Постанова № 74374237, 30.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Суддя першої інстанції: О.А. Рідзель

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року Справа № 823/882/17 (9-ти томах)

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року у справі:

за позовом фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1

до Головного управління Державної фіскальної служби

в Черкаській області

про визнання протиправними дій,

визнання протиправними та скасування

податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:

- визнати протиправними (незаконними) дії відповідача з проведення документальної планової виїзної перевірки позивача за період з 17.02.2017 по 02.03.2017 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, єдиного соціального внеску за період діяльності з 08.05.2013 по 31.12.2016;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.03.2017 №0010671301, №0010711301, №0010721301, №0010731301.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року провадження у справі було зупинено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на те, що відкриття касаційного провадження в іншій справі не є правовою підставою для зупинення провадження у даній адміністративній справі.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржувана ним ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про зупинення провадження у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду - без змін та, зокрема, зазначає, що доводи апелянта є необґрунтованими і що, на його думку, судом правомірно зупинено провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є правомірність донарахування податковим органом позивачу грошових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 24.03.2017 №№0010671301, 0010711301, 0010721301, 0010731301.

Підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень стали результати документальної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 до 31.12.2016, єдиного соціального внеску за період діяльності з 08.05.2013 до 31.12.2016, оформлені актом від 10.03.2017 №99/23-00-13-0117/НОМЕР_4.

Зазначена перевірка проведена на підставі наказу ГУ ДФС в Черкаській області від 13.01.2017 № 24 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1».

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 у справі № 823/716/17 визнано протиправним наказ № 24 від 13.01.2017 ГУ ДФС у Черкаській області «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 зазначену постанову суду першої інстанції скасовано, а у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.2017 відкрито касаційне провадження, на теперішній час справа передана на розгляд Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.

Судова колегія встановила, що зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції керувався п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України та виходив з того, що вирішення спору в даній справі неможливо до набрання законної сили рішенням касаційного суду у справі № 823/716/17, оскільки оцінка судом касаційної інстанції підстав проведення податкової перевірки позивача безпосередньо впливає на оцінку правомірності дій щодо її проведення та прийнятих за її наслідками податкових повідомлень-рішень, що оскаржуються позивачем.

Однак, апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень..

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

При цьому, колегія суддів зазначає, що об'єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються та встановлюються іншим судом, впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, тобто мають преюдиціальне значення для даної справи та не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно у даній справі. Тобто, йдеться про те, що суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що дійсно справа № 823/716/17 є пов'язаною з даним адміністративним спором і встановлені судом обставини при її вирішенні можуть мати значення для розв'язання спірних правовідносин у цій справі.

Разом з тим, у вказаній справі № 823/716/17, до вирішення якої в касаційному порядку суд зупинив провадження, вже ухвалено рішення апеляційного суду, яке набрало законної сили, що виключає достатні та необхідні правові підстави для зупинення провадження у справі № 823/882/17.

Водночас, у рішенні від 08.11.2005р. по справі «Смірнова проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому, згідно з п. 11 ч. 1 ст. 4 КАС України розумний строк - це найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про зупинення провадження у справі та до затягування судового розгляду справи, наслідком чого може стати порушення розумного строку судового розгляду справи.

Відповідно до ст. 320 КАС України у редакції, чинній на момент розгляду колегією суддів апеляційної скарги, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Отже, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області задовольнити, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 229, 242-244, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області - задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до Черкаського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Рішення виготовлено 30 травня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: