Постанова № 74374433, 30.05.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року справа №805/3088/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., при секретарі судового засідання Борисові А.А., за участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року (повний текст складено 18 грудня 2017 року в м. Слов’янськ) у справі № 805/3088/17-а (суддя І інстанції – Олішевська В.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства “ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу” м. Добропілля до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків про: скасування податкового повідомлення – рішення № НОМЕР_1 від 23 червня 2017 року, яким нараховано штрафні санкції за порушення граничних термінів неподання податкових розрахунків за формою 1-ДФ за 1 квартал 2017 року у розмірі 510 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

05 вересня 2017 року Позивач, Приватне акціонерне товариство “ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу” м. Добропілля, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків про скасування податкового повідомлення – рішення № НОМЕР_1 від 23 червня 2017 року, яким нараховано штрафні санкції за порушення граничних термінів неподання податкових розрахунків за формою 1-ДФ за 1 квартал 2017 року у розмірі 510 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Офісом великих платників ДФС проведено камеральну перевірку ПрАТ “ДТЕК ОСОБА_2 “ОСОБА_2 Донбасу” з питань неподання податкових розрахунків за формою 1-ДФ за 1 квартал 2017 року. За результатами перевірки відповідачем встановлено порушення вимог п. 51.1 ст. 51, пп. “б” п. 176.2 ст. 176 ПК України в частині порушення граничних термінів подання податкових розрахунків за формою 1-ДФ за 1 квартал 2017 року. 23 червня 2017 року відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення – рішення № НОМЕР_1, відповідно яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 510 грн. Позивач зазначає, що він не згоден з висновками, фактами і даними, викладеними в акті перевірки, а прийняте податкове повідомлення вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивач відповідно до положень Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” здійснює господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, при цьому нерухоме та рухоме майно підприємство знаходиться на території Донецької області, де українська влада не здійснює свої повноваження. Також, позивач звертає увагу суду на те, що 13 березня 2017 року за місцезнаходженням адміністративних і виробничих потужностей позивача надійшли документи, які свідчать про незаконне блокування господарської діяльності. Тобто, підприємство фактично втратило контроль за здійсненням своєї господарської діяльності, в зв’язку з чим у керівництва підприємства відсутня можливість розпоряджатися документацією про фінансово – господарською діяльність товариства, комп’ютерною технікою, автомобільним транспортом. Крім того, позивач не має доступ до кадрового діловодства та не контролює схоронність всіх особистих справ та інших документів, які стосуються трудової діяльності співробітників товариства. В зв’язку з відсутністю у товариства доступу до бази даних та документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, Товариство не може належним чином розрахувати показники податкової звітності, забезпечити складання достовірної податкової звітності та сформувати податкові розрахунки за формою 1-ДФ. Позивач звертає увагу суду на те, що у випадку складання Товариством податкової звітності, на підставі частково відновлених документів – така податкова звітність буде вважатися неповною та недостовірною. Крім того, відповідно до ст. 44 ПК України платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних не підтверджених документами. Також, чинним законодавством передбачена відповідальність платників податків за порушення порядку заповнення документів податкової звітності, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі № 805/3088/17-а позов задоволено. Скасовано податкового повідомлення – рішення № НОМЕР_1 від 23 червня 2017 року винесене Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яким нараховано штрафні санкції за порушення граничних термінів неподання податкових розрахунків за формою 1-ДФ за 1 квартал 2017 року у розмірі 510 грн.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив оскаржене рішення суду скасувати, та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. На обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що згідно п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов’язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків. Податкові агенти, які перебувають на обліку в фіскальних органах, зобов’язані виконувати всі встановлені Податковим кодексом України функції.

Позивачем на адресу суду надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу зилишити без задоволення, а судове рішення без змін.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство “ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу” зареєстровано в якості юридичної особи 02 жовтня 1996 року за № 12631200000000016, включено до ЄДРОПУ за № 005508186, перебуває на обліку у Дніпропетровському відділенні Офісу великих платників податків ДФС.

Відповідачем проведено камеральну перевірку даних ПрАТ “ДЕТК ОСОБА_2 Донбасу” (код ЄДРПОУ 05508186) з питань неподання податкових розрахунків за формою 1-ДФ за І квартал 2017 року, за результатами якої складено акт від 06 червня 2017 року № 318/28-10-46-06-05508186 (а.с. 7-8).

Перевіркою встановлені порушення п.51.1 ст. 51, п.п. “б” п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в частині неподання податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (за формою 1-ДФ) за І квартал 2017 року.

На підставі акту перевірки, контролюючим органом прийняте спірне податкове повідомлення - рішення від 23 червня 2017 року за № НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510 грн. (а.с. 9).

Не погодившись з податковим повідомленням – рішенням позивач подав скаргу б/н від 04 липня 2017 року до Державної фіскальної служби України, відповідно до якої просив скасувати податкове повідомлення – рішення (а.с. 12-13).

За результатами розгляду скарги позивача ОСОБА_3 фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги № 18177/6/99-99-11-02-01-15 від 17 серпня 2017 року, відповідно до якого податкове повідомлення – рішення залишено без змін, а скарга позивача залишена без задоволення (а.с. 14-15).

Позивач вважає спірне податкове повідомлення – рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, в зв’язку з чим позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Статтею 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 86.2 статті 86 ПК України вбачається, що, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

В зв’язку з неподанням податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку за І квартал 2017 року, відповідачем проведено камеральну перевірку.

Згідно п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.16.1.3 п.16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України , платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У відповідності до п. 49.1, п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Приписами п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України визначено, що платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов’язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Статтю 18 Податкового кодексу України визначено, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Згідно до п.п. “б” п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ), а також порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджені наказом Міністерства фінансів України № 4 від 13 січня 2015 року “Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку”.

Згідно п. 1.2 зазначеного Порядку, податковий розрахунок - документ, який свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. На підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого податку, які зазначаються у податковому розрахунку, нарахування податкового зобов'язання не проводиться.

Приписами п. 2.1, 2.2, 2.3 Порядку визначено, що податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Якщо останній день строку подання податкового розрахунку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкового розрахунку можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені Кодексом.

Податковий розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент протягом звітного періоду.

Податковий розрахунок подається до контролюючих органів за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи до контролюючого органу за податковою адресою фізичної особи - податкового агента.

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Встановлено, що позивачем не подано до контролюючого органу податкову звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (за формою № 1-ДФ) за І квартал 2017 року, що є порушенням п. 51.1 ст. 51, п.п. “б” п. 176.2 ст. 176 ПК України.

Судом першої інстанції встановлено, що вказані обставини виникли не з вини позивача.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України” та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” №1669-VІІ.

Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України”, відповідно до якого втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053 “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція” та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. № 1079 “Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053”, а також визначено перелік населених пунктів на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань вбачається, що ПрАТ “ОСОБА_2 Донбасу” зареєстровано за адресою: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, буд. 1, відповідно до п. 9, ст. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р, м. Добропілля входить до зазначеного переліку.

З матеріалів справи вбачається, що всі виробничі активи товариства знаходять у м. Кіровське, яке відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення” віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Статтею 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Станом на день розгляду справи антитерористична операція не закінчена.

Відповідно до частини 2-3 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з абзацом 1 статті 1 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Відповідно до статті 10 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 14-1 Закону України № 1669-VІІ Торгово-промисловій палаті України надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини.

Відповідно до ст. 11 Закону України № 1669-VІІ, внесені відповідні зміни до Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні”, зокрема даний закон доповнено ст. 14-1, згідно якої форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Позивачем до матеріалів справи долучені сертифікати (висновки) Торгово – промислової палати України про настання обставин непереборної сили від 05 вересня 2014 року № 2889 та № 2890, відповідно до яких позивачу засвідчено настання обставин непереборної сили з 14 квітня 2014 року ПрАТ “ОСОБА_2 Донбасу” при здійсненні господарської діяльності на території Донецькоїобласті та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов’язкових платежів. На момент видачі сертифікатів (висновків) обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити не можливо (а.с. 102, 103).

Крім того, позивачем наданий сертифікат Торгово – промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 7635 від 19 червня 2017 року (за вих. № 393/05-4), що роблять неможливим виконання позивачем обов’язку, а саме: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок, а також подавати податковий розрахунок суму доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку за І квартал 2017 року до контролюючого органу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, у термін до 10 травня 2017 року. Період дії форс-мажорних обставин дата настання 13 березня 2017 року, дата закінчення тривають на 19 червня 2017 року (а.с. 37).

Крім того, в матеріалах справи наявна довідка директора ПрАТ “ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу” відповідно якою підтверджено відсутність доступу з 13 березня 2017 року до документів Товариства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної та інш.), комп’ютерних баз та системи Товариства, внасліждок втрати контролю над здійсненням своєї господарської діяльності з підстав захоплення невідомими особами майна Товариства, у тому числі й адміністративних будівель, які знаходяться в м. Кіровське (м. Христівка), Донецькї області на території де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, відповідно до Розпорядження КМ України від 07 листопада 2014 року № 1085-р (а.с. 38).

У зв’язку з захопленням виробничих активів товариства, звернувся з заявою до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про вчинення кримінального правопорушення. На підставі поданої заяви Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області відкрито кримінальне провадження № 12017100000000152 за ч. 3 ст. 20 Кримінального кодексу України.

Листом від 17 березня 2017 року б/н позивач повідомив Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків ДФС про настання форс – мажорних обставин та неможливість виконання податкових зобов’язань до моменту усунення таких обставин (а.с.52-54).

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не подано податкову звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (за формою № 1-ДФ) за І квартал 2017 року з обставин, які не залежать від вини позивача та які засвідчені сертифікатом Торгово – промислової палати про засвідчення форс – мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Отже, податкове повідомлення – рішення від 23 червня 2017 року № НОМЕР_1 винесене Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДФС є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства “ДТЕК ОСОБА_2 Донбасу” м. Добропілля до Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків про скасування податкового повідомлення – рішення № НОМЕР_1 від 23 червня 2017 року, яким нараховано штрафні санкції за порушення граничних термінів неподання податкових розрахунків за формою 1-ДФ за 1 квартал 2017 року у розмірі 510 грн.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв’язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі № 805/3088/17-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі № 805/3088/17-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 30 травня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_4