Постанова № 74374641, 30.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 361/7532/17 Суддя (судді) першої інстанції: Радзівіл А.Г.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 травня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Петрика І.Й.

суддів Собківа Я.М., Епель О.В.

при секретарі Кузьміній Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області

на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2018 року

у справі № 351/7532/17

за позовом ОСОБА_3

до відповідача Головного управління Національної поліції в Київській області, рялового поліції Броварського відділу поліції Головного управління національної поліції в Київській області Дриги Владислава Ростиславовича

про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, рялового поліції Броварського відділу поліції Головного управління національної поліції в Київській області Дриги Владислава Ростиславовича в якому просив:

-визнати дії рядового поліції Броварського відділу поліції Головного управління національної поліції в Київській області Дриги В. Р. щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності протиправними.

-скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії НК № 160621 від 23 листопада 2017 року рядового поліції Броварського відділу поліції Головного управління національної поліції в Київській області Дриги В. Р. про притягнення ОСОБА_3, до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

В обгрунтування позивач зазначає, що в дійсності не порушував Правил дорожнього руху (надалі ПДРУ); з приводу обставин справи пояснив, що на автомобілі рухався по вулиці Київській в м. Бровари, на перехрестя вулиці Пушкіна та вул. Сєрова виїхав на зелене світло світлофору, але не виїжджав на перехрестя на заборонений сигнал світлофору, як йому предявив інспектор; вважає, що думку це не є порушенням правил дорожнього руху, оскільки він виїхав на перехрестя на зелене світло світлофору, і закінчував маневр. Інспектор, зупинивши його за перехрестям, поставив йому у провину те, що він нібито то проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофору, він заперечував проти цього, пояснивши, що лінію світлофору пересік на зелене і закінчував розпочатий маневр, що відповідає вимогам ПДРУ,і до того ж він нікому не створював перешкоду тим, що закінчив розпочатий маневр. Відповідач ніяких доказів про порушення позивачем ПДР України не предявив. Постанову вважає незаконною, а його вину недоведеною.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу в якій посилається на порушення судом норм матеріального права та процесуального права у звязку із наведеним, просить суд скасувати рішення першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 листопада 2017 року відносно позивача ОСОБА_3 складена постанова про накладення адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 160621. Вказана постанова була складена рядовим поліції Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київскій області Дригою В.Р. В постанові зазначено, що 23 листопада 2017 року о 19 год. 00 хв. в м. Бровари Кивїської області, водій керуючи автомобілем НОМЕР_1 проїхав на заборонений сигнал світлофору, червоний на перехресті вул. Київська та вул. Сєрова, чим порушив пункт 8.7.3 е ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП. За вказане правопорушення до ОСОБА_3 застосовано адміністративне стягнення штраф в розмірі 425 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із діями відповідача, позивач подав відповідний позов до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначено Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (надалі - «Правила дорожнього руху»).

У відповідності до п. 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків.

Стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої смуги руху (або крайньої лівої смуги руху на дорогах з одностороннім рухом) за умови надання переваги в русі іншим його учасникам, які рухаються з інших напрямків на сигнал світлофора, що дозволяє рух;

Частиною першою статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтуються висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами.

Проте, складаючи протокол про адміністративне правопорушення, відповідачем помилково встановлена наявність адміністративного правопорушення, що відповідає п. 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху, без належних доказів передбачених ст. 251 КУпАП.

Згідно вимог щодо притягнення до адміністративної відповідальності, доказування наявності підстав для притягнення до відповідальності, доказування наявності події і складу адміністративного правопорушення покладається на посадову особу, яка вирішує питання про притягнення до відповідальності і розглядає справу про притягнення до адміністративної відповідальності. Закон не передбачає перекладення на особу, яка притягається до відповідальності, обовязку по доказуванню своєї невинуватості.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ч. 2, 3 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова серії НК № 160621 від 23 листопада 2017 року про накладення адміністративного стягнення містить невірну кваліфікацію дій ОСОБА_3, отже винесена рядовим поліції Броварського відділу поліції Головного управління національної поліції в Київській області Дриги Владислава Ростиславовича безпідставно і протиправно.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновку що суд першої інстанції ухвалив законне, обґрунтоване рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права.

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновки суду першої інстанції , апелянтом не надано до суду інформації для висновку про наявність в діях позивача порушення конкретної норми ПДР і відповідно складу адміністративного правопорушення, жодним чином не спростовано доводи позивача про відсутність адміністративного правопорушення, а відтак колегія суддів не вбачає вчинення адміністративного правопорушення позивачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, постанови суду першої інстанції без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 244, 250, 308, 313, 315, 316 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області залишити без задоволення, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2018 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена.

Суддя - доповідач Петрик І.Й.

Судді Собків Я.М.

Епель О.В.

Повний текст постанови виготовлений 30 травня 2018 року