, що вказаний лист направлявся позивачу.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.05.2018р заперечив проти позовних вимог та просив у задоволенні позову відмовити з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву №1259/12 від 22.02.2018р (а.с.63-73), запереченнях №1277/12 від 20.04.2018р (а.с.200). Зазначив, що на виконання рішення робочої групи 15.04.2016р між КП "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради та ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" укладено договір оренди нерухомого майна №1177. Також вказав, що в день підписання вказаного договору КП "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради передало, а ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" прийняло за актом приймання-передачі морозильні камери за інв.№9,10,11,12,26, які на той час були вільні. Також вказав, що при підготовці акта приймання-передачі від 15.04.2016р до нього помилково були включені підсобні приміщення №1,16,17.

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівський маслосирзавод" заперечила проти позовних вимог та просила у позові відмовити з підстав, вказаних в письмових пояснення та додаткових поясненнях №173 від 23.04.2018р. Вказала, що підсобні приміщення №1,16,17 станом на 15.04.2016р не були вільними і в користування ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" були передані - 27.04.2016р. Крім того зазначила, що розбіжності в площах за актом приймання-передачі 15.04.2016р були незначними, тому зміни до акту не вносились, а ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" були необхідні саме морозильні камери, а не підсобні приміщення.

Третя особа - Житомирська обласна рада в судове засідання уповноваженого представника не направила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. В письмових поясненнях №р-5-22/260 від 22.02.2018р третя особа просила відмовити у задоволенні позовних вимог. 29.05.2018р через діловодну службу Господарського суду Житомирської області від представника третьої особи - Житомирської обласної ради надійшло клопотання про проведення розгляду справи без його участі.

Представники відповідача та третьої особи - ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" заперечили проти задоволення заяви позивача від 24.05.2018р про залишення додаткових пояснень без розгляду, а також клопотання від 24.05.2018р про не взяття до уваги доказу. Зокрема зазначили, що лист ЖККП "М'ясомолторг" № 34 від 16.04.2018р та додаткові пояснення ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" №173 від 23.04.2018р надсилались відповідачем та третьою особою позивачу на підтвердження чого до справи подані відповідні докази.

Суд, розглянувши подані представником позивача заяву від 24.05.2018р про залишення додаткових пояснень без розгляду, а також клопотання від 24.05.2018р про не взяття до уваги доказу, зазначає таке.

Господарським процесуальним кодексом України передбачено право учасників справи подавати заяви та клопотання щодо питань, які виникають під час судового розгляду; заяви по суті справи; заяви, клопотання з процесуальних питань.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з ч.1-4 ст.161 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Частинами 1,3 ст.169 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З матеріалів справи вбачається, що подані відповідачем заперечення №1277/12 від 20.04.2018р з доданими документами, в тому числі, листом ЖККП "М'ясомолторг" вих. №34 від 16.04.2018р були надіслані позивачу рекомендованим листом з описом вкладенням 23.04.2018р (а.с.227-229) та додатково вказані документи надсилались представнику позивача на електронну пошту - dima@otdel.com.ua, що вказана ним в позовній заяві, що підтверджується скрин-копією з електронної пошти представника відповідача (а.с.218), а надані третьою особою - ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" додаткові пояснення №173 від 23.04.2018р надсилались позивачу 23.04.2018р цінним листом з описом вкладенням (а.с.231).

Господарським судом здійснено запити за ідентифікаторами - 1000604768113 та 1002503139371, згідно яких відповідачем та третьою особою - ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" направлялись заперечення №1277/12 від 20.04.2018р з доданими документами, в тому числі листом вих. №34 від 16.04.2018р та додаткові пояснення третьої особи №173 від 23.04.2018р. Відповідно до витягів з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (ідентифікатор - 1000604768113) поштове відправлення вручено за представнику позивача за довіреністю 02.05.2018р та (ідентифікатор - 1002503139371) поштове відправлення вручено представнику позивача за довіреністю 04.05.2018р.

Враховуючи, що нормами Господарського процесуального кодексу України надано право учасникам справи подавати докази, заперечення, аргументи, пояснення, заяви та клопотання з питань, які виникають під час судового розгляду справи, а також, що заперечення №1277/12 від 20.04.2018р з доданими документами, в тому числі лист ЖККП "М'ясомолторг" вих.№34 від 16.04.2018р та додаткові пояснення третьої особи №173 від 23.04.2018р належним чином були надіслані та вручені позивачу, господарський суд відмовляє представнику позивача у задоволенні заяви від 24.05.2018р про залишення додаткових пояснень без розгляду, а також клопотанні від 24.05.2018р про не взяття до уваги доказу.

Крім того, слід зазначити, що ухвалою суду від 23.04.2018р суд визнав поважними причини пропуску строку на подачу відповідачем доказів, задовольнив клопотання відповідача від 20.04.2018р та прийняв подані документи до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 05.06.2014р між Комунальним підприємством "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради (орендодавцем/відповідачем) та Дочірнім підприємством "Старокостянтинівський молочний завод" (орендарем/позивачем) укладено договір оренди нерухомого майна №751 (а.с.16-19).

Згідно пп.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування з метою розміщення складів нежилі приміщення в будівлі за адресою: м.Житомир, вул.Сингаївського 3, що знаходиться на балансі Житомирського комунального комерціалізованого підприємства "М'ясомолторг" Житомирської обласної ради, вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 2893080,00грн. без ПДВ, загальною площею 1847,80кв.м.

Згідно акту приймання-передачі від 05.06.2014р Житомирське КП "М'ясомолторг" Житомирської обласної ради передало, а ДП "Старокостянтинівський молочний завод" прийняло відповідно до договору оренди нерухомого майна №751 від 05.06.2014р нежилі приміщення (морозильні камери інв. №3,4,6,14, корисною площею 1223,60кв.м.; підсобні приміщення №1,2,5,16,17,18,35,36,37,38,39, корисною площею 126,70кв.м.) в будівлі за адресою: м.Житомир, вул.Сингаївського 3, загальною площею 1847,80кв.м. Стан орендованого майна задовільний (а.с.20).

Відповідно до пп.2.1 договору, вступ орендаря у користування приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами даного договору та акта приймання-передачі вказаного приміщення.

Згідно пп.2.3 договору, приміщення вважається повернутим з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі.

Відповідно до пп.3.1 договору, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно пп.3.6 договору орендна плата сплачується орендарем по день фактичного повернення приміщення згідно з актом приймання - передачі.

Відповідно до пп.8.1 договору даний договір діє з 05 червня 2014 року по 04 травня 2017 року включно.

Згідно пп.8.2 договору, зміна умов або розірвання даного договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом місяця з дня отримання пропозицій.

Відповідно до пп.8.3 договору, даний договір може бути розірвано достроково на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду у випадку невиконання умов даного договору та інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

27.08.2015р позивач звернувся до голови Житомирської обласної ради з листом №27/08-15 про дострокове розірвання договору оренди (а.с.21).

14.09.2015р відповідач надіслав позивачу лист відповідь за №631/12, в якому зазначив, що відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" 11.09.2015р на засіданні робочої групи з питань використання майна обласної ради було розглянуте звернення позивача від 27.08.2015р №27/08-05 та прийнято рішення відправити питання щодо дострокового розірвання договору оренди нерухомого майна, що перебуває на балансі Житомирського комунального комерціалізованого підприємства "М'ясомолторг" в будівлі за адресою: м.Житомир, вул.Сингаївського 3, загальною площею 1847,80кв.м. на доопрацювання (а.с.24).

29.09.2015р позивач повторно звернувся до голови Житомирської обласної ради з листом №971 про дострокове розірвання договору оренди у зв'язку з неможливістю оплачувати орендну плату та комунальні послуги з 01.10.2015р в додатку до якого зазначено: додаткова угода від 27.08.2015р про розірвання договору оренди нерухомого майна та акт приймання - передачі (а.с.22).

30.09.2015р позивач надіслав голові Житомирської обласної ради листа за №993/1, в якому зазначив, що згідно з п.8.2 договору передбачений договором місячний строк для розгляду пропозиції орендаря від 27.08.2015р минув 28.09.2015р, а також відсутність будь - яких заперечень зі сторони орендодавця щодо розірвання договору, вважає, що орендодавець акцептував всі запропоновані орендарем зміни в повному обсязі, а договір оренди нерухомого майна від 05.06.14р. № 751 таким, що розірваний з 01.10.2015р. (а.с.23).

29.10.2015р листом №р-5-21/1680 Житомирська обласна рада повідомила позивача, що відповідно до п.8.3 договору від 05.06.2014р №751 договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї з сторін за рішенням суду, у випадку невиконання умов даного договору та в інших випадках, передбачених чинним законодавством, а тому робочою групою з питань використання майна обласної ради, засідання якої відбулося 20.10.2015р, прийнято рішення відмовити в достроковому розірванні договору оренди нерухомого майна (а.с.206).

07.04.2016р відбулось засідання робочої групи з питань використання майна обласної ради (витяг з протоколу №78) на якому розглядалось звернення ДП "Старокостянтинівський молочний завод" щодо дострокового розірвання договору оренди нерухомого майна, що перебуває на балансі Житомирського комунального комерціалізованого підприємства "М'ясомолторг" Житомирської обласної ради в будівлі за адресою: м.Житомир, вул.Сингаївського, 3, загальною площею 1847,80кв.м. Згідно витягу з протоколу №78, робоча група вирішила:

- надати погодження орендодавцю КП "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради на дострокове розірвання договору оренди укладеного з ДП "Староконстянтинівський молочний завод", що перебуває на балансі Житомирського комунального комерціалізованого підприємства "М'ясомолторг" Житомирської обласної ради в будівлі за адресою: м.Житомир, вул. Сингаївського, 3, загальною площею 1847,80кв.м, з моменту передачі нерухомого майна Товариству з обмеженою відповідальністю "Андрушівський маслозавод";

- доручити балансоутримувачу (Житомирське комунальне комерціалізоване підприємство "М'ясомолторг" Житомирської обласної ради) створити комісію з прийняття нерухомого майна від ДП "Старокостянтинівський молочний завод" за участю представників орендаря, балансоутримувача, орендодавця та власника майна;

- доручити КП "Агенція з питань регіонального розвитку" уточнити орендовану площу та замовити звіт про експертну оцінку нерухомого майно, що перебуває на балансі Житомирського комунального комерціалізованого підприємства "М'ясомолторг" Житомирської обласної ради в будівлі за адресою: м. Житомир, вул.Сингаївського, 3 та його рецензування;

- відповідно до частини 4 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", розмістити в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайті Житомирської обласної ради, оголошення про намір передати в оренду вищевказане нерухоме майно, з цільовим призначенням - розміщення складу.

- у разі, якщо на оренду вищевказаного нерухомого майна, що перебуває на балансі Житомирського комунального комерціалізованого підприємства "М'ясомолторг" Житомирської обласної ради в будівлі за адресою: м.Житомир, вул.Сингаївського, 3, не надійде інших звернень, надати дозвіл на передачу в оренду на позаконкурсній основі Товариству обмеженою відповідальністю "Андрушівський маслозавод", встановивши орендну плату на розрахунковому рівні, терміном на 2 роки 11 місяців (а.с. 44-45).

КП "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради листом від 21.04.2016р за №801/12 повідомило ДП "Староконстянтинівський молочний завод" про відмову від цього договору та запропонувало повернути передані в оренду нежилі приміщення в будівлі за адресою: м.Житомир, вул.Сингаївського, 3, що знаходяться на балансі Житомирського комунального комерціалізованого підприємства "М'ясомолторг" Житомирської обласної ради за актом приймання-передачі. Крім того, запропоновано направити уповноваженого представника ДП "Староконстянтинівський молочний завод" 26.04.2016р о 17:00 для оформлення передачі об'єкта оренди (а.с.205).

На виконання рішення робочої групи з питань використання майна Житомирської обласної ради від 07.04.2016р та наказу №30 Житомирського комунального комерціалізованого підприємства "М'ясомолторг" Житомирської обласної ради (балансосутрисувач), якому доручено та створено комісію по прийманню нерухомого майна від ДП "Староконстянтинівський молочний завод" по договору оренди №751, комісією у складі представників балансоутримувача, орендодавця та власника майна було встановлено, що нежилі приміщення морозильні камери інв. №3,4,6,14 корисною площею 1223,60кв.м.; підсобні приміщення інв. №1,2,5,16,17,18,35,36,37,38,39 корисною площею 126,70кв.м. в будівлі за адресою: м.Житомир, вул.Павла Сингаївського, 3, загальною площею 1847,80кв.м. перебувають опломбованими та зачиненими замками орендаря про що складено акт від 26.04.2016р. В акті вказано 26.04.2016р, що балансоутримувачем по мобільному зв'язку було телефоновано завідувачу складу ДП "Старокостянтинівський молочний завод" Кунік Г.О. з проханням з'явитись на 16-30 год. 26.04.2016р. та надати ключі від приміщень орендованого майна, які знаходяться у неї на зберіганні, яка запевнила, що надасть ключі, однак завідувач складу орендаря ні на 16-30 год., ні на 17-00 год. не з'явилася за адресою: м.Житомир, вул.Сингаївського 3, де знаходиться орендоване майно, а на телефонний дзвінок балансоутримувача повідомила, що їй керівництво заборонило надавати ключі від приміщень орендованого майна. З метою виконання рішення робочої групи з питань використання майна Житомирської обласної ради від 07.04.2016р. та ухилення орендаря від передачі орендованого майна балансоутримувачу, комісією за участю представників балансоутримувача, орендодавця та власника майна було прийнято рішення прийняти орендоване майно без участі представника від ДП "Старокостянтинівський молочний завод", шляхом зняття пломб та збиття замків. Комісією за участю представників балансоутримувача, орендодавця та власника майна були зняті пломби орендаря та збиті замки для прийняття та передачі орендованого майна балансоутримувачу наступні нежилі приміщення (морозильні камери інв.№3,4,6,14 та підсобні приміщення інв.№1,2,5,16,17,18,35,36,37,38,39) та встановлено, що в приміщенні відсутні матеріальні цінності орендаря (а.с.201-202).

Отже, згідно матеріалів справи 26.04.2016р. приміщення в односторонньому порядку прийнято з оренди.

Поряд з цим, 15.04.2016р між Комунальним підприємством "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Андрушівський маслосирзавод" було укладено договір оренди нерухомого майна №1177 (далі - договір №1177; а.с.90-93).

Відповідно до пункту 2.1 договору №1177, вступ орендаря у користування приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами даного договору та акта приймання-передачі вказаного приміщення.

Згідно з пунктом 9.1 договору №1177, передача площ в оренду відбувається поступово, згідно актів приймання-передачі.

Нарахування орендної плати здійснюється з дати фактичної передачі нерухомого майна в оренду, що фіксується відповідними актами приймання-передачі (пункт 9.2 договору №1177).

15.04.2016р між орендодавцем, балансоутримувачем - Житомирським комунальним комерціалізованим підприємством "М'ясомолторг" і орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Андрушівський маслосирзавод" складено та підписано акт приймання-передачі за яким, балансоутримувач передає, а орендар приймає відповідно до договору оренди нерухомого майна від 15.04.2016р №1177 нежилі приміщення (морозильні камери інв.№26,9,10,11,12), корисною площею 1152,3кв.м.; підсобні приміщення №1,16,17 корисною площею 50,1кв.м. в будівлі за адресою: м.Житомир, вул. Павла Сингаївського, 3 (а.с.95).

Актом приймання-передачі від 27.04.2016р балансоутримувач - Житомирське комунальне комерціалізоване підприємство "М'ясомолторг" Житомирської обласної ради передав, а орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю "Андрушівський маслосирзавод" прийняв відповідно до договору оренди нерухомого майна від 15.04.2016р №1177 нежилі приміщення (морозильні камери інв.№3,4,7,14), корисною площею 1230,80кв.м.; підсобні приміщення №35,36 корисною площею 31,10кв.м. в будівлі за адресою: м.Житомир, вул. Павла Сингаївського, 3 (а.с.96).

Питання щодо визнання зобов'язання за договором оренди нерухомого майна №751 від 05.06.2014р. припиненими та зобов'язання орендодавця вчинити дії по оформленню угоди про розірвання з метою приведення у відповідність до фактичного стану було предметом розгляду у справі №906/116/16 за позовом ДП "Старокостянтинівський молочний завод" до КП "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради, треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Андрушівський маслосирзавод", Житомирська обласна рада.

Так, рішенням Господарського суду Житомирської області від 08.09.2016р у справі №906/116/16 відмовлено у задоволенні позову ДП "Старокостянтинівський молочний завод" до КП "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради про визнання зобов'язання за договором оренди нерухомого майна №751 від 05.06.2014р припиненими та зобов'язання вчинити дії по оформленню угоди про розірвання (а.с.147-150). Вказане рішення залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.11.2016р (а.с.151-156) та постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2017р (а.с.158-160).

ДП "Старокостянтинівський молочний завод" зверталось до господарського суду із заявою від 05.07.2017р про перегляд рішення у справі №906/116/16 за нововиявленими обставинами (а.с.161-163).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.10.2017р відмовлено у задоволенні заяви ДП "Старокостянтинівський молочний завод" від 05.07.2017р про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у справі №906/116/16, а рішення Господарського суду Житомирської області від 08.09.2016р залишено без змін (а.с.167). В подальшому, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.12.2017р вказану ухвалу Господарського суду Житомирської області від 13.10.2017р у справі №906/116/16 залишено без змін (а.с.168-175).

У зв'язку з невиконанням ДП "Старокостянтинівський молочний завод" умов договору оренди №751 від 05.06.2014р щодо сплати орендних платежів, КП "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради звернулась до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення 700973,21грн.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 11.01.2017р у справі №924/1148/16 позов КП "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради задоволено частково. Стягнуто з ДП "Старокостянтинівський молочний завод" на користь КП "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради 578640,41грн заборгованості по сплаті орендної плати, 23884,38грн втрат від інфляції, 8561,00грн 3% річних, 43942,63грн пені, 9825,43грн витрат по оплаті судового збору (а.с.30-33). Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.03.2017р та постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2017р вказане рішення залишено без змін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі про стягнення з відповідача 184853,85грн шкоди, позивач вказує, що як йому стало відомо, 15.04.2016р між КП "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради та ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" було укладено договір оренди нерухомого майна №1177 та передано у користування підсобні приміщення №1,16,17, корисною площею 50,1кв.м. в будівлі за адресою: м.Житомир, вул.Сингаївського, 3, які перебували за договором оренди у позивача. Також зазначає, що за актом приймання-передачі від 27.04.2016р до договору оренди нерухомого майна №1177 відповідач передав ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" всі інші нежитлові приміщення інв.№3,4,14 та підсобні приміщення №36,37, які перебували за договором оренди у позивача. Вказує, що з витягу протоколу №78 засідання робочої групи з питань використання майна обласної ради від 07.04.2016р вбачається, що майно, яке знаходилось у ДП "Староконстянтинівський молочний завод" за договором оренди нерухомого майна №751 від 05.06.2016р, було вирішено передати 07.04.2016р ТОВ "Андрушівський маслосирзавод". У зв'язку з цим, позивач вважає, що у діях відповідача вбачається зловживання своїм правом та те, що позивач правомірно дійшов висновку, що зобов'язання за договором оренди припинені від 01.10.2015р, а обставини встановлені в рішенні Господарського суду Житомирської області від 08.09.2016р у справі №906/116/16 та рішенні Господарського суду Хмельницької області у справі №924/1148/16 від 11.01.2017р не відповідають дійсності та порушують законні права та інтереси позивача. Стверджує, що внаслідок зловживання відповідачем своїми правами та на виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.01.2017р у справі №924/1148/16 позивач змушений був безпідставно списати грошові кошти зі своїх рахунків та перерахувати їх відповідачеві в сумі 184853,85грн (розрахунок а.с.13).

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1, 2 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст.225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За загальним правилом збитки це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов'язане з утиском інтересів особи як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах тощо.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

Обов'язковими умовами для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків є: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у виді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. За відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність у виді відшкодування майнової шкоди не настає.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Житомирської області від 08.09.2016р у справі №906/116/16, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.11.2016р та постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2017р, судами встановлено, що договір оренди нерухомого майна від 05.06.2014р №751 достроково розірваний з 25.04.2016р, а предмет оренди - приміщення за адресою: м.Житомир, вул.Сингаївського, 3, загальною площею 1847,80грн., в односторонньому порядку прийнято з оренди 26.04.2016р. Крім того, судами встановлено, що листи позивача від 27.08.2015р №27/08-15, №971 від 29.09.2015р з пропозицією розірвати договір направлялись третій особі - Житомирській міській раді, яка не є стороною договору, відтак позивач безпідставно визначив дату припинення договору з 01.10.2015р, у зв'язку з тим, що він припинив користуватися орендованим приміщенням, оскільки питання щодо розірвання договору він не погоджував з орендодавцем.

У справі №924/1148/16, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 11.01.2017р, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.07.2017р та постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2017р встановлено, що момент розірвання договору та поверненням орендованого майна -25.04.2016 року, а умовами договору передбачено сплату орендної плати за час дії договору та до моменту повернення об'єкта оренди, а тому КП "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради правомірно нараховано за період до 25.06.2016 року орендну плату на підставі договору оренди нерухомого майна від 05.04.2014 року №751.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст.2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.

Відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За приписами частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п.46 рішення).

Крім того, у Рішенні Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002р справа "Совтрансавто-Холдинг" проти України" суд зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Аналогічний висновок вказаний і в рішенні Європейського суду від 20.07.2004р у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) де зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах "Бурдов проти Росії", "Горнсбі проти Греції".

Таким чином, встановлені судовими рішеннями у справах №906/116/16, №924/1148/16 обставини, зокрема щодо моменту розірвання договору та повернення орендованого майна саме 25.04.2016р, а також те, що умовами договору передбачено сплату орендної плати за час дії договору та до моменту повернення об'єкта оренди за договором оренди нерухомого майна №751 від 05.04.2014р, мають преюдиційне значення для вирішення спору у даній справі та не потребують доказування. Рішення у вказаних справах набрали законної сили та підлягають виконанню.

З огляду на наведене, нежилі приміщення інв.№3,4,6,14, корисною площею 1223,60кв.м. та підсобні приміщення №1,2,5,16,17,18,35,36,37,38,39, які розташовані за адресою м.Житомир, вул.Сингаївського, 3, перебували в користуванні позивача у період з 05.06.2014р по 25.04.2016р на підставі договору оренди нерухомого майна №751 від 05.04.2014р. Вказані приміщення були повернуті з оренди 26.04.2016р.

Щодо доводів позивача про одночасне знаходження у користуванні позивача та третьої особи - ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" підсобних приміщень №1,16,17 слід зазначити таке.

До акту приймання-передачі від 15.04.2016р до договору оренди нерухомого майна №1177 від 15.04.2016р, підписаного між КП "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради та ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" та балансоутримувачем, окрім нежитлових приміщень (морозильних камер інв.№26,9,10,11,12), корисною площею 1152,3кв.м., включені, у тому числі, підсобні приміщення №1,16,17 корисною площею 50,1кв.м. (а.с. 42).

Згідно пояснень представника відповідача в день підписання договору орендодавець передав, а орендар прийняв за актом приймання передачі морозильні камери за інвентаризаційними №9,10,11,12,26, які на той час були вільні, а підсобні приміщення №1,16,17 до акту приймання-передачі від 15.04.2016р були внесені помилково (а.с.200).

Наведене також підтверджується листом балансоутримувача - Житомирського комунального комерціалізованого підприємства "М'ясомолторг" Житомирської обласної ради №34 від 16.04.2018р в якому зазначено, що нежилі приміщення морозильні камери №3,4,6,14, та підсобні приміщення №1,2,5,16,17,18,35,36,37,38,39, в будівлі за адресою м.Житомир, вул.Сингаївського, 3, перебували в користуванні ДП "Староконстянтинівський молочний завод" до 26.04.2016р. Також у вказаному листі зазначено, що 26.04.2016р вищевказані приміщення комісійно повернуто з оренди за актом, а в подальшому звільнені приміщення були передані ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" (а.с.209).

Третя особа - ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" в додаткових поясненнях №173 від 23.04.2018р повідомила, що в день підписання договору орендодавець передав, а орендар прийняв за актом приймання-передачі морозильні камери за інв.№9,10,11,12,26; КП "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради було надано для підписання акт приймання-передачі від 15.04.2016р, до якого були включені підсобні приміщення №1,16,17; зазначені приміщення станом на 15.04.2016р не були вільними і в користування ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" були передані 27.04.2016р. Також ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" вказало, що у період з 15 по 27 квітня 2016р підсобні приміщення №1,16,17 не використовувало (а.с.213).

Отже, з огляду на наведене та умови п.9.1 договору №1177, яким передбачена поступова передача площ в оренду, третій особі - ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" за актом приймання-передачі від 15.04.2016р були передані вільні приміщення - морозильні камери з інв.№26,9,10,11,12, які не є предметом договору оренди нерухомого майна №751 від 05.04.2014р, укладеного між позивачем та відповідачем. Підсобні приміщення №1,16,17 як і ті, що зазначені в акті приймання-передачі від 27.04.2016р (а.с.96) передавались у користування третій особі - ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" після розірвання договору оренди нерухомого майна №751 від 05.06.2014р та повернення орендованих приміщень від ДП "Староконстянтинівський молочний завод" комісією за актом від 26.04.2016р.

Наведеним спростовуються доводи позивача щодо одночасного знаходження у користуванні позивача та третьої особи - ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" підсобних приміщень №1,16,17.

Крім того, вчинення відповідачем дій щодо пошуку потенційного орендаря на приміщення, що має намір вивільнити позивач не свідчать про протиправність дій відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, у даному випадку, судом не встановлено обставин, які б свідчили про зловживання відповідачем своїми правами.

Згідно з ч.1, 4 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Згідно ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження завданих йому відповідачем збитків в сумі 184853,85грн, а списання грошових коштів на загальну суму 184853,85грн відбувалось на виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.01.2017р у справі №924/1148/16. При цьому кошти, які стягнуті з позивача рішенням Господарського суду Хмельницької області від 11.01.2017р у справі №924/1148/16, є заборгованістю з орендної плати, яка виникла за час дії договору оренди та до моменту повернення об'єкта оренди, а тому їх списання з рахунків позивача та перерахування відповідачу не є безпідставним.

Відтак, позивачем не доведено протиправної поведінки відповідача, яка спричинила йому збитки, вини відповідача у понесених позивачем збитках, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про відсутність повного складу цивільного правопорушення, що є обов'язковою умовою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків.

За таких обставин, позивачем всупереч наведеним вище нормам законодавства, не доведено тих обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 184853,85грн, у зв'язку з чим позовні вимоги є безпідставними та недоведеними, а тому суд відмовляє в їх задоволенні.

Судові витрати, відповідно до ст.129 ГПК України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 01.06.18

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - в справу,

2 - позивачу (рек. з пов.),

3 - відповідачу (рек.),

4 - ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" (рек.),

5 - Житомирській обласній раді (рек. з пов.).