Постанова № 74374635, 30.05.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року справа №805/1504/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М.,

секретар судового засідання – Токарева А.Г.,

за участю: позивача – не з’явився,

представника позивача – ОСОБА_2, довіреність НАО 804200 від 28.04.2016 року,

представника відповідача – ОСОБА_3, довіреність від 13.12.2017 року,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року у справі № 805/1504/16-а (головуючий І інстанції Арестова Л.В., м. Слов’янськ, повний текст складений 23 лютого 2018 року) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Горлівської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області в якому просив:

- визнати неправомірними дії посадових осіб Горлівської об’єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області відносно нарахування ОСОБА_5 недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- скасувати вимогу Горлівської об’єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області № Ф- 383-25 від 10.03.2016 року на суму 39 805, 16 гривень.

Ухвалою суду від 04 липня 2016 року замінено сторону по справі № 805/1504/16-а, а саме: Горлівську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на Артемівську об’єднану Державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року, позовні вимоги задоволено, вимогу скасовано.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 листопада 2017 року Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції у зв’язку з неповним з’ясуванням та дослідженням судами обставини щодо отримання позивачем сертифікату Торгово – промислової палати України, про настання обставин непереборної сили.

Рішенням від 16 лютого 2018 року, Донецький окружний адміністративний суд задовольнив позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4.

Визнав неправомірними дії посадових осіб Горлівської об’єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області відносно нарахування ОСОБА_5 недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Скасував вимогу Горлівської об’єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області № Ф- 383-25 від 10.03.2016 року на суму 39 805 грн. 16 коп.

Стягнув з бюджетних асигнувань Бахмустької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Держаної фіскальної служби в Донецькій області на користь ОСОБА_5 судові витрати у розмірі 551 грн. 21 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, пославшись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року та прийняти нове рішення про відмову позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що Інструкцією «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», конкретизовані умови, за яких до платників єдиного внеску не застосовуються штрафні санкції. Зокрема, абзацом 2 пункту 15 розділу VII Інструкції передбачено, що підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до фіскального органу за місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, що настають за днем закінчення антитерористичної операції та сертифікат Торгово – промислової палати України. Посилається на те, що остаточно перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція є невизначеним.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні, проти чого заперечував представник позивача, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши суддю – доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення сторін, встановила наступне.

ОСОБА_4, зареєстрован в якості фізичної особи-підприємця за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: 85294, Донецька обл., місто Торецьк, селище міського типу Новгородське, АДРЕСА_1 що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця № 114696 (а.с. 8).

10 березня 2016 року Горлівською об’єднаною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області сформовано вимогу № Ф-383-25 про сплату позивачем суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 39 805, 16 грн., яка виникла станом на 29 лютого 2016 року (а.с. 9).

Не погодившись зі спірною вимогою, позивач 08 квітня 2016 року звернувся до Горлівської об’єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області з заявою, якою вказав, що позивач перебуває на обліку в Дзержинському відділенні Горлівської об’єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області, яке знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, яка станом на 01 квітня 2016 року триває та підтвердив бажання бути звільненим від виконання його обов’язків, визначених частиною 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (а.с. 10).

У відповідь від 12 квітня 2016 року № 1580/Р/05-05-13 голова комісії з реорганізації Горлівської об’єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області повідомив, що умовою звільнення (відстрочення) від виконання обов’язків, визначених частиною 2 ст. 6 Закону України № 2464 є заява у довільній формі, яка подається платником єдиного внеску до фіскального органу за основним місцем обліку або за місцем тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції та сертифікат торгово-промислової палати України. Та вказав, що позивач зобов’язан виконувати всі встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» обов’язки в повному обсязі (а.с. 11).

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 20 квітня 2016 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження № 50902338 з виконання спірної вимоги. Боржнику надано семиденний строк на добровільне виконання зобов’язання (а.с. 12).

Не погодившись з діями Горлівської об’єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області позивач 31 квітня 2016 року звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до матеріалів справи, за позивачем станом на 29.02.2016 року рахувалась заборгованість в сумі 39 805,16 грн., на підставі якої контролюючим органом сформовано вимогу від 10.03.2016 року № Ф-383-25.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VІ), Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі – Закон № 1669-VII), та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI, на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VІ, зокрема частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464-VI, днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Відповідно до ст. 25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (абз. 1 ч. 4).

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом (абз. 2 ч. 4).

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абз. 3 ч. 4).

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абз. 4 ч.4).

Спірним питанням є правомірність дій відповідача щодо нарахування недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку зі звільненням платника єдиного внеску від виконання обов'язків, визначених статтею 6 Закону № 2464-VI на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Статтею 1 Закону № 1669-VII визначено, що період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» (далі - Указ № 405) та датою набрання чинності Указом Президента України «Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України».

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу № 405.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 не закінчилась.

Підпунктом б пункту 8 статті 14-1 Закону № 1669-VII розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI було доповнено пунктом 9-3 такого змісту: «9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до контролюючого органу за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464-VI за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Законом України від 02.03.2015 року № 219-VIII «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2011 року, № 2-3, ст. 11; 2014 року, № 44, ст. 2040) внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII вважати пунктом 9-4.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24 грудня 2015 року були внесені зміни до Закону України від 02.09.2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669-VII виключено.

Таким чином, положення пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а змін безпосередньо до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п. 9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було.

На теперішній час жодних рішень про виключення з чинної редакції Закону № 2464-VI пункту 9-4 розділу VIII прийнято не було.

Таким чином, факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464-VI.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено місто Дзержинськ Донецької області, де здійснює свою підприємницьку діяльність позивач.

Місто Дзержинськ Донецької області входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав приписи п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VІ та звернувся до відповідача з заявою від 08.04.2016 року, у задоволенні якої відмовлено листом від 12.04.2016 року № 1580/Р/05-05-13

Аналіз вищенаведених обставин свідчить, що позивач звільняється від виконання зобов'язань платника єдиного внеску встановлених частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VІ, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Як вбачається з матеріалів справи спірна вимога сформована 10.03.2016 року щодо загальної суми боргу станом на 29.02.2016 року відповідно до статті 25 Закону № 2464-VІ, яка визначає заходи впливу та стягнення. Суд зазначає, що за положеннями абзацу 2 частини 1 цієї статті, її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що приписи Законів № 1669-VII та № 2464-VІ не скасовують обов'язків платника податків (єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), а надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Отже, відсутність (відстрочення в силу закону) обов'язку своєчасно та в повному обсязі сплачувати внески у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, унеможливлює застосування до таких платників заходів впливу, а саме складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги, у тому числі звернення вимоги про сплату боргу до державної виконавчої служби.

Стосовно посилання апелянта на ненадання позивачем податковому органу сертифікату Торгово-промислової палати України про підтвердження форс-мажорних обставин для зупинення сплати зобов'язань з єдиного внеску, суд зазначає, що позивача звільнено від виконання зобов'язань платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VІ, вимоги Закону № 1669-VII та Закону № 2464-VІ, не передбачають надання сертифікату ТПП України, оскільки Законом передбачено безумовне звільнення позивача від зобов'язання своєчасно та в повному обсязі сплачувати єдиний внесок.

Суд, також не приймає доводи апелянта стосовно Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» якою конкретизовані умови, за яких до платників єдиного внеску не застосовуються штрафні санкції, оскільки за загальним правилом норми Закону мають вищу юридичну силу ніж підзаконні акти, норми яких не повинні суперечити нормам Закону.

Щодо доводів апелянта про те, що остаточно перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція є невизначеним, суд вважає їх помилковими, оскільки можливість реалізації норми права, яка застосовується в межах спірних відносин у майбутньому (після завершення антитерористичної операції), з огляду на те, що об'єктом судового захисту є акт індивідуальної дії, який має певні правові наслідки з дати його прийняття податковим органом, є предметом судового розгляду в межах цієї справи у теперішній час.

Відтак, формування податковим органом спірної вимоги про сплату недоїмки є протиправним.

Таким чином, дії податкового органу щодо складання та надіслання вимоги від 10.03.2016 року № Ф-383-25 про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску стосовно ОСОБА_4 по заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 39 805 грн., є неправомірними.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду, які регламентують справлення та сплату єдиного внеску.

Враховуючи встановлені по справі обставини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте із дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення – без змін.

Керуючись ст. 243, 244, 250, 310, 313 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року у справі № 805/1504/16-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування вимоги - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року у справі № 805/1504/16-а – залишити без змін.

Повний текст постанови складений 30 травня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя І.В. Геращенко

Судді Е.Г. Казначеєв

ОСОБА_6