Постанова № 74374449, 29.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/2227/17 Суддя (судді) першої інстанції: Л.В. Трофімова

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у разі втрати працездатності у зв'язку із отриманням інвалідності через травму, пов'язану із виконанням службових обов'язків та поверненні матеріалів без права на виплату до Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області;

- скасувати рішення Міністерства внутрішніх справ України від 18.11.2017 № 15/2-4056 щодо відсутності права на призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги;

- зобов'язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області повторно подати до Міністерства внутрішніх справ України висновок та відповідний пакет документів щодо можливості призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівникам міліції, затвердженого постановою КМ України від 21.10.2015 № 850;

- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в більшому розмірі, а саме: 335 525 грн. у зв'язку з встановленням II групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівникам міліції, затвердженого постановою КМ України від 21.10.2015 № 850 та ст.23 Закону України «Про міліцію».

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 10601, ЄДРПОУ 00032684) з неприйняття рішення стосовно заяви ОСОБА_2 щодо нарахування одноразової грошової допомоги (АДРЕСА_1, 18000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України; зобов'язано Ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області (вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18036, ЄДРПОУ 08592537) направити до Міністерства внутрішніх справ України документи для розгляду питання про можливість призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України; зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 10601, ЄДРПОУ 00032684) розглянути та прийняти рішення стосовно заяви ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 18000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Міністерство внутрішніх справ України звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що постановлене із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 18.06.2004 у період проходження служби при виконання службових обов'язків позивач отримав травму у вигляді пошкодження лівого гомілково-ступеневого суглобу, що підтверджується записом в медичній картці хворого, актом розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 18.06.2004 (а.с.46-47) та актом 12 про нещасний випадок за формою Н1 від 10.04.20 (а.с.48-49).

Відповідно до довідки Обласної МСЕК серії А-1 № 8 від 20.10.2004 було встановлено ступінь втрати працездатності у розмірі 15 % у зв'язку із травмою, пов'язаною із виконанням службових обов'язків в ОВС (а.с.52).

31.05.2005 страховою компанією «Оранта» позивачу виплачено страхову суму 1 275, 00 грн. за втрату працездатності у розмірі 15 % (а.с.57).

29.04.2014 військово-лікарською комісією УМВС України в Черкаській області здійснено медичний огляд, за результатами якого складено свідоцтво про хворобу № 226 та визнано позивача непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час (а.с. 54-55).

30.04.2014 відповідно до наказу № 101 о/с позивача звільнено із ОВС в запас ЗС України за пунктом 64 «А» (за віком) Положення (а.с. 56).

01.06.2017 за результатами огляду МСЕК позивачеві встановлено 2 групу інвалідності у зв'язку із травмою, пов'язаною з виконанням службових обов'язків та визначено ступінь втрати працездатності у розмірі 75 % (а.с. 51).

26.06.2017 позивач звернувся до Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області із заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги.

27.11.2017 позивачу надійшло повідомлення від Міністерства внутрішніх справ України з копією листа останнього від 18.11.2017 за № 15/2-4056, де зазначено, що з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років і за умовами пункту 4 Порядку позивач не має права на отримання грошової допомоги у більшому розмірі. Матеріали було повернуто, як такі, що не відповідають вимогам законодавства.

Позивач, вважаючи дії Міністерства внутрішніх справ України протиправними, звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 чітко встановлено, що рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги приймає саме МВС України, а документи для цього надсилаються до МВС України органом, в якому проходив службу працівник міліції (у даному випадку - ДПС УДАІ при УМВС України в Черкаській області в особі Ліквідаційної комісії). Також, з метою відновлення прав позивача необхідно зобов'язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги. Крім того, не втручаючись у компетенцію МВС України щодо змісту рішення, яке це міністерство має прийняти за результатами розгляду матеріалів за заявою ОСОБА_2, МВС України необхідно зобов'язати прийняти рішення за заявою ОСОБА_2 щодо виплати йому грошової допомоги згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що правових підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги немає, оскільки з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Частиною 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Положеннями пункту 5 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.07.2015 № 580-VШ «Про Національну поліцію» визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».

Разом з тим, відповідно до абзацу третього пункту 15 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» було врегульовано Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок № 850).

Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності І групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

За правилами пунктів 7-9 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Згідно пункту 10 Порядку № 850 грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.

Пунктом 11 Порядку № 850 встановлено, що виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ.

Аналіз наведених норм законодавства, дає підстави для висновку, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850.

Як свідчать матеріали справи, оскільки з 01.06.2017 у позивача виникло право на отримання грошової допомоги в зв'язку з встановленням йому як працівнику міліції другої групи інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в ОВС України, тому він 26.06.2017 звернувся із заявою до Ліквідаційної комісії управління МВС України в Черкаській області з вимогою провести йому виплату одноразової грошової допомоги.

В подальшому, 25.07.2017 Ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області затверджено висновок про виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги в розмірі 336 800, 00 грн. (а.с. 58) та листом матеріали про виплату позивачу одноразової грошової допомоги направлено до Департаменту фінансово-облікової політики МВС України.

Таким чином, Ліквідаційна комісія управління МВС України в Черкаській області виконала свій обов'язок, встановлений вказаним вище Порядком.

В подальшому, листом від 1811.2017 № 15/2-4056 Департамент фінансово-облікової політики МВС України повернув вказані матеріали Ліквідаційній комісії УМВС України в Черкаській області, не виплативши одноразову грошову допомогу ОСОБА_2 (а.с. 45).

Вказане свідчить про протиправність дій Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення листом від 1811.2017 № 15/2-4056 Ліквідаційній комісії УМВС України в Черкаській області документів, необхідних для призначення та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності ОСОБА_2

З матеріалів справи вбачається, що листом від 27.11.2017№ Л-121 голова Ліквідаційної комісії управління МВС України в Черкаській області повідомив позивача про те, що за результатами розгляду матеріалів Міністерством внутрішніх справ України його матеріали повернуті до Ліквідаційної комісії управління МВС України в Черкаській області з роз'ясненнями, що правових підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги немає, оскільки з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років (а.с. 44).

При цьому, відповідно до п. 14 Порядку № 850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Таким чином, Міністерством внутрішніх справ України не було розглянуто питання щодо призначення одноразової грошової допомоги та не було прийнято відповідного рішення по суті розгляду питання, а лише повернуто позивачу документи без права на виплату одноразової грошової допомоги.

При цьому, оскільки позивачем дотримано порядок подання документів для призначення грошової допомоги, визначений Порядком № 850, згідно якого документи про виплату одноразової грошової допомоги подаються за останнім місцем служби, яким у даному випадку є Ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність, з метою відновлення порушених прав позивача, зобов'язати Ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України у визначений п. 8 Порядку № 850 - 15-денний строк документи, передбачені п. 7 цього Порядку, щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності ОСОБА_2

При цьому, не втручаючись у компетенцію МВС України щодо змісту рішення, яке відповідач має прийняти за результатами розгляду матеріалів за заявою ОСОБА_2, слід зобов'язати МВС України прийняти рішення за заявою ОСОБА_2 щодо виплати йому грошової допомоги згідно Порядку № 850, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 31.05.2018.