
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/552/18 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо утримання з його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці податку на доходи фізичних осіб та військового збору та зобов'язання утриматись від вчинення таких протиправних дій.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт зазначає, що відповідачем порушено вимоги абзацу другого пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, яким встановлені пільги зі сплати вказаних податків для пенсій, призначених інвалідам війни, та Закону України «Про статус ветеранів, гарантій їх соціального захисту».
Відповідачем на апеляційну скаргу подано відзив, в якому зазначено, що положення підпункту 164.2.19 статті 164 Податкового кодексу України застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», але не на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке отримує позивач.
Судове засідання проведено без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Чернігівському ОУПФ та з 16 вересня 2016 року отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, призначене відповідно до Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій та статус суддів» у розмірі 90% суддівської винагороди, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016.
Також, ОСОБА_2 є інвалідом війни ІІ групи і має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням від 27 червня 1997 року серії Б № 090406.
У січні 2018 року позивач отримав щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у меншому розмірі, у зв'язку з чим звернувся до відповідача з проханням виправити помилку або повідомити про підстави зменшення розміру вказаної виплати.
Листом від 19 січня 2018 року за № 129/06/М-7 відповідач повідомив, що в січні 2018 року проводиться утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до статті 163, статті 164 Податкового кодексу України. Розмір відрахувань становить: податок на доходи фізичних осіб (18%) - 2907,61 грн., військовий збір (1,5%) - 242,30 грн.
Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам при вирішенні даної справи, колегія судів виходить з наступного.
Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії не підлягають оподаткуванню.
З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким внесений ряд змін до Податкового та Бюджетного кодексів України.
Відповідно до пп. 162.1.1, 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України, платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, податковий агент.
Об'єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (пп. 163.1.1, 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України).
Пунктом 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Згідно з пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Крім того, згідно Закону України від 31 липня 2014 року 1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» та Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені у пункті 162.1 статті 162 ПК України. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5% від об'єкта оподаткування, визначеного статтею 163 цього Кодексу.
Оскільки положення Податкового кодексу України в частині оподаткування пенсій набрали чинності 01 січня 2015 року і не визнані такими, що не відповідають Конституції України, то Управління при утриманні податку на доходи фізичних осіб та військового збору з щомісячного довічного грошового утримання позивача, що як встановлено судом перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, діяв правомірно.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України від 31 січня 2018 року у справі №К/9901/1356/18 804/16773/14 та від 20 березня 2018 року у справі К/9901/1468/17 466/7720/16-а.
При цьому колегією суддів враховано, що станом на дату розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року №1-р/2018 у справі №1-6/2018 визнано неконституційним положення абз. 1 пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.
Відповідно до ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, положення абз. 1 пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України втратили чинність з 27 лютого 2018 року.
Тобто, станом на дату виникнення спірних правовідносин абз. 1 пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України були чинними, підлягали застосуванню та поширювали свою дію на спірні правовідносини.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: В.В. Файдюк
Є.І. Мєзєнцев
Судове рішення № 74374506, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 30.05.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 825/552/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: