Постанова № 74374480, 29.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/1925/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Обрізка І.М., Попка Я.С.,

з участю секретаря судового засідання Мацьків М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 січня 2018 року у справі № 450/2127/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головний інспектор будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту ДАБІ у Львівській області ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови, -

суддя в 1-й інстанції – Кукса Д.А.

час ухвалення рішення – 11.01.2018 року, не зазначено,

місце ухвалення рішення – м. Пустомити,

дата складання повного тексту рішення – 11.01.2018 року,

В С Т А Н О В И В :

04.08.2017 року до Пустомитівського районного суду Львівської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_2 Згідно позовних вимог позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №21/18-мб/пл від 19.07.2017 року, видану головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_2 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, а справу про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити.

Позовні вимоги мотивує тим, що 19.07.2017 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_2 винесено постанову №21/18-мб/пл, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.96-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення - штраф у розмірі 8755 грн. Вказана постанова винесена на підставі акта перевірки від 26.05.2017 року №4-мб/пл та протоколу про адміністративне правопорушення від 26.05.2017 року №14, складених працівниками Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Вважає оскаржувану постанову безпідставною та необгрунтованою, прийнятою з порушенням норм чинного законодавства, з огляду на те, що згідно оскаржуваної постанови вчинення ним правопорушення ч. 3 ст. 96-1 КУпАП, обґрунтовується тим, що ним, як начальником відділу містобудування та архітектури Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області видано та підписано будівельний паспорт забудови земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд (будівництво індивідуального житлового будинку) в с. Басівка вул. Зелена бічна Пустомитівського району Львівської області від 29.03.2017 року № 2563/18-08. з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме : п. 3.26 ДБН 360-92 ** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень - садибна забудова площею ділянок менше 600 кв.м. повинна забезпечуватись централізованим водопроводом, а малоповерхова площею менше 300 кв.м. водопроводом та каналізацією. На схемі забудови земельної ділянки (графічна частина) не відображено місця підключення до інженерних мереж та відсутня інформація про наявність централізованого водопроводу та каналізації, чим порушено п.2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затв, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109.

21.03.2017 року гр. ОСОБА_3 звернувся до Відділу містобудування та архітектури Пустомитівської районної державної адміністрації за видачею будівельного паспорта на забудову земельної ділянки. До заяви ним долучено повний пакет документів, для отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки, а саме : копію документу, що посвідчує особу, нотаріально завірену копію документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, топографічне знімання (М 1:500), ескіз намірів забудови, проект будівництва, заяву-згоду на збір та обробку персональних даних.

Позивач вказує, що відображення у будівельному паспорті місць підключення до інженерних мереж на схемі забудови земельної ділянки не є обов'язковим та здійснюється лише у випадку їх наявності.

Оскільки в даному випадку місця підключення до інженерних мереж відсутні, то їх невідображення на схемі забудови земельної ділянки не може свідчити про порушення ним порядку видачі будівельного паспорта.

Окрім цього, вважає висновок, зазначений інспектором в оскаржуваній постанові, таким не відповідає дійсності, оскільки як вбачається зі схеми забудови земельної ділянки, в експлікації зазначено про те, що централізоване водопостачання та каналізування передбачене генеральним планом.

Відповідно до вказаного, ним видано та підписано будівельний паспорт забудови земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд (будівництво індивідуального житлового будинку) в с. Басівка, вул. Зелена бічна Пустомитівського району Львівської області від 29.03.2017 року №2563/18-08 з дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Окрім цього, враховуючи те, що гр. ОСОБА_3 подано повний пакет документів, визначений Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затв. наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 року №103 підстав для повернення ОСОБА_3 пакету документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього не було, ним було видано та підписано будівельний паспорт забудови земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд (будівництво індивідуального житлового будинку) в с. Басівка, вул. Зелена бічна Пустомитівського району Львівської області від 29.03.2017 року №2563/18-08 з дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

На підставі наведеного, позивач вказує, що висновки інспектора щодо порушення ним будівельних норм при видачі вказаного будівельного паспорта є необгрунтовними.

Окрім цього, позивач вказує, що посилання інспектора Гадовська М.З. в оскаржуваній постанові на порушення ним при видачі будівельного паспорта п.2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затв. наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109, є безпідставним, оскільки даним Порядком не врегульовано порядок видачі будівельного паспорта і він не може застосовуватись до спірних правовідносин.

В свою чергу, оскаржувана постанова не містить жодного посилання на порушення ним Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затв. наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 року №103, яким є спеціальним нормативно-правовим документом щодо правовідносин, пов'язаних з видачею будівельного паспорта.

Також в обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що згідно оскаржуваної постанови правопорушення вчинено ним у день видачі будівельного паспорта, а саме : 29.03.2017 року, а тому відповідно до ч. 1ст. 8 КУпАП, повинен нести відповідальність на підставі закону, що був чинний станом на 29.03.2017 року.

Диспозиція ч.3 ст.96-1 КУпАП у редакції, чинній станом на 29.03.2017 року передбачала наступний склад адміністративного правопорушення - порушення строків надання замовникові містобудівних умов та обмежень, будівельного паспорта забудови земельної ділянки, висновків (звітів) експертизи проектної та містобудівної документації, надання таких документів з порушенням встановленого порядку, а також вимагання у замовника документів, не передбачених законодавством.

Оскільки орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду вважає, що він порушив ДБН 360-92, то таке порушення не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.96-1 КУпАП, оскільки не стосується порушення Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011 року в редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №66 від 25.02.2013 року.

Таким чином, описане у постанові правопорушення не є порушенням Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, а тому також не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.96-1 КУпАП.

Крім того, станом на момент видачі будівельного паспорта (29.03.2017 року) та вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення, санкція ч. 3 ст.96-1 КУпАП передбачала стягнення у вигляді штрафу на посадових осіб від ста п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, оскарженою постановою на накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8755 грн., що становить 515 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і значно перевищує максимальну суму штрафу 3400 грн., передбачену санкцією ч.3 ст.96-1 КУпАП.

Вважає, що орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду притягнув його до відповідальності, яка на момент вчинення інкримінованого правопорушення, не була передбачена ч.3 ст.96-1 КУпАП.

Окрім цього, позивач вказує, що всупереч ч. 1 ст. 38 КУпАП на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення минуло більше двох місяців з дня вчинення відповідного правопорушення, орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду повинен був винести постанову про закриття справи.

Також, як вказано у Акті перевірки №4-мб/пл від 26.05.2017 року, орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду вважає, що окрім порушення, яке зафіксоване у постанові №21/18-мб/пл. від 19.07.2017 року, він вчинив цілий ряд інших порушень про, що складено 18 протоколів. і одночасно та одним органом (Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області) розглядалися усі 18 справ про адміністративні правопорушення, то стягнення за такими правопорушеннями могло бути накладене лише в межах санкції, встановленої ч.3 ст.96-1 КУпАП, тобто не більше 3400 грн.

Проте, орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду вказані норми накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень проігнорував, і кожною із наведених вище постанов наклав на нього стягнення, загальний розмір якого у десятки разів перевищує межі санкції, встановленої за ч.3 ст.96-1 КУпАП.

На підставі наведених вище обставинах, що свідчать про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови про притягнення його до адміністративної відповідності, позивач просить суд оскаржувану постанову №21/18-мб/пл від 19.07.2017 року визнати протиправною та скасувати, а справу про притягнення його до адміністративної відповідності закрити.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 січня 2018 року у справі № 450/2127/17позовні вимоги задоволено повністю.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач , подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт покликається на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт свою апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції не вправі був приймати рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення, оскільки у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності адміністративним судом не вирішується питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а перевіряється законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати незаконним і скасувати рішення про накладення адміністративного стягнення або відмовити у цьому.

Також звертає увагу, що 10.01.2018р. у канцелярію суду першої інстанції представником апелянта було подано клопотання про об’єднання справ у одне провадження. Однак, суд першої інстанції жодної ухвали про відмову в об’єднанні справ в одне провадження, як це передбачено ч.7 ст.172 КАС України не прийняв, натомість описав необхідність такої відмови уже безпосередньо у самому оскаржуваному рішенні.

Апелянт вказує на те, що як на час складення протоколу (26.05.2017р.) так і на час винесення оскаржуваної постанови (19.07.2017р.) ч.3 ст.96-1 КУпАП передбачала відповідальність на уповноважену особу містобудування та архітектури за надання будівельного паспорту із порушенням установленого порядку, у даному випадку Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Мінрегіонбуду № 103 від 05.07.2011р.

Крім цього зазначає, що будівельний паспорт є документом термін чинності якого не визначена законом, у зв’язку з тим, що будівництво є триваючим процесом, а відповідальність за правопорушення у цій сфері відповідно триваючою, що у силу ст.38 КУпАП строк на притягнення до відповідальності встановлено 2 місяця із моменту виявлення порушення. Моментом виявлення порушення є день складення відповідного акту та протоколу про адміністративне правопорушення, а відповідно відповідач правомірно застосував санкцію ч.3 ст. 96-1 КУпАП у редакції на день винесення постанови.

Апелянт вважає, що покликання суду першої інстанції на те, що згідно схеми забудови земельної ділянки, в експлікації передбачено влаштування централізованого водопостачання та каналізування згідно генерального плану, є помилковим, з огляду на те, що генеральний план є наміром забудови земельної ділянки на роки уперед, та не встановлює конкретного часу влаштування у даному випадку централізованого водопостачання та водовідведення та не вказує на особу, що повинна забезпечити таке будівництво, у той час коли будівельний паспорт надає право громадянину набути право на початок виконання будівельних робіт та введення закінченого будівництвом об’єкту будівництва – вже і негайно. Отже, громадяни, які отримали будівельний паспорт зможуть збудувати житловий будинок та не будуть мати можливості законно отримувати воду та зливати побутові відходи без порушення норм ДБН 360-92.

Також судом першої інстанції вказано, що відповідач зазначив в оскаржуваній постанові порушення позивачем п. 2.4 Порядку видання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки», затвердженої наказом Мінрегіонбуду № 109 від 07.07.2011р., однак такий запис є технічною опискою та спростовується актом перевірки і протоколом по справі про адміністративне правопорушення, де чітко вказано законодавчий акт, який порушено позивачем, а саме п.2.3, 2.10, 2.9, п. 2.8 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки» затвердженого наказом Мінрегіонбуду № 103 від 05.07.2011р.

Крім того, згідно форми Схеми забудови земельної ділянки, яка затверджена Додатком 3 до Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Мінрегіонбуду № 103 від 05.07.2011р., обов’язково підлягає зазначенню у експлікації місце підключення до інженерних мереж, а отже висновок суду першої інстанції про не обов’язковість такого зазначення є помилковим та передчасним.

Просить скасувати рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 січня 2018 року у справі № 450/2127/17та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що 19.07.2017 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_2 винесено постанову №21/18-мб/пл, якою позивача як начальника відділу містобудування та архітектури Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.96-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 8755 грн.

Вказана постанова винесена на підставі акта перевірки від 26.05.2017 року №4-мб/пл та протоколу про адміністративне правопорушення від 26.05.2017 року №14, складених працівниками Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Як вбачається із заяви ОСОБА_3 про надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки № 2861 від 21.03.2017 року, до заяви ним долучено копію документа, що посвідчує особу, нотаріально завірену копію документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, топографічне знімання (М 1:500), ескіз намірів забудови, проект будівництва, заяву-згоду на збір та обробку персональних даних.

Досліджуючи матеріали справи в частині поданого ОСОБА_3 до заяви від 21.03.2017 року пакету документів, встановлено, що ОСОБА_3 було подано повний пакет документів, визначений Порядком, а наміри забудови земельної ділянки відповідали вимогам містобудівної документації та державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що згідно п.2.10. вказаного Порядку, у схемі забудови земельної ділянки визначається місце розташування запланованих об'єктів будівництва, червоні лінії, лінії регулювання забудови, під'їзди до будівель і споруд, відстань від об'єкта будівництва до вулиць (доріг), мінімальні відстані від об'єкта будівництва до меж земельної ділянки, а також будівель і споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках, місця підключення до інженерних мереж (за наявності).

Таким чином, відображення у будівельному паспорті місць підключення до інженерних мереж на схемі забудови земельної ділянки не є обов'язковим та здійснюється лише у випадку їх наявності.

Оскільки в даному випадку місця підключення до інженерних мереж відсутні, то їх невідображення на схемі забудови земельної ділянки не може свідчити про порушення позивачем порядку видачі будівельного паспорта.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.3 ст.96-1 КУпАП порушення строків надання замовникові містобудівних умов та обмежень, будівельного паспорта забудови земельної ділянки, вимагання у замовника документів, не передбачених законодавством, надання таких документів з порушенням установленого порядку, містобудівної документації на місцевому рівні, будівельних норм, стандартів і правил, порушення строків надання замовникові висновків (звітів) експертизи проектної та містобудівної документації, надання таких висновків (звітів) з порушенням установленого порядку, а також вимагання під час проведення експертизи документів, не передбачених законодавством, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП) орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Порядок надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки визначено ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011р. №103 «Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.07.2011 року за №302/19640 (далі – Порядок №103).

Відповідно до п.2.1 Порядку №103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Із заяви ОСОБА_3 про надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки № 2861 від 21.03.2017 року, до заяви ним долучено копію документа, що посвідчує особу, нотаріально завірену копію документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, топографічне знімання (М 1:500), ескіз намірів забудови, проект будівництва, заяву-згоду на збір та обробку персональних даних.

Досліджуючи матеріали справи в частині поданого ОСОБА_3 до заяви від 21.03.2017 року пакету документів, встановлено, що ОСОБА_3 було подано повний пакет документів, визначений Порядком, а наміри забудови земельної ділянки відповідали вимогам містобудівної документації та державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Згідно п.2.9. Порядку №103 до складу будівельного паспорта входять: пакет документів, наданий замовником відповідно до пунктів 2.1, 2.2 цього розділу; схема забудови земельної ділянки, наведена у додатку 3 до цього Порядку; пам’ятка замовнику індивідуального будівництва.

Пунктом 2.10. Порядку №103 встановлено, що у схемі забудови земельної ділянки визначається місце розташування запланованих об'єктів будівництва, червоні лінії, лінії регулювання забудови, під’їзди до будівель і споруд, відстань від об'єкта будівництва до вулиць (доріг), мінімальні відстані від об'єкта будівництва до меж земельної ділянки, а також будівель і споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках, місця підключення до інженерних мереж (за наявності).

Отже, відображення у будівельному паспорті місць підключення до інженерних мереж на схемі забудови земельної ділянки не є обов’язковим та здійснюється лише у випадку їх наявності.

Враховуючи, що у даному випадку місця підключення до інженерних мереж відсутні, тому їх невідображення на схемі забудови земельної ділянки не може свідчити про порушення ОСОБА_1 порядку видачі будівельного паспорта.

Також, апеляційний суд погоджується з позицією суду першої інстанції, що висновок зазначений інспектором в оскаржуваній постанові щодо відсутності на схемі забудови земельної ділянки інформації про наявність централізованого водопроводу та каналізації є необгрунтовним, оскільки як вбачається зі схеми забудови земельної ділянки, в експлікації зазначено про те, що централізоване водопостачання та каналізування передбачене генеральним планом.

Таким чином, ОСОБА_1 видано та підписано будівельний паспорт забудови земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд (будівництво індивідуального житлового будинку) в с. Басівка, вул. Зелена бічна Пустомитівського району Львівської області від 29.03.2017 року № 2563/18-08 з дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, в свою чергу висновки інспектора щодо порушення позивачем будівельних норм при видачі вказаного будівельного паспорта спростовуються встановленими судом обставинами.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що до поданої заяви ОСОБА_3 подано повний пакет документів, визначений законом, у відповідності до переліку передбаченого п.2.1 порядку надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки то підстав для повернення ОСОБА_3 пакету документів або вимагати вносити зміни до нього у Відділу містобудування та архітектури Пустомитівської районної державної адміністрації судом не вбачається.

Згідно оскаржуваної постанови інспектором Гадовською М.З. також зроблено висновок про те, що встановлені нею обставини свідчать про порушення ОСОБА_1 п.2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затв. наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109.

Однак, видача будівельного паспорта регулюється ч.2 ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вищезазначеним Порядком №103.

Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.1.5. Порядку №103 проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень.

Отже, посилання інспектора Гадовської М.З. в оскаржуваній постанові на порушення ОСОБА_1 при видачі будівельного паспорта п.2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109, є безпідставним, оскільки даним Порядком не врегульовано порядок видачі будівельного паспорта і він не може застосовуватись до спірних правовідносин.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що оскаржувана постанова №21/18-мб/пл від 19.07.2017 не містить жодного посилання на порушення ОСОБА_1 Порядку №103.

Частиною 1 ст.8 КУпАП встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Із наведеного інспектором у оскаржуваній постанові вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення видно, що таке правопорушення, на думку головного інспектора будівельного нагляду, було вчинено ним у день видачі будівельного паспорта, а саме 29.03.2017 року.

Отже, за дії, що вчинені 29.03.2017 року, ОСОБА_1 повинен нести відповідальність на підставі закону, що був чинний станом на 29.03.2017 року.

Диспозиція ч.3 ст.96-1 КУпАП у редакції, чинній станом на 29.03.2017 року передбачала наступний склад адміністративного правопорушення – порушення строків надання замовникові містобудівних умов та обмежень, будівельного паспорта забудови земельної ділянки, висновків (звітів) експертизи проектної та містобудівної документації, надання таких документів з порушенням встановленого порядку, а також вимагання у замовника документів, не передбачених законодавством.

Відтак, порушення ДБН 360-92 не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.96-1 КУпАП, оскільки не стосується порушення Порядку №103 в редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №66 від 25.02.2013 року.

Таким чином, орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідності на підставі закону, який на момент вчинення інкримінованого ним правопорушення не діяв, а почав діяти з 10.06.2017 року – Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» №1817-VІІІ від 17.01.2017 року, яким диспозицію ч.3 ст.96-1 КУпАП було викладено у новій редакції: порушення строків надання замовникові містобудівних умов та обмежень, будівельного паспорта забудови земельної ділянки, вимагання у замовника документів, не передбачених законодавством, надання таких документів з порушенням установленого порядку, містобудівної документації на місцевому рівні, будівельних норм, стандартів і правил, порушення строків надання замовникові висновків (звітів) експертизи проектної та містобудівної документації, надання таких висновків (звітів) з порушенням установленого порядку, а також вимагання під час проведення експертизи документів, не передбачених законодавством.

Встановлено, що лише Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» №1817-VІІІ від 17.01.2017 року, що набув чинності 10.06.2017 року диспозицію ч.3 ст.96-1 КУпАП було викладено у новій редакції та було передбачено адміністративну відповідальність за видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки з порушенням містобудівної документації на місцевому рівні, будівельних норм, стандартів і правил.

Отже, орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду притягнув ОСОБА_1 до відповідальності за дії, які на момент їх вчинення не охоплювались складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.96-1 КУпАП, а тому не були адміністративним правопорушенням (проступком), передбаченим ст.9 КУпАП.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення судом першої інстанції оскаржуваної постанови) за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З аналізу вказаних норм та обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про визнанння протиправною та скасування постанови №21/18-мб/пл від 19.07.2017 року, винесеної головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_2, щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.96-1 КУпАП та закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.96-1 КпАП України, а тому такі правомірно задоволені судом першої інстанції.

Разом з тим, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 був відсутній при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення 19.07.2017 року, а про винесення постанови №21/18-мб/пл від 19.07.2017 року дізнався лише після її отримання через засоби поштового зв’язку, тому не мав об’єктивної можливості оскаржити її у встановлений законом строк, відтак апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції йому підставо поновлено йому строк оскарження вказаної постанови, оскільки такий пропущений ним з поважних причин.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, прийшла до висновку про відсутність підстав, які свідчили б про неправильне застосування судом першої інстанції матеріального або процесуального права.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при вирішенні оскаржуваного рішення вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 229, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 січня 2018 року у справі № 450/2127/17- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повне судове рішення складено 30.05.2018 року