Постанова № 74374704, 29.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1658/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Троян Н.М., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року, суддя Кашпур О.В., у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

У С Т А Н О В И Л А:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ніжинської ОДПІ Головного управління ДФС у Чернігівській області (з урахуванням уточнень) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2014 року №000142200, №0001412200 та №000010/25-13-22/1729510755.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року позовну заяву повернуто позивачу з підстав, передбачених п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстнації, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2014 року №000142200, №0001412200 та №000010/25-13-22/1729510755, а також просив визнати такими, що не підлягають виконанню виконавчі листи, зобов'язати Ніжинський міжрайонний відщділ ДВС територіального управління юстиції у Чернігівській області вжити заходів по поверненню позивачу стягнутиз з його за виконавчими листами коштів.

Відповідно до ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2018 року позовну заяву ФОП Климця Г І. залишено без руху для усунення недоілків.

18.04.2018 року до суду надійшла заява про усуннення недоліків позовної заяви у якій позивач просив задовольнити заяву про поновлення строку звернення до суду та визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.07.2014 року №000142200, №0001412200 та №000010/25-13-22/1729510755.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції зазначив, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом, зокрема встановлений ст. 122 ПК України, який становить 1095 днів та не надав доказів поважності причин пропуску такого строку.

У заяві про усунення недоліків позову, позивач зазначив, що ФОП ОСОБА_2 з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями ознайомився за своєю ініціативою в суді під час ознайомлення зі справою №825/1629/15-а лише 20.12.2017 року. Раніше йому не було відомо про наявність таких податкових повідомлень-рішень, що унеможливило своєчасно звернутись до суду, а тому позивач просить поновити строк звернення до суду.

Також позивачем було надано документи, які є підтвердженням того, що йому не було відомо про прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встанволеного цим Кодексом або іншими законами.

Стаття 102 Податкового Кодексу України визначає, що платник податку може звернутись до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту його отримання.

Податковим органом не надано до суду доказів, які б свідчили, що позивач отримав податкові повідомлення-рішення від 22.07.2014 року №000142200, №0001412200 та №000010/25-13-22/1729510755, а також не надано доказів, що податковий орган направляв такі ППР позивачу і що останні повернулись без вручення або ж були вручені.

Із постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року у справі №825/1629/15-а про стягнення податкового боргу вбачається, що відповідач ФОП ОСОБА_2 до суду не з'явився, конверт з повідомленням про виклик до суду повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

За змістом ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом без заяви про поновлення пропущенного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом 10 днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Із первісної позовної заяви вбачається, що позивач просив поновити строк звернення до суду, оскільки не знав про винесення стосовно нього податкових повідомлень-рішень.

Уточнюючи позовні вимоги відповідно до ухвали суду, позивач зазначив аналогіні дані щодо причин пропуску строку звернення до суду, однак надав додаткові докази, зокрема, пояснення продавця магазину щодо обставин проведення перевірки.

Таким чином, колегія суддів, враховуючи вищевикладене та надані позивачем пояснення щодо причин пропуску строку звернення до суду, докази, які свідчать, що він не знав про прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення, вважає, що строк звернення позивача до суду з даним позовом може бути поновлено, оскільки відсутні будь-які дані про те, що останній достовірно знав про прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення, а отже мав реальну можливість їх оскаржити у встановлений законом строк.

Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Звертаючись до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, позивач послався на ту обставину, що рішення є незаконними, порушують його права та інтереси.

Отже, повернення позовної заяви без проведення судового розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду призведе до порушення права позивача, визначеного Конституцією України, на судовий захист.

Вирішуючи питання законності та обґрунтованості прийнятого судом першої інстанції судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне перевірити, чи узгоджується воно з нормами міжнародного права та чи не буде у даному випадку порушено право особи на судовий захист.

Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, виходячи з норм чинної Конституції України, а також з норм Міжнародного права, з урахуванням того, що відсутні докази вручення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів приходить до висновку, що повернення адміністративного позову позивача унеможливить доступ останнього до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи та прийняття відповідного рішення щодо законності прийнятих рішень про накладення фінансових (штрафних) санкцій.

Підстав для ухвалення рішення по справі про задоволення адміністративного позову, колегія суддів не вбачає, виходячи з вимог ст. ст. 317, 320 КАС України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки всім доводам позивача щодо поважності пропуску ним строку для звернення до суду, а тому прийшов до помилкового висновку про повернення адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року скасувати.

Справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень направити до суду першої інстанції для продовження розгляду

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.

Повний текст виготовлено: 30 травня 2018 року.