Постанова № 74374856, 16.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6760/17

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2017р. ТОВ «Дунайська імпортна компанія» звернулося в суд із адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів за №UA500060/2017/000084/2 від 7.07.2017р.;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA500060/2017/00793 від 7.07.2017р..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 27.04.2017р. між TOB «Дунайська імпортна компанія» (Покупець за контрактом) та ФірмоюS.A. (Греція) (Продавець за контрактом) було укладено зовнішньоекономічний контракт за №336/17 про поставку товару в асортименті, у кількості і за цінами, зазначеними в Специфікаціях до кожної партії товару (надалі за текстом - Контракт). Згідно п.4.2 Контракту базисні умови поставки FCA-Скідра (склад постачальника) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010р.. Допускаються поставки на інших умовах згідно ІНКОТЕРМС 2010p., які зазначаються в інвойсі на окрему партію товару. Надалі, згідно Контракту на умовах FCA-Скідра (склад постачальника) та інвойсу за №053 від 3.07.2017р. ФірмаS.A. поставила ТОВ «Дунайська імпортна компанія» товар.

В подальшому, з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару між TOB «Дунайська імпортна компанія» та ТОВ «Брокерська Експедиційна компанія Атаман-Груп» декларантом ОСОБА_2 до митного поста Одеса-Порт Одеської митниці ДФС подано електронну митну декларацію за №UA500060/2017/010558, де було визначено митну вартість Товару, що імпортується, за основним методом, а саме за ціною зовнішньо-економічного контракту за №336/17 від 27.04.2017р..

За результатами перевірки ЕМД за №UA500060/2017/010558 та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару митним органом було відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA 500060/2017/00793 від 7.07.2017р., а також було прийнято рішення про корегування митної вартості товарів за №UA 500060/2017/000084/2, відповідно до якого митну вартість товарів самостійно визначено за резервним методом.

Не погодившись з висновками митниці про наявність розбіжностей в поданих товариством для митного оформлення документах та вважаючи рішення про коригування заявленої митної вартості протиправним, таким що не ґрунтуються на вимогах митного законодавства та підлягає скасуванню, позивач звернувся в суд із відповідним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщенні про час і місце судового розгляду справи у встановленому законом порядку, проте сторони в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили. Представник Одеської митниці ДФС подав заяву про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

З урахуванням належного сповіщення сторін, про час і місце розгляду справи, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті та відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги, скасування постанови суду, з ухваленням по справі нової постанови про задоволення вимог, з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалити нове рішення у відповідній частині, якщо судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального або порушено норми процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що Одеська митниця ДФС, приймаючи оскаржувані рішення, діяла в межах своїх повноважень та у спосіб встановлений податковим законодавством України.

Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вирішуючи спір по суті, суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, постанову суду скасовує та приймає по справі нову постанову про задоволення позову, з наступних підстав.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що 27.04.2017р. між TOB «Дунайська імпортна компанія» (Покупець за контрактом) та ФірмоюS.A. (Греція) (Продавець за контрактом) було укладено зовнішньоекономічний контракт за №336/17 про поставку товару в асортименті, у кількості і за цінами, зазначеними в Специфікаціях до кожної партії товару (надалі за текстом - Контракт). Згідно п.4.2 Контракту базисні умови поставки FCA-Скідра (склад постачальника) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010р.. Допускаються поставки на інших умовах згідно ІНКОТЕРМС 2010p., які зазначаються в інвойсі на окрему партію товару. Надалі, згідно Контракту на умовах FCA-Скідра (склад постачальника) та інвойсу за №053 від 3.07.2017р. ФірмаS.A. поставила ТОВ «Дунайська імпортна компанія» товар.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару між TOB «Дунайська імпортна компанія» та ТОВ «Брокерська Експедиційна компанія «Атаман-Груп»» декларантом ОСОБА_2 до митного поста Одеса-Порт Одеської митниці ДФС подано електронну митну декларацію за №UA500060/2017/010558, де було визначено митну вартість Товару, що імпортується, за основним методом, за ціною зовнішньоекономічного контракту за №336/17 від 27.04.2017р..

За результатами перевірки ЕМД за №UA500060/2017/010558 та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару митним органом було відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA 500060/2017/00793 від 7.07.2017р., а також було прийнято рішення про корегування митної вартості товарів UA 500060/2017/000084/2, відповідно до якого митну вартість товарів самостійно визначено за резервним методом.

Не погодившись з висновками Одеської митниці про наявність розбіжностей в поданих товариством для митного оформлення документах, вважаючи рішення про коригування заявленої митної вартості протиправним, та таким що не ґрунтуються на вимогах митного законодавства та підлягаючи скасуванню, ТОВ «Дунайська імпортна компанія» звернулося в суд із відповідним позовом.

Перевіряючи правомірність прийняття спірних рішень, з урахуванням підстав, з якими позивач просить їх скасувати, судова колегія виходить з наступного.

Пунктами 23,24 ст.4 МК України встановлено, що митне оформлення – це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

На підставі приписів Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст.49 МК України, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

За змістом ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою.

Відповідно до ч.5,6 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Як визначено в ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

За наслідками здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Таким чином, у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані надати додатковий перелік документів. При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що, за висновками Митниці, подані ТОВ «Дунайська імпортна компанія» до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зокрема, в рішенні №UA500060/2017/000084/2 від 7.07.2017р. зазначено, що в експортній митній декларації від 3.07.2017р. №17GREX410100039390 та інвойсі від 3.07.2017р. №053 не визначений клас (А, В) товару (персик), що не давало змоги перевірити вартість товару за їх якісними характеристиками.

Суд першої інстанції визнав обґрунтованими такі посилання Митниці, зазначивши, що положення міжнародних документів та норм законодавства України передбачають зазначення достовірних відомостей про вартість товарів (в тому числі найменування товару, його опис, загальна вартість, кількість, ціна) в рахунку-фактурі (інвойсі), а тому не визначення класу товару (А, В) у інвойсі від 3.07.2017р. №053 виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої товариством митної вартості.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки ТОВ «Дунайська імпортна компанія» до митного оформлення, окрім інвойсу від 3.07.2017р. №053 та експортної митної декларації від 3.07.2017р. №17GREX410100039390 надано специфікацію до Контракту на постачання товару, прайс-листи виробника товару та пакувальний лист, в яких зазначено розподілення товару на класи. Тобто, з наданих позивачем документів митний орган мав можливість встановити клас товару, який ввозився товариством.

Дослідивши наявну в матеріалах справи копію інвойсу від 1.07.2017р. №053 судова колегія встановила, що в ньому міститься розподілення товару «нектарини свіжі» та «персики свіжі» на класи.

Щодо посилання Одеської митниці ДФС на відсутність розподілення товару на класи (А, В) в експортній митній декларації від 3.07.2017р. №17GREX410100039390, то колегія суддів зазначає, що експортна декларація ЕХ-1 є митним документом, що підтверджує експорт товарів з країн Європейського Союзу, законність вивезення продукції з країни-експортера та ввезення в країну-імпортер. При цьому, відповідно до умов Інкотермс 2010, експортну декларацію може оформляти кожна із сторін зовнішньоекономічного контракту, тобто, як продавець, так і покупець.

Дослідивши наявну в матеріалах справи експортну митну декларацію від 3.07.2017р. №17GREX410100039390 щодо постачання товару за інвойсом від 3.07.2017р. №053, апеляційним судом встановлено, що вона була оформлена постачальником товару – Компанією Frutopolis S.A. (Греція), про що зазначено безпосередньо в п.1 декларації згідно з правилами оформлення такого документу в країні відправлення.

Більше того, судова колегія погоджується з доводами апелянта, що відсутність розподілення товарів по класах не є визначальним для підтвердження митної вартості товару, оскільки в Державному класифікаторі продукції та послуг (систематизоване зведення назв угруповань продукції та послуг, кодування яких побудовано на ієрархічній системі класифікації) відсутнє розподілення товару, який ввозив позивач, по класах.

Щодо посилання в рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000084/2 від 7.07.2017р. на те, що у наданих ТОВ «Дунайська імпортна компанія» до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення або не включення вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, то в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції, з посиланням на ст.ст.52, 53, 58 МК України та п.21, п.22 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН «Формуляр-зразок уніфікованого рахунку – для міжнародної торгівлі» (ЕСЕ/TRADE/148) (Женева, вересень 1983р.), зазначив, що товариство зобов’язане було зазначати достовірні відомості про вартість товару, в тому числі і про вартість упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, не лише в зовнішньоекономічному договорі, а й інвойсі, пакувальному листі тощо.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки витрати на пакування включаються до складу митної вартості лише у разі, якщо їх не включено у вартість самого товару.

Водночас, за умовами п.7.1, п.7.2 Контракту на поставку №336/17 від 27.04.2017р. товар може поставлятися як у зворотній тарі Покупця, так і у тарі Постачальника, яка не підлягає поверненню та її вартість входить до ціни товару. Обов'язок упаковки і маркування товару покладається на Постачальника. Дані витрати входять до ціни товару та не підлягають відшкодуванню.

Таким чином, у даному випадку якщо поставка товару була здійснена у тарі Постачальника, то, відповідно, її вартість також увійшла у ціну товару. Ту обставину, що поставка товару була здійснена у тарі Постачальника – компанії Frutopolis S.A. (Греція) підтверджено наданою позивачем калькуляцією від 3.07.2017р. (інвойс №053, контракт №336/17 від 27.04.2017р.), з огляду на яку: пакування – 0,02 євро, у тому числі: ящики - 0 євро, піддони – 0,02 євро.

За вказаних обставин, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апелянта стосовно того, що у спірних правовідносинах вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв'язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару. А відтак, у інвойсі, пакувальному листі, тощо цілком правомірно не зазначено окремо вартості пакування та тари, оскільки їх вартість входить до вартості товару, є її складовою частиною.

Варто зазначити, що відповідно до калькуляції до вартості товару також входять і витрати на переробку товару, охолодження, постійні витрати фабрики, витрати на митне оформлення (експорт), перевезення товару (з поля до фабрики). Проте, зазначені складові, також, окремо не зазначаються в інвойсі та пакувальному листі.

Як вбачається із матеріалів справи, що позивач, при митному оформленні товару, надав відповідачу довідку про транспортні витрати від 3.07.2017р., де транспортна компанія SC «Caticaro-trans» SRL зазначила, що згідно заявки №01-D від 30.06.2017р. по договору №340/17 від 29.06.2017р. на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів, вартість транспортних послуг складає 2 500 євро.

Що ж стосується не визначення у довідці умов постачання товару, на що послалася Митниця в спірному рішенні про коригування митної вартості товару, то апеляційний суд зазначає, що чинним законодавством не визначено обов'язкових реквізитів, які повинні бути у таких довідках про транспортні витрати, у тому числі умови постачання, а тому, відповідно, їх відсутність у цій довідці не може бути належною причиною для відмови у митному оформленні за «контрактною» ціною товару.

Вказана довідка носить виключно інформаційний характер та надається безпосередньо перевізником замовнику перевезення у рамках договору про перевезення, тому не повинна містити умови, на яких здійснюється постачання товару, які обумовлено між покупцем товару та постачальником в окремому договорі.

На підтвердження оплати за перевезення товару, суду надано акт виконаних робіт, платіжне доручення та довідку банку.

У довідці про транспортні витрати зазначений маршрут перевезення та, відповідно, місце початку маршруту, а саме: Скідра, Греція. Тобто, у даній довідці фактично зазначені умови постачання товару.

Умови постачання товару визначено у Контракті на постачання №340/17 від 29.06.2017р., у інвойсі №053 від 3.07.2017р. та специфікації до вищевказаного Контракту. Так, сторони домовились, що товар постачається на умовах FСА - Скідра, що зазначено в вищевказаних документах.

У зв’язку із вказаним, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість доводів апелянта стосовно наявності інформації про вартість транспортування в наданих до митниці документах.

Дослідивши надані позивачем документи, які ним подавалися під час митного оформлення товарів, апеляційний суд встановив, що з них вбачається ідентифікація товару, його числові значення, вартість, чим спростовується висновок митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товару за заявленою позивачем митною вартістю, тобто за ціною договору, необхідність у витребуванні додаткових документів та у застосуванні другорядних методів визначення митної вартості товарів.

До митного оформлення декларантом були надані документи, перелік яких визначений митним законодавством, та які, як встановлено під час розгляду справи, давали митному органу змогу визначити заявлену митну вартість товарів. А відтак, витребування у декларанта додаткових документів є безпідставним, що свідчить про неправомірність рішення митного органу у неприйнятті митної декларації і відмові митного оформлення товарів та коригування їх митної вартості.

Апеляційний суд вважає, що Одеською митницею ДФС, як суб’єктом владних повноважень, на якого КАС України покладає обов’язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих нею рішень, не доведено, які відомості в зовнішньоекономічному контракті, інвойсі та інших наданих декларантом документах є сумнівними та в чому полягають наявні в нього сумніви, не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення за шостим методом та неможливості визначення митної вартості товару за ціною угоди, а також не спростовано те, що надані позивачем митному органу документи були достатніми для визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Таким чином, вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ ««Дунайська імпортна компанія»».

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що постанову суду не можливо вважати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з ухваленням по справі нової постанови про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,319,322 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» – задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018р. – скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів за №UA500060/2017/000084/2 від 7.07.2017р.;

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA500060/2017/00793 від 7.07.2017р..

Стягнути з Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» (код ЄДРПОУ 40017905) судовий збір в сумі 8810грн..

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

ОСОБА_1