Постанова № 74374437, 30.05.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року справа №805/3865/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року (повний текст складено 14 грудня 2017 року в м. Слов’янськ) у справі № 805/3865/17-а (суддя І інстанції – Шувалова Т.О.) за позовом Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2017 року Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними та скасування рішення Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 05.07.2017р. № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 1 124 075,80 грн., у тому числі штраф у розмірі 290 161,62 грн., та пеня у розмірі 833 914,18 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі № 805/3865/17-а позов задоволено частково. Скасовано рішення Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 05.08.2017р. № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 1 124 075,80 грн., у тому числі штраф у розмірі 290 161,62 грн., та пеня у розмірі 833 914,18 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив оскаржене рішення суду скасувати, та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. На обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 2 ОСОБА_1 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI платник єдиного внеску повинен своєчасно та у повному обсязі нараховувати та обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно ч. 12 ст. 9 ОСОБА_1 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Позивачем на адресу суду надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу зилишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в письмовому провадженні. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу”, зареєстроване в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 00191678, місцезнаходження: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лібкнехта, 117 а.

Матеріалами справи встановлено, що позивач подавав заяви до податкового органу № 17/1792 від 05.11.2014 року та від 08.12.2015 року №17/1825 про звільнення його від виконання обов'язків платника єдиного внеску та незастосування штрафних та фінансових санкцій (арк.спр.11-13).

05 липня 2017 року Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби було прийнято рішення винесено рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 1 124 075,80 грн., у тому числі штраф у розмірі 290 161,62 грн., та пеня у розмірі 833 914,18 грн., (а.с. 7).

27 січня 2017 року на адресу ДФС України за №03/150 позивачем направлено скаргу на рішення № НОМЕР_1 від 05.07.2017 року.

Рішенням Державної фіскальної служби України скаргу позивача було залишено без розгляду (а.с. 8).

Згідно з ч.8 ст. 9 ОСОБА_1 України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ) платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 ОСОБА_1 України ОСОБА_1 України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ), зокрема частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього ОСОБА_1, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України” та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” ( далі - Закон № 1669-VII), згідно до статті 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених положень, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014р.

На час вирішення даної справи, Президентом України не прийнято Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України, тобто, період проведення АТО триває.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” ОСОБА_1 № 1669-VII внесено зміни до ОСОБА_1 №2464-VІ, а саме підпункт б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" було доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції ОСОБА_1 з 13.03.2015 року) такого змісту:

"9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 ОСОБА_1 України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 ОСОБА_1 України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 ОСОБА_1 України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим ОСОБА_1 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 ОСОБА_1 України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Сам факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення за порушення ОСОБА_1.

На виконання приписів ОСОБА_1 України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Серед цього переліку зазначено м. Маріуполь (місто державної реєстрації підприємства позивача).

З 30.10.2014 року позивач перебував на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС, яка знаходилась у м. Маріуполі Донецької області, тобто, позивач перебував на обліку в органі доходів та зборів, який був розташований на території проведення антитерористичної операції.

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС знаходилась у м. Маріуполі Донецької області, тобто, позивач перебував на обліку в органі доходів та зборів, який був розташований на території проведення антитерористичної операції, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р.

Разом з цим, відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби” №247 від 30.03.2016 року реорганізовано спеціалізовані державні податкові інспекції з обслуговування великих платників шляхом їх приєднання до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, за ОСОБА_2 згідно з додатком.

ОСОБА_2 визначено, зокрема, Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС (ЄДРПОУ 39789047) перебуває у стані припинення.

Діюча Спеціалізована державна податкова інспекцію з обслуговування великих платників на території Донецької області відсутня.

Листом № 441/10/28-01-1108 від 15.09.2016 року Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у місті Дніпропетровську МГ ГУ ДФС повідомила позивача, що з метою реалізації постанови КМУ №247 від 30.03.2016 року місцем основного обліку позивача визначено Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС.

З 16.09.2016 року позивача переведено на податковий облік у Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, що підтверджується довідкою № 3 - 1 7 від 07.06.2017 року.

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС розташована у місті Дніпрі і ця територія не віднесена до ОСОБА_2 територій, на якій проводиться антитерористична операція.

Фактично зняття позивача з обліку податкового органу, який знаходився на території проведення антитерористичної операції та переведення на облік до іншого органу, який територіально розташований поза межами території Донецької області, на якій відбувається проведення антитерористичної операції, відбулось не за власним бажанням позивача і не у зв'язку із самостійною зміною ним місця реєстрації.

Внаслідок проведеної Кабінетом Міністрів України реформи спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників, відбулось позбавлення позивача права на звільнення від сплати єдиного соціального внеску, надане йому ОСОБА_1 України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”.

Разом з цим, слід зазначити, що прийняття ОСОБА_1 України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” забезпечило підтримку всіх суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, не розділяючи при цьому суб'єктів господарювання в залежності від обсягу сплати ними податків.

Проте, прийнята Кабінетом Міністрів України Постанова “Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби” №247 від 30.03.2016 року і проведена, у зв'язку з цим, реформа органів ДФС, фактично позбавила позивача, права на звільнення від сплати єдиного соціального внеску надане йому ОСОБА_1 України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” , чим призвела до дискримінації окремих його прав у податкових правовідносинах, оскільки, для усіх платників податків, які також здійснюють свою господарську дільність на території проведення антитерористичної операції і при цьому перебувають на обліку в податкових органах, розташованих на території проведення антитерористичної операції - право на звільнення від обов'язку сплати соціального внеску залишилось, в той час, як для позивача, який також здійснює свою господарську дільність на цій території, але є великим платником податку і не може перебувати на обліку в місцевих органах доходів і зборів та не може перебувати на обліку в спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників, у зв'язку з її відсутністю на території Донецької області — таке право на звільнення було позбавлено.

Статтею 17 ОСОБА_1 України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” № 3477-IV від 23.02.2006 року встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у справі Darby v. Sweden (заява № 11581/85) рішенням від 23 жовтня 1990 року визнав порушення статті 14 Конвенції взятої спільно зі статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції, щодо дискримінації у податкових правовідносинах. В своєму рішенні суд констатував, що заявник мав право на звільнення від податку, оскільки його статус аналогічний статусу будь-яких інших нерезидентів Швеції. Через відсутність законної мети в сенсі Конвенції проведення відмінностей у користуванні цим правом, з одного боку, особами які формально зареєстровані як такі, що постійно проживають в Швеції, і з іншого боку, особами, які такого статусу не мають, не може вважатись обґрунтованим.

У зв'язку з чим, слід зазначити, що в даному випадку відбулась дискримінація у податкових правовідносинах відносно позивача, яка призвела до порушень його законних прав на звільнення від сплати єдиного соціального внеску, наданих позивачу ОСОБА_1 України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”.

З урахуванням вищезазначеного, та у відповідності до приписів ОСОБА_1 України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” та ОСОБА_1 України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” позивач на період проведення антитерористичної операції звільнений від обов'язків платника єдиного внеску та від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, за невиконання обов'язків платника єдиного внеску.

На підставі вищевикладеного та враховуючи встановлені судом обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Дніпропетровського управління Офісу великих платників податку ДФС від 05 липня 2017 року № НОМЕР_1 є протиправним тому підлягає скасуванню, на підставі чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв’язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі № 805/3865/17-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі № 805/3865/17-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 30 травня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_3