Постанова № 74374306, 31.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/19634/16 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

за участю:

секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

представника позивача - Груздевої Г.П.,

представника позивача - Грідіної О.В.,

представника відповідача - Вовк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сократ" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2018 року (дата виготовлення повного тексту рішення невідома) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сократ" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування та визнання незаконною постанови про накладення санкцій за правопорушення № 40-ЦА-УП-Т-л від 15 листопада 2016 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ставить питання про скасування зазначеної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови - про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем проведено вивчення клієнтів з дотриманням норм чинного законодавства. В процесі вказаного вивчення було отримано та вивчено інформацію про фінансовий стан клієнтів та проведено відповідний аналіз, передбачений пунктом 22 частини другої статті 6 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

До Київського апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, зареєстрований 10.05.2018 за вх. № 15358, в якому він зазначає про законність та обґрунтованість рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2018 року та просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Сократ" - залишити без задоволення.

Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У судовому засіданні 31 травня 2018 року представники позивача підтримали апеляційну скаргу, представник відповідача заперечувала проти апеляційної скарги.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив наступні обставини, які учасниками процесу не оскаржуються.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку на підставі доручення № 8ФМ-КП від 11 серпня 2016 року в період з 11 серпня 2016 року по 22 вересня 2016 року провела планову перевірку ТОВ "Фінансова компанія "Сократ" щодо дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

За результатами перевірки 22 вересня 2016 року складений Акт, яким НКЦПФР виявила порушення пункту 22 частини другої статті 6 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", а саме, Товариством не визначено фінансовий стан клієнтів та не проведено аналіз відповідності фінансових операцій, що проводяться клієнтом.

Зазначений Акт перевірки було підписано та отримано Товариством 22 вересня 2016 року та подано зауваження до акту перевірки № 113 від 27 вересня 2016 року.

17 жовтня 2016 року НКЦПФР винесло постанову про порушення справи про правопорушення № 13/04/21851, відповідно до якої Товариством були надані пояснення № 114 від 25 жовтня 2016 року.

27 жовтня 2016 року НКЦПФР прийняло Акт про правопорушення № 37-ЦА-УП-Т-л, який було отримано представником Товариства, а постановою НКЦПФР від 04 листопада 2016 року розгляд справи про правопорушення у відношенні Товариства було призначено на 15 листопада 2016 року.

Постановою НКЦПФР від 15 листопада 2016 року № 40-ЦА-УП-Т-л до Товариства застосовані санкції у вигляді штрафу у розмірі 1 700,00 грн. за порушення пункту 22 частини другої статті 6 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Вважаючи вказану постанову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд попередньої інстанції мотивував своє рішення тим, що перевірка фінансового стану клієнтів не є додатковим заходом з вивчення клієнтів.

Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіряючи у межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення місцевого адміністративного суду, зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні відносини врегульовані Законом України «Про запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 28 листопада 2002 року № 249-IV (далі - Закон № 249-IV). та Положенням про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, затвердженим Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 липня 2012 року № 995, та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 серпня 2012 року за № 1346/21658 (Положення № 995).

Закон України «Про запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також формування загальнодержавної багатоджерельної аналітичної бази даних для надання правоохоронним органам України та іноземних держав можливості виявляти, перевіряти і розслідувати злочини, пов'язані з відмиванням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями.

Приписи п. 4 ч. 2 ст. 5 Закону серед суб'єктів первинного фінансового моніторингу визначають професійних учасників фондового ринку (ринку цінних паперів).

Частиною 3 статті 5 Закону визначено, що суб'єктами державного фінансового моніторингу є Національний банк України, центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, Міністерство юстиції України, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сфері надання послуг поштового зв'язку, у сфері економічного розвитку, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, спеціально уповноважений орган.

Державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення здійснюються щодо професійних учасників фондового ринку (ринку цінних паперів) (крім банків) Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (п. 2 ч. 1 ст. 14 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у відношенні професійних учасників ринку цінних паперів в межах своїх повноважень зобов'язана, зокрема, здійснювати нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за діяльністю відповідних суб'єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі безвиїзних, у порядку, встановленому відповідним суб'єктом державного фінансового моніторингу, який згідно з цим Законом виконує функції регулювання і нагляду за суб'єктом первинного фінансового моніторингу; вимагати від суб'єктів первинного фінансового моніторингу виконання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а в разі виявлення порушень вимог законодавства вживати заходів, передбачених законом. Порядок застосування до суб'єктів первинного фінансового моніторингу та/або їх посадових осіб передбачених цим Законом санкцій, пред'явлення вимог, а також здійснення контролю за їх виконанням визначається відповідними суб'єктами державного фінансового моніторингу, які згідно з цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за суб'єктами первинного фінансового моніторингу.

Відтак, в силу положень Закону НКЦПФР є суб'єктом державного фінансового моніторингу у сфері, що стосується її діяльності.

Пунктом 22 частини другої статті 6 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" визначено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний, зокрема, проводити аналіз відповідності фінансових операцій, що проводяться клієнтом, наявній інформації про зміст його діяльності та фінансовий стан з метою виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.

Загальні вимоги щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів регламентуються Положенням про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.07.2012 року №995 (далі - Положення №995).

Пунктом 1 розділу ІІІ Положення №995 встановлено, що правила проведення фінансового моніторингу (далі - Правила) являють собою окремий єдиний внутрішній документ суб'єкта первинного фінансового моніторингу, який визначає порядок та умови проведення заходів, спрямованих на недопущення використання суб'єкта первинного фінансового моніторингу і його відокремлених підрозділів для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до ліцензій ТОВ "Фінансова компанія "Сократ" здійснює професійну діяльність на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльність з торгівлі цінними паперами, брокерська діяльність, дилерська діяльність.

Як встановлено відповідачем під час проведеної перевірки, Товариством не проведено аналіз відповідності фінансових операцій, що проводяться клієнтами ТОВ "ЕСТА ВЕЛЛ СЕРВІСЕЗ УКРАЇНИ" (дата здійснення ідентифікації та верифікації - 12.06.2015), ТОВ "УКРЄВРОГАЗ" (12.06.2015), ТОВ "СТРОЙТЕК" (12.06.2015), ТОВ "ЕПКТБ "Будпластик" (05.04.2016), ТОВ "ЕНКЕРНЕР ТРЕЙД" (05.04.2016), ОСОБА_7 (24.02.2015), ОСОБА_8 (26.02.2015), ОСОБА_9 (28.08.2015), наявній інформації про зміст їх діяльності та фінансовий стан. В документах по ідентифікації, верифікації, вивченню та уточненню інформації про зазначених вище клієнтів відсутня будь-яка інформація про їх фінансовий стан.

Доводи позивача зводяться до твердження про те, що відповідні контрагенти мали невисокий ступінь ризику, тому інформацію про їх фінансовий стан з'ясовувати не потрібно.

Колегія суддів не приймає такі доводи до увагу, оскільки зміст наведеного пункту 22 частини другої статті 6 Закону № 249-IV імперативно зобов'язує проводити аналіз відповідності фінансових операцій наявній інформації про фінансовий стан контрагента.

З наведеним висновком кореспондується частина 7 ст. 9 Закону № 249-IV, за правилами якої суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов'язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для ідентифікації, верифікації, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, а також для виконання таким суб'єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Крім того, відповідно до п.5 ч.1 Закону № 249-IV вивчення клієнта - процес отримання суб'єктом первинного фінансового моніторингу під час ідентифікації та/або в процесі обслуговування клієнта інформації щодо фінансового стану клієнта та змісту його діяльності; проведення оцінки фінансового стану клієнта; визначення належності клієнта або особи, яка діє від його імені, до національних або іноземних публічних діячів, діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях, або пов'язаних з ними осіб; з'ясування місця його проживання або місця перебування чи місця тимчасового перебування в Україні

Аналіз змісту Закону № 249-IV та Положення № 995 дає підстави стверджувати, що підвищений ступінь ризику клієнта є підставою для додаткового вивчення фінансового стану.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 по справі №826/18152/13-а (К/800/16657/14).

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, у п.п 6.3 договорів Товариства на брокерське обслуговування клієнтів зазначено, що клієнт зобов'язаний забезпечувати брокера документами, необхідними для виконання замовлення, а також надавати всі документи, що є необхідними для здійснення заходів ідентифікації, верифікації та заходів фінансового моніторингу, що передбаченні чинним законодавством України.

Частиною другою статті 2 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" передбачено, що виконання цього Закону не є порушенням Закону України "Про захист персональних даних" в частині обробки персональних даних. Обробка персональних даних відповідно до вимог цього Закону здійснюється без отримання згоди суб'єкта персональних даних.

Крім того, відповідно до частини другої статті 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що безпідставними є доводи позивача, що інформація про фінансовий стан клієнта належить до конфіденційної інформації.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на підтвердження матеріалами справи факту порушення позивачем пункту 22 частини другої статті 6 Закону № 249-IV, колегія суддів повністю погоджується з висновками Окружного адміністративного суду м. Києва про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування постанови № 40-ЦА-УП-Т-л від 15 листопада 2016 року.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Відповідно до ст. 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 329 КАС, Київський апеляційний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сократ" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сократ" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повне судове рішення складено 31 травня 2018 року.