Постанова № 74374815, 30.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/3526/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Улицького В.З. та Костіва М.В.,

з участю секретаря судового засідання - Герман О.В.,

а також сторін (їх представників):

від позивача – ОСОБА_1;

від відповідача - ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ВОГ РИТЕЙЛ» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.03.2018р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ВОГ РИТЕЙЛ» до ОСОБА_4 управління ДФС у Волинській обл. про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій (суддя суду І інстанції: ОСОБА_5, час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 10 год. 30 хв. 29.03.2018р., м.Луцьк; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 03.04.2018р.),-

В С Т А Н О В И В:

02.03.2018р. позивач ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю /ОСОБА_6/ «ВОГ РИТЕЙЛ» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем ОСОБА_4 управлінням /ГУ/ Державної фіскальної служби /ДФС/ у Волинській обл. податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.12.2017р.; стягнути на його користь понесені витрати по сплаті судового збору (а.с.3-7).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.03.2018р. у задоволенні заявленого позову відмовлено повністю (а.с.39-42).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ОСОБА_6 «ВОГ РИТЕЙЛ», який покликаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до невірного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.47-52).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що нормами законодавства не передбачені послідовні дії суб'єкта господарювання, які необхідно вчинити для оприбуткування готівки в разі тимчасового збою (зависання) в роботі РРО. Після відновлення роботи РРО необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки та виконати Z-звіт.

Апелянт не мав технічної можливості своєчасно роздрукувати фіскальний звітний чек та не використовував розрахункових книжок під час поломки РРО. Останнім належним чином роздруковано та вклеєно Z-звіт до КОРО після відновлення робочих функцій РРО.

На підтвердження несправності РРО у книзі обліку розрахункових операцій № 3000341361р/1 у розділі 4 «Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування і перевірок конструкції та програмного забезпечення реєстраторів розрахункових операцій» сервісною службою здійснено записи про час виходу з ладу РРО та час відновлення його роботи, 23.08.2017р. 23.50 год. до 24.08.2017р. 00.09 год.

Відтак, в кінці зміни готівка, що надійшла, була перерахована, зроблені відповідні записи до книг обліку розрахункових операцій, кошти були оприбутковані шляхом створення відповідного Z-звіту після відновлення роботи РРО. Тобто, кошти, у повній сумі їх фактичного надходження, оприбутковані апелянтом у КОРО № 3000341361р/1 на підставі вклеєного Z-звіту № 0050 від 24.08.2017р., роздрукованого о 00.09 год.

Крім цього, коли відбувся технічний збій РРО «Марія-303А2», фіскальний № НОМЕР_2, розрахункові операції на АЗК здійснювалися через інший РРО «Марія-303А2», фіскальний № НОМЕР_3, розташований на тій же АЗК за адресою: м.Київ, вул.Бориспільська, 12, тому в застосуванні розрахункової книжки не було потреби в аспекті вимог Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затв. наказом Міністерства фінансів України № 547 від 14.06.2017р.

На апеляційну скаргу відповідачем скеровано відзив, згідно якого проведеною перевіркою встановлено неоприбуткування готівкових коштів у КОРО на загальну суму 172140 грн., а саме не здійснено облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичного надходження у КОРО № 3000341361р/1. Наведені кошти були обліковані не 23.08.2017р., а лише на наступний день. Такі дії не відповідають нормам п.2.6 Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затв. постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р., через що відповідачем правомірно застосовані штрафні санкції до позивача (а.с.62-64).

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, посадовими особами ГУ ДФС України у м.Києві проведено фактичну перевірку господарської одиниці АЗС з магазином, яка розташована за адресою: м.Київ, вул.Бориспільська, буд.12, що належить ОСОБА_6 «ВОГ РИТЕЙЛ», за результатами якої складено ОСОБА_1 № 2353/26/15/14/38740702 від 27.11.2017р. (а.с.8-11).

Перевіркою встановлено факт неоприбуткування готівки в сумі 172140 грн., а саме не здійснено облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій за фіскальним № 3000341361р/1 на підставі фіскального звітного чеку Z-звіту № 0050 за 24.08.2017р. У зв’язку з цим, встановлено порушення п.2.6 Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затв. постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р.

На підставі вказаного ОСОБА_1 перевірки відповідачем ГУ ДФС у Волинській обл. було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.12.2017р. за порушення гл.2, п.п.2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затв. постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р., на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу /ПК/ України і абз.3 ст.1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 860700 грн. (а.с.12).

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що під час перевірки ОСОБА_6 «ВОГ РИТЕЙЛ» не було повідомлено посадових осіб контролюючого органу про технічну несправність РРО та не було пред’явлено квитанцію Центру сервісного обслуговування (затвердженої форми), що підтверджує ремонт реєстратора розрахункових операцій «Марія-303А2», фіскальний номер № НОМЕР_2 від 24.08.2017р.

Крім цього, в порушення п.16 ст.3 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» позивачем не повідомлено орган ДФС за основним місцем обліку про виявлення несправностей реєстратора розрахункових операцій.

Суд першої інстанції прийшов до переконання, що під час перевірки контролюючим органом правомірно встановлено факт неоприбуткування позивачем готівкових коштів в сумі 172140 грн., а за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування готівкової виручки на повну суму її фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі відповідних фіскальних звітних чеків у день її надходження згідно абз.3 ст.1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» передбачена штрафна санкція у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом України № 265/95-ВР від 06.07.1995р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно з п.13 ч.1 ст.3 цього ж Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою врегульований Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затв. постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р.

Згідно з абзацами 1-3 п.2.6 цього Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог гл.4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Вимога норми абзацу першого щодо оприбуткування готівки у день одержання готівкових коштів стосується кожного із зазначених способів проведення готівкових розрахунків.

Під час судового розгляду з'ясовано, що 23.08.2017р., в кінці зміни, близько 23 год. 50 хв., під час спроби здійснити роздрукування Z-звіту відбувся збій в роботі РРО «Марія-303А2», фіскальний № НОМЕР_2, який знаходився на АЗК «WOG» за адресою: м.Київ, вул.Бориспільська, 12.

На підтвердження цьому позивач надає лист центру сервісного обслуговування Малого приватного підприємства /МПП/ «ВК Імпекс» № 271 від 28.11.2017р. (а.с.17), з якого слідує, що спеціалістом підприємства був здійснений виїзд на АЗК «WOG», яка знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Бориспільська, 12, та встановлено, що РРО вийшов з ладу, проведено його технічне обслуговування, про що здійснено відповідний запис в книзі РРО.

За правилами ст.5 Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Відповідно до п.7.16 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затв. постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р., передбачено, що під час перевірки органами контролю повного і своєчасного оприбуткування коштів, що надійшли до каси від здійснення господарської діяльності, записи в касовій книзі звіряються за сумами та строками з даними відповідних прибуткових касових ордерів (із залученням у разі потреби таких виправдних документів: розрахункових документів, квитанцій до прибуткових касових ордерів, рахунків-фактур, товарно-транспортних і податкових накладних тощо).

Згідно п.6 підрозділу 4 «Порядок ведення книг обліку розрахункових операцій» Розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затв. наказом Міністерства фінансів України № 547 від 14.06.2016р., використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок книги ОРО; щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Відповідно до п.10 розділу ІІІ «Порядок застосування РРО» Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затв. наказом Міністерства фінансів України № 547 від 14.06.2016р., якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та розрахункової книжки, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Із матеріалів справи вбачається, що готівкові кошти в сумі 172140 грн. не були вчасно обліковані у книзі КОРО № 3000341361р/1 за 23.08.2017р., а були обліковані на підставі Z-звіту № 0050 за 24.08.2017р. о 00 год. 09 хв., тобто, наступного дня (а.с.13).

Крім цього, позивач в розділі 2 КОРО № 3000341361р/1 «Облік руху готівки» не виконав дати запису про рух вказаної суми в КОРО (а.с.14).

Посилання позивача на те, що розрахункові операції на АЗК здійснювалися через інший РРО «Марія-303А2», фіскальний № НОМЕР_3, розташований на тій же АЗК за адресом: м.Київ, вул.Бориспільська, буд.12, не звільняють від обов’язку своєчасного роздрукування фіскального звітного чеку та використання розрахункових книжок під час поломки РРО.

Абзацом 3 ч.1 ст.1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Наведені вище правові норми дають підстави для висновку, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. Не відображення готівки у книзі обліку розрахункових операцій після проведення розрахункової операції із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки, відповідальність за яке встановлена вищенаведеним Указом.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач не виконав вчасно 23.08.2017р. запису про рух вказаної суми в КОРО, допустивши при цьому порушення встановленого пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затв. постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р., порядку оприбуткування готівки безвідносно до підстав нездійснення таких дій.

Такий зміст правового регулювання спірних правовідносин щодо забезпечення суб'єктами господарювання належного та повного оприбуткування готівки в касах, у тому числі й під час розрахунків із застосуванням РРО, відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 01.04.2014р. у справі № 21-54а14 та в постанові Верховного Суду від 28.02.2018р. у справі № 824/2588/13-а.

Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що між ОСОБА_6 «ВОГ РИТЕЙЛ» та МПП «ВК Імпекс» укладено договір № 3 ТО від 01.09.2016р. на гарантійне та післягарантійне технічне обслуговування і виконання ремонтних робіт по спеціалізованих контрольно-касових апаратах, паливно-роздавальних колонках та автомобільного газового заправного пункту (а.с.18-21, 22-29).

Згідно пункту 1.4 даного договору факт виконання робіт оформляється відповідним ОСОБА_1 виконання, який підписується сторонами. При цьому, сторони погодили, що приймання виконання робіт та підписання ОСОБА_1 приймання-передачі виконаних робіт здійснюватиметься замовником - ОСОБА_6 «ВОГ РИТЕЙЛ».

Під час проведення перевірки та впродовж судового розгляду акт виконаних робіт по ремонту РРО (несправність та відновлення чи розблокування) не надано.

Із ксерокопії КОРО №3000341361р/1 слідує, що у розділі 4 книги ОРО «Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування і перевірок конструкції та програмного забезпечення реєстраторів розрахункових операцій» сервісною службою здійснено запис про час виходу з ладу РРО (23.08.2017р. 23 год. 50 хв.) та час відновлення його роботи (24.08.2017р. 00 год. 09 хв.) (а.с.16).

Разом з тим, фізично МПП «ВК Імпекс» не могло прибути саме о 23 год. 50 хв. та за короткий проміжок часу усунути поломку, оскільки підприємство знаходиться за адресою: Волинська обл., м.Луцьк, вул.Єршова, 1; доказів протилежного позивачем не представлено.

Також під час перевірки позивачем не було повідомлено посадових осіб контролюючого про несправності РРО та не було пред'явлено квитанцію Центру сервісного обслуговування, що підтверджує ремонт реєстратора розрахункових операцій «Марія-303А2», фіскальний номер № НОМЕР_2, та реєстраційне посвідчення.

Водночас, за даними відповідача наведені контрагенти є пов’язаними особами, що в силу п.49 постанови КМ України № 601 від 12.05.2004р. «Про затвердження Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій» є перешкодою для надання послуг по ремонту реєстраторів розрахункових операцій.

В частині решти доводів апеляційної скарги (додаткових письмових пояснень) колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі (додаткових письмових пояснень) обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими доводи позивача відхилено.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_6 «ВОГ РИТЕЙЛ» про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій є необґрунтованими та безпідставними, а тому такі не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ОСОБА_6 «ВОГ РИТЕЙЛ».

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ВОГ РИТЕЙЛ» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.03.2018р. в адміністративній справі № 803/354/18 залишити без задоволення, а вказане рішення суду – без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ВОГ РИТЕЙЛ».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_7 Судді ОСОБА_8 ОСОБА_9

Дата складення повного судового рішення: 30.05.2018р.