Рішення № 74376538, 01.06.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2018

м. Дніпро

Справа № 904/1613/18

Суддя Новікова Р.Г., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

про стягнення суми основного боргу у розмірі 0,02грн., інфляційної складової у розмірі 1732грн.76коп., 3% річних у розмірі 247грн.44коп. та пені у розмірі 1522грн.73коп.

Розгляд справи здійснюється без виклику сторін.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Нафтогаз України" звернулось до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" з позовом про стягнення суми основного боргу у розмірі 0,02грн., інфляційної складової у розмірі 1732грн.76коп., 3% річних у розмірі 247грн.44коп. та пені у розмірі 1522грн.73коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №1439/14-ТЕ-18 від 24.12.2013р. в частині своєчасної та повної оплати поставленого природного газу.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Встановлено відповідачу строк для надання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.

14.05.2018р. на адресу суду надійшов відзив від відповідача, в якому останній просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначає, що позивачем пропущений загальний строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення суми основного боргу у розмірі 0,02грн., інфляційної складової у розмірі 1732грн.76коп. та 3% річних у розмірі 247грн.44коп.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" пені у розмірі 1522грн.73коп. відповідач зазначає, що до вказаних вимог повинен бути застосований спеціальний строк позовної давності в один рік, у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4903813489192, ухвала суду від 20.04.2018р. про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 26.04.2018р. Відзив на позовну заяву був направлений відповідачем на адресу суду засобами поштового зв'язку 10.05.2018р.

Пунктом 7 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що процесуальний строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв’язку.

Відтак, відзив наданий відповідачем у межах строків, встановлених господарським судом.

21.05.2018р. на адресу суду надійшла відповідь відзив від позивача, в якій останній наполягає на тому, що пунктом 9.3 договору №1439/14-ТЕ-18 від 24.12.2013р. строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлено тривалістю у 5 років.

Як вбачається з витягу з офіційного веб-сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", відзив на позовну заяву отриманий позивачем 14.05.2018р. Відповідь на відзив була направлена позивачем на адресу суду засобами поштового зв'язку 19.05.2018р.

Враховуючи положення пункту 7 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, відповідь на відзив надана позивачем у межах строків, встановлених господарським судом.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив.

24.12.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі – продавець) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі – покупець) підписаний договір купівлі-продажу природного газу №1439/14-ТЕ-18 (а.с. 15 - 23) (далі – договір). За умовами зазначеного договору продавець зобов’язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору.

Відповідно до пункту 3.3 договору приймання – передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання – передачі газу.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця примірники акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписаний акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з пунктом 6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з пунктом 7.2 договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 9.3 договору сторони визначили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 років.

Відповідно до розділу 11 договору, договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов договору позивач поставив протягом 2014р., а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 71727грн.16коп. що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.01.2014р., від 28.02.2014р., від 31.03.2014р., від 31.10.2014р., від 30.11.2014р. та від 31.12.2014р. (а.с. 24 - 29). Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.

З огляду на положення пункту 6.1 договору, відповідач був зобов'язаний повністю сплатити вартість природного газу отриманого згідно з актом приймання – передачі від 31.01.2014р. в строк до 14.02.2014р. (включно); згідно з актом приймання – передачі від 28.02.2014р. в строк до 14.03.2014р. (включно); згідно з актом приймання – передачі від 31.03.2014р. в строк до 14.04.2014р. (включно); згідно з актом приймання – передачі від 31.10.2014р. в строк до 14.11.2014р. (включно); згідно з актом приймання – передачі від 30.11.2014р. в строк до 14.12.2014р. (включно); згідно з актом приймання – передачі від 31.12.2014р. в строк до 14.01.2015р. (включно).

Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" сплатило вартість природного газу, отриманого за договором протягом 2014р. на суму 71727грн.14коп. Внаслідок чого у покупця утворилась заборгованість перед продавцем на суму 0,02грн. При цьому, оплата за природний газ отриманий була здійснена з порушенням строків оплати, визначених договором.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Доказів сплати суми основної заборгованості у розмірі 0,02грн. в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 0,02грн. за період з 01.12.2014р. по 31.12.2014р.

Позивач на підставі пункту 7.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 15.03.2014р. по 14.07.2015р. в розмірі 1522грн.73коп.

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, положенням пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за загальний період з 15.03.2014р. по 14.07.2015р. в розмірі 1522грн.73коп.

Також внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявив до стягнення суму інфляційної складової у розмірі 1732грн.76коп. за загальний період з 01.04.2014р. по 31.10.2014р. та 3% річних у розмірі 247грн.44коп. за загальний період з 15.03.2014р. по 10.11.2014р.

Дослідивши розрахунки сум інфляційної складової та 3% річних, надані позивачем, суд дійшов висновку, що вони зроблені вірно та відповідають вимогам чинного законодавства. Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягає сума інфляційної складової у розмірі 1732грн.76коп. за загальний період з 01.04.2014р. по 31.10.2014р. та 3% річних у розмірі 247грн.44коп. за загальний період з 15.03.2014р. по 10.11.2014р.

Доводи відповідача про сплив позовної давності щодо заявлених вимог суд відхиляє з огляду на таке.

Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Разом з тим, пунктом 1 статті 259 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

В пункті 9.3 договору №1439/14-ТЕ-18 від 24.12.2013р. сторони визначили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі, щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 років.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку сум основного боргу, інфляційної складової, 3% річних та пені, заявлених до стягнення, вказані суми є заборгованістю за період з 15.03.2014р. Відтак, позивачем не було пропущено строк позовної давності при зверненні до суду з даним позовом, оскільки сплив даного строку відбудеться лише 15.03.2019р.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме - покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позові вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення суми основного боргу у розмірі 0,02грн., інфляційної складової у розмірі 1732грн.76коп., 3% річних у розмірі 247грн.44коп. та пені у розмірі 1522грн.73коп. – задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код: 14309787; місцезнаходження: 52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, 2) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 20077720; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6) суму основного боргу у розмірі 0,02грн., інфляційну складову у розмірі 1732грн.76коп., 3% річних у розмірі 247грн.44коп., пеню у розмірі 1522грн.73коп. та судовий збір в розмірі 1762грн.00коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення в електронному вигляді можна переглянути на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст підписаний без його проголошення 01.06.2018р.

Суддя Р.Г. Новікова