Постанова № 74374119, 22.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 357/15089/17 Головуючий у 1 інстанції: Ярмола О.Я.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Беспалова О.О. Губської Л.В. Кондратенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Київської області Дорогань В. Л. на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Білоцерківської міської ради Київської області, начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Дорогань Володимира Леонідовича, головного спеціаліста відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Юрчика Олександра Володимировича про визнання протиправними та скасування припису і постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Білоцерківської міської ради Київської області, начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Дорогань Володимира Леонідовича, головного спеціаліста відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Юрчика Олександра Володимировича про визнання протиправними та скасування припису і постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис № С-28-11\1 від 28.11.2017 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, винесений головним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Юрчиком О.В. Визнано протиправною та скасовано постанову № А-0612\1 від 06.12.2017 року по справі про адміністративне правопорушення, затверджену начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Дорогань В.Л., про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ч.8 ст.96 КУпАП, та накладення стягнення у вигляді штрафу 4250 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Начальник відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Київської області Дорогань В. Л. звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилається на те, що правопорушення у вигляді експлуатації об'єкта без його введення в експлуатацію є триваючим, пов'язане з безперервним невиконанням встановлених законом правил і регламентованих законодавством обов'язків, факт притягнення до відповідальності не звільняє позивача від виконання обов'язку щодо припинення порушення та введення об'єкта в експлуатацію, не свідчить про правомірність експлуатації позивачем цього об'єкта на момент перевірки, не є підставою для звільнення від відповідальності у разі встановлення факту такого порушення в подальшому.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є співвласником (3\4 частини) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами під № АДРЕСА_1 та має у власності земельну ділянку площею 0,075 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку.

27.10.2017 року ОСОБА_6 звернувся до начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Дорогань В.Л. за роз'ясненнями щодо відмови у реєстрації Декларації про готовність до експлуатації обєкта, реконструкції житлового будинку.

28.11.2017 року головним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Юрчиком О.В., на підставі направлення № 1 від 15.11.2017 року, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_6 при будівництві прибудови до житлового будинку літера «а3», розміром 3,94 х 2.90 м., будівництві гаража розміром 3.80 х 6.15 м. по АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт перевірки № 1 від 28.11.2017 року.

Згідно акту перевірки, контролюючим органом виявлено наступні порушення: позивач збудував гараж розміром 3.85 х 6.15 м., рік побудови 2006 та прибудову «а3» розміром 3.94 х 2.90 м до житлового будинку, рік побудови 2009. Зазначений гараж експлуатується без введення його в експлуатацію, прибудова експлуатується без введення її в експлуатацію та збудована без документу, що надає право на виконання робіт, згідно ст. 29 ЗУ «Про планування і забудову територій», який діяв на момент вчинення правопорушення, а на даний час порядок отримання дозвільних документів на об'єкт будівництва та його експлуатація передбачена ст. 27, п.1 ч.1 ч.7 ст. 34, ч.8 ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

За наслідками проведеної перевірки, головним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Юрчиком О.В винесено припис № С-2811\1 від 28.11.2017 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано позивача усунути допущені правопорушення до 28.01.2018 року.

Також, 28.11.2017 року головним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Юрчиком О.В складено щодо позивача протокол про адміністративне правопорушення № 1-Л-А-22811\1, в якому перелічені зазначені вище порушення у сфері містобудівної діяльності та вказано, що відповідальність за встановлені порушення передбачена ч.1.ч.8 ст. 96 КУпАП.

На підставі вказаних вище акта перевірки, припису та протоколу, начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Дорогань В.Л. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № А-0612/1 від 06.12.2017 року, відповідно до якої, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вказані вище правопорушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за ч.8 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4 250 грн.

Позивач, не погоджуючись із прийнятими приписом та постановою по справі про адміністративне правопорушення, звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що позапланову перевірку проведено на підставі направлення, з метою державного нагляду (контролю) щодо дотримання субєктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Складання акту перевірки, приписів, протоколу посадовими особами органів державного архітектурно будівельного контролю під час здійснення перевірки врегульовано Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України від 23.05.2011 року № 533 в редакції від 06.10.2015 року.

Відповідно до технічного паспорта на садибний /індивідуальний/ житловий будинок АДРЕСА_1 станом на 31.08.2015 року, житловий будинок 1900 року побудови, прибудова до будинку здійснена в 2009 році , гараж побудований в 2006 році.

У вказаному технічному паспорті міститься відмітка про проведене технічне обстеження, за результатами якого, реконструкція житлового будинку АДРЕСА_1, та з урахуванням інформації щодо відповідності його місця розташування вимогам державних будівельних норм, отриманої виконавцем від місцевого органу містобудування та архітектури Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради №15\312 від 25.08.2015 року встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації.

Також, даний технічний паспорт на садибний /індивідуальний/ житловий будинок АДРЕСА_1 містить примітку про існування прибудови, яка самочинно збудована та на схематичному плані зображена під літ. «а3».

Матеріали справи містять копію рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 27.09.2005 року за № 439 «Про впорядкування документів індивідуальних забудовників міста», згідно якого позивачу дозволено побудувати гараж розміром 6,30 х 4,0 м (а.с.20).

На звернення позивача, Управління містобудування та архітектури 25.08.2015 року надало інформацію про те, що земельна ділянка домоволодіння по АДРЕСА_1 знаходиться в західній частині м. Біла Церква в зоні малоповерхової житлової забудови. Розміщення зазначеного самочинно збудованого обєкту на даній ділянці відповідає її цільовому призначенню та положенням генерального плану м. Біла Церква. Прибудова літ. «а3» розташована поза межами червоних ліній обмеження забудови та з дотриманням нормативного відступу від меж земельної ділянки даного домоволодіння. Прибудова літ «а3» розташована з дотриманням мінімального протипожежного розриву по відношенню до сусідніх будівель і споруд. Прибудова літ «а3» розташована з дотриманням нормативних відступів від підземних та наземних інженерних мереж і комунікацій. А тому, управління дійшло висновку, що місце розташування самочинно збудованого об'єкту по АДРЕСА_1 (прибудова літ. «а3» відповідає вимогам державних будівельних норм. Наведене підтверджено листом № 15\312 від 25.08.2015р. (а.с.18).

Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради, двічі подавав Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, але йому були повернуті документи на доопрацювання по технічним помилкам, а саме: не підкреслено перелік інженерного обладнання; п.4 не слід заповнювати; відсутня дата проставлення підпису виконавця та керівника суб'єкта господарювання, який проводив технічну інвентаризацію; невірно зазначено форму власності; не вірно зазначено площу земельної ділянки, яку слід зазначати в квадратних метрах та ін.. Наведене вбачається з відповідей Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (а.с. 52,56,57).

Також, з матеріалів справи вбачається, що в силу обставин, які не залежать від позивача, він не міг оформити земельну ділянку, не мав згоди співвласника будинку та лише в квітні 2012 року набрало законної сили судове рішення, за яким було визнано спадщину відумерлою та передано 1\4 частину будинку АДРЕСА_1 у власність територіальної громади (а.с.61).

Згідно ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки і споруди. Основні положення», прибудова-це вид реконструкції, при якій збільшується площа будинку шляхом створення нових приміщень, що безпосередньо прилягають до зовнішніх стін будинку.

Відтак, роботи проведені позивачем, вважаються реконструкцією, оскільки збільшуються геометричні розміри будівлі.

З акту перевірки та приписів вбачається, що на момент перевірки об'єкт будівництва експлуатується без введення його в експлуатацію, однак акт перевірки не містить жодних доказів про те, що позивач експлуатує об'єкти будівництва, окрім самого запису про це.

Як зазначалося, ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності, на підставі ч.8 ст.96 КУпАП, згідно якої - експлуатація об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, що тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п'ятдесяти до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно оскаржуваних припису та постанови, позивачем порушено ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якої, забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Згідно наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №79 від 24.04.2015 року,(зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.05.2015 р. за №547/26992), затверджено Порядок прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт було визначено процедуру та умови прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт і проведення технічного обстеження: індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, збудованих у період з 05.08.1992 року до 12.03.2011 року; збудованих у період до 12.03.2011 року.

Відповідно до вказаного Порядку, прийняття в експлуатацію об'єктів здійснюється безоплатно органом державного архітектурно-будівельного контролю протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені такі об'єкти, за результатами технічного обстеження цих об'єктів шляхом реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація), яка складається за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку.

Об'єкт не може бути прийнятий в експлуатацію, згідно з цим Порядком, у разі наявності відхилень від вимог державних будівельних норм, визначених такими нормами як недопустимі (заборонені).

Замовник або його уповноважена особа подає, з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги», до органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об'єкта заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта, до якої додаються: два примірники заповненої декларації; звіт про проведення технічного обстеження об'єкта з інформацією щодо можливості його надійної та безпечної експлуатації (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно); засвідчені в установленому порядку копії: документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт; технічного паспорта (з відміткою про проведене технічне обстеження у випадках, передбачених пунктом 6 розділу II цього Порядку). Заява про прийняття в експлуатацію об'єкта підписується також співвласниками земельної ділянки та зазначеного об'єкта (у разі їх наявності). Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає документи, зазначені в пункті 2 цього розділу, та приймає рішення про реєстрацію декларації або її повернення у строк, передбачений пунктом 1 цього розділу.

Відповідно до ч.8 Порядку власників (користувачів) земельних ділянок, які відповідно до пункту 9 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» подали документи про прийняття в експлуатацію об'єктів, штрафні санкції за виконання будівельних робіт без отримання документів, що дають право на їх виконання та за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію не застосовуються.

Разом з тим, згідно п. 9-1 роз. V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», внесення змін до таких документів, скасування їх реєстрації або анулювання, а також державний архітектурно-будівельний контроль та прийняття в експлуатацію об'єктів, що споруджуються на підставі таких документів, здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтями 6 та 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" {Абзац пункту 9-1 розділу V набирає чинності з 01.09.2015р. - див. пункт 1 розділу II Закону № 320-VIII від 09.04.2015}.

Стаття 39 Закону № 3038-VІ, який набрав чинності 12.03.2011 року, визначає порядок прийняття в експлуатацію, після набрання ним чинності, закінчених будівництвом об'єктів та містить заборону на експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, за час його дії. Цей Закон не містить темпоральних застережень, зокрема, про поширення його дії на відносини, які виникли до набрання ним чинності.

З дня набрання чинності у листопаді 1994 року Закону України «Про відповідальність за правопорушення сфері містобудівної діяльності» (№ 208/94-ВР), стаття 1 якого встановлювала відповідальність за правопорушення у сфері містобудування, не передбачав відповідальності за експлуатацію або використання об'єктів містобудування, не прийнятих в експлуатацію. Вперше таке положення закріплено у цьому Законі 24 жовтня 2000 року шляхом доповнення частини першої зазначеної статті абзацом, що встановлював відповідальність за експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями (Закон України від 21.09.2000 року № 1988-ІІІ).

19.01.2012 року, згідно із Законом України від 22 грудня 2011 року № 4220-VI, Закон № 208/94-ВР викладено у новій редакції, пункт 6 частини другої статті 2 якої передбачає, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації.

Приписами статті 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за закріпленим у наведеній статті Конституції України принципом дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Закон № 208/94-ВР, зокрема, положення пункту 6 частини другої статті 2 щодо накладення штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, регулює питання відповідальності тих суб'єктів містобудування, які вчинили правопорушення у сфері містобудування, зокрема, не ввели в експлуатацію відповідні об'єкти до початку їх використання після набрання чинності цим Законом.

Конституційний принцип незворотності дії законів, які погіршують становище особи, дає суду підстави для висновку про неможливість застосування санкцій за дії (бездіяльність), які на момент, коли вони мали місце, за попереднього правового регулювання не були правопорушенням.

З наведеного слідує, що поняття «експлуатація не прийнятого в експлуатацію об'єкта» не може тлумачитись як триваюче правопорушення. Змістом цього правопорушення є невиконання обов'язку із введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта містобудування до початку його експлуатації. Суспільна небезпека такого правопорушення насамперед полягає не в недотриманні встановленого правопорядку, а в небезпеці, яка може мати місце в результаті відсутності контролю за безпечністю побудованого об'єкта містобудування з початку його використання.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у справі № 21-433а13 від 04.03.2014року.

Як було зазначено, позивач 02.07.2015 року звернувся до управління містобудування та архітектури з заявою щодо відповідності місця розташування вимоги державних будівельних норм та щодо оформлення самочинно збудованої прибудови до житлового будинку кв. №1 під «аЗ», яка зазначена в технічному паспорті, виготовленому КП КОР « Південне бюро технічної інвентаризації» 29.01.2014 року та отримав інформацію про розміщення зазначеного самочинного будівництва на даній ділянці, що відповідає її цільовому призначенню від 25.08.2015 року. На підставі цього висновку був виготовлений технічний паспорт з відміткою про проведення технічного обстеження на прибудову до будинку АДРЕСА_1. Позивач тричі подавав Декларацію про введення прибудови в експлуатацію в ДБКА м. Києва, однак Декларація була повернена на доопрацювання. Після доопрацювання Декларації позивачу було відмовлено на підставі спливу строку дії Постанови №79 від 31.12.2015 року.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що, встановлення нового Порядку оформлення документів про прийняття в експлуатацію об'єктів, не є підставою для застосування санкцій за дії, які на момент, коли вони мали місце (2006-2009 р.р.), за попереднього правового регулювання, не були правопорушенням.

Крім того, як було зазначено, відповідно до ч.8 Порядку власників (користувачів) земельних ділянок, які відповідно до пункту 9 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», подали документи про прийняття в експлуатацію об'єктів, штрафні санкції за виконання будівельних робіт без отримання документів, що дають право на їх виконання та за експлуатацію або використання об'єктів будівництва не прийнятих в експлуатацію не застосовуються.

З матеріалів справи вбачається, що позивач подав заяву, Декларацію та інші документи до 31.12.2015 року, які йому повернуто на доопрацювання, що теж не може бути підставою для застосування санкцій за дії, які на момент коли вони мали місце, за попереднього правового регулювання, не були правопорушенням.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність та скасування оскаржуваних припису № С-28-11\1 від 28.11.2017 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанови № А-0612\1 від 06.12.2017 року по справі про адміністративне правопорушення, про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_6 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Київської області Дорогань В. Л. залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Беспалов О.О. Губська Л.В.

Повний текст постанови виготовлено 29.05.2018 року