Постанова № 74374130, 31.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/2287/17 Суддя (судді) першої інстанції: Гайдаш В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Гужві К.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року (повний текст виготовлено 02.03.2018) у справі за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський», оформлене наказом від 01.06.2016 № 42/2, про визнання нікчемними правочинів щодо переказу коштів (транзакції), здійснених на рахунок НОМЕР_2, відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський», що належить ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1);

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунком НОМЕР_2 на суму 170657 грн. 34 коп.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між ОСОБА_3 та публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» укладено договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» від 14.10.2014 №980-021-000000453, відповідно до умов якого банк за ініціативою клієнта відкриває на його ім'я поточний рахунок НОМЕР_2 в гривні для зберігання грошей клієнта та здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку.

Також 01.02.2016 між ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» та позивачем укладено договір №980-021-000184314, за умовами якого позивач зобов'язаний був передати ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» грошові кошти в сумі 122600 грн. строком не більше 121 днів, а ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» в свою чергу, зобов'язане було повернути кошти та виплатити проценти в розмірі та строки визначені у договорі №980-021-000184314 у безготівковій формі на рахунок позивача в ПАТ «Банк Михайлівський». Крім того, 20.04.2016 між вищевказаними сторонами було укладено договір про внесення змін до договору від 01.02.2016 №980-021-000184314, згідно якого збільшено суму коштів до 170146 грн.

Позивачем перераховано кошти в сумі 122600 грн. на рахунок ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр», що підтверджується платіжним документом №QS331901 від 01.02.2016 та в сумі 47546 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20.04.2016 №4859930.

На виконання вказаного договору ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016 на поточний рахунок позивача НОМЕР_2, відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський» перераховано грошові кошти у сумі 170657 грн. 34 коп., у тому числі оплата процентів у сумі 511 грн. 34 коп.

Відповідно до довідки, наданої ПАТ «Банк Михайлівський» щодо руху коштів по рахунку позивача за період з 19.05.2016 по 10.08.2016, на рахунок позивача 19.05.2016 від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» надійшли грошові кошти у розмірі 511 грн. 34 коп. з призначенням платежу: «Оплата процентів по договору №980-021-000184314 від 01.02.2016», в сумі 170146 грн. 00 коп. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-021-000184314 від 01.02.2016».

У подальшому на підставі рішення Правління НБУ від 23.05.2016 року №14/БТ виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 23.05.2016 року № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» у ПАТ «Банк Михайлівський» було запроваджено тимчасову адміністрацію.

Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016 року №124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавча дирекція цього Фонду прийняла рішення від 12.07.2016 року № 1213 про початок процедури ліквідації банку з 13.07.2016 року до 12.07.2018 року включно та делегування повноважень ліквідатора банку Ірклієнка Юрія Петровича, якого замінено на Волкова Олександра Юрійовича з 05.09.2016 року.

Як вбачається з витягу з додатку 2 до акта № 3 від 01.06.2016 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними від 25.01.2018, операцію з переказу коштів (транзакція), здійснену товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитно-інвестиційний центр» 19.05.2016 в сумі 170 657,34 грн. віднесено до нікчемних правочинів.

Вважаючи свої права на отримання відшкодування коштів за вкладом порушеними, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні правові підстави для визнання транзакції по перерахуванню товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитно-інвестиційний центр» 19.05.2016 коштів в сумі 170 657,34 грн. на рахунок позивача нікчемною, та як наслідок, невключення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI).

Пунктом другим частини першої статті 2 Закону № 4452-VI передбачено, що під виведенням неплатоспроможного банку з ринку слід розуміти заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону.

За частиною першою статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

За частиною першою статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

За частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Перелік підстав, за наявності яких Фонд не відшкодовує коштів за вкладами зазначено у частині четвертій статті 26 Закону № 4452-VI.

Відповідно до частини п'ятої, шостої статті 36 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; &?н;…&? ;. Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо: 1) виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті; &l";…&?е; 5) здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації; &? ;…&?т;.

Відповідно до частини другої статті 37 Закону № 4452-VI Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: 1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; &?г;…&?а; 3) продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; 4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; &?н;…&?у; 11) вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

Частиною другою статті 38 Закону № 4452-VI передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: &?т;…&?б; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства; &?а;…&?х;.

Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; &?м;…&? ;.

Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями на формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в неплатоспроможному банку за рахунок коштів Фонду (з урахуванням положень статті 26 Закону № 4452-VI). Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Вкладником, згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Отже, передбачені Законом № 4452-VI гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні статті 2 Закону № 4452-VI). Такий статус, з-поміж іншого, передбачає наявність вкладу, залученого, зокрема, на умовах договору банківського рахунка.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (частини перша, друга статті 1066 Цивільного кодексу України).

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (частина перша статті 1067 Цивільного кодексу України).

Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (частини перша, друга статті 1068 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що до запровадження в Банку тимчасової адміністрації позивач уклала з Банком Договір банківського рахунку від 21 вересня 2015 року, на підставі якого їй відкрито розрахунковий рахунок в цьому Банку НОМЕР_3). 19 травня 2016 року на цей розрахунковий рахунок зараховано кошти на суму 101 991,78 грн., які надійшли від ТОВ «ІРЦ» (на виконання Договору позики від 22 травня 2016 року).

Уповноважена особа Фонду не включила позивача до переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду у зв'язку з тим, що транзакція, здійснена ТОВ «ІРЦ» 19 травня 2015 року на розрахунковий рахунок позивача є нікчемним правочином. Підставою нікчемності зазначено положення статей 215, 216 Цивільного кодексу України, статті 37, пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.

Відповідач фактично визнав нікчемним розрахункову банківську операцію з перерахування коштів з одного рахунку на інший. На дату запровадження в Банку тимчасової адміністрації кошти, які позивач передавала в позику ТОВ «ІРЦ» на умовах Договору позики від 01 лютого 2016 року вже обліковувалися на її розрахунковому рахунку в Банку, позаяк ТОВ «ІРЦ» повернуло їх їй разом з нарахованими процентами.

В розумінні статті 2 Закону № 4452-VI позивач є вкладником Банку, а кошти, які надійшли для неї як вкладника за Договором банківського рахунку від 14 жовтня 2014 року, в розумінні тієї ж статті, є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені статтею 26 цього Закону, а тому та обставина, що розрахунково-касове обслуговування клієнта здійснено під час дії згаданої вище постанови регулятора, зважаючи на наведене вище, не є достатньою підставою для визнання нікчемною розрахункової операції банку.

Стосовно посилання відповідача на укладення між «Банк Михайлівський» (новий кредитор) та ТОВ «ІРЦ» (первісний кредитор) укладено договір відступлення права вимоги від 18.05.2016 №1805 колегія суддів зазначає наступне.

Між ПАТ «Банк Михайлівський» (новий кредитор) та ТОВ «ІРЦ» (первісний кредитор) укладено договір відступлення права вимоги від 18.05.2016 №1805, згідно з яким первісний кредитор зобов'язується відступити новому кредитору права вимоги, належні первісному кредитору, за кредитними договорами з усіма додатковими угодами до них, укладеними з фізичними особами, права вимоги за якими належать первісному кредитору, перелік яких наведено у додатку №1 до вказаного договору, що, за твердженнями відповідача, відбулося у порушення постанови Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» із внесеними постановою від 27.04.2016 №295/БТ змінами.

На підтвердження викладеного відповідачем надано суду копію наказу від 01.06.2016 №42/2 «Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними».

Натомість, слід зазначити, що вказаний договір відступлення права вимоги від 18.05.2016 №1805 стосується відступлення права вимоги за кредитними договорами, у той час коли у межах спірних правовідносин між позивачем та ТОВ «ІРЦ» укладено договір, який предметно відноситься до договору позики, де кредитором виступає позивач, а не ТОВ «ІРЦ». Відтак, факт укладення між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ІРЦ» договору відступлення права вимоги від 18.05.2016 №1805 не міг жодним чином вплинути на нікчемність спірної операції.

Таким чином, посилання відповідача на положення пунктів 7-9 частини третьої статті 38 закону № 4452-VI, як і на положення статей 215, 216 Цивільного кодексу України як на правову підставу для визнання зазначених вище транзакцій нікчемними, є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що в Уповноваженої особи були відсутні підстави для визнання правочину нікчемним та приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного наказу Уповноваженої особи Фонду та наявність підстав для задоволення вимог адміністративного позову про зобов'язання відповідача надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до Переліку вкладників щодо позивача як вкладника, стосовно якого необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду на підставі пункту 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями ст.ст. 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді О.О. Беспалов О.А. Губська

Повний текст постанови виготовлено 31.05.2018