Ухвала суду № 74374095, 29.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/5595/17

УХВАЛА

29 травня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Літвіна Н.М., перевіривши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Русанівка» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 квітня 2018 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Русаніка» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 квітня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

На вказане рішення суду позивачем - ПрАТ «Русанівка», подано апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України від 03 жовтня 2017 року, норми якого були чинними на час подачі апеляційної скарги, з наступних підстав.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

В порушення вимог зазначеної статті КАС України скаржником до апеляційної скарги не додано вказаний документ.

Разом з тим, у тексті апеляційної скарги міститься клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку № 26006000024474.

Розглядаючи зазначене клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В свою чергу ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено можливість здійснення звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати тільки для фізичних осіб.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в ухвалі від 29 грудня 2017 року по справі № 826/11019/15.

Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Стверджуючи про наявність підстав для задоволення клопотання апелянта та відстрочення сплати судового збору позивачем надано до суду документ, у вигляді довідки від 11 травня 2018 року про залишок коштів на рахунку № 26006000024474.

Разом з тим, подана до суду довідка не свідчить про відсутність на зазначеному рахунку підприємства грошових коштів станом на дату подання до суду апеляційної скарги, тобто, станом на 17 травня 2018 року.

Крім того, матеріали справи не містять відомостей щодо кількості відкритих рахунків підприємства в банківських установах та можливості сплати судового збору апелянтом з інших рахунків.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання.

У відповідності до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній станом на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 вересня 2016 року № 0062061204, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 1 797589,30 грн. (за основним платежем 1 438 071,44 грн. за штрафним (фінансовими) санкціями 359 517,86 грн.).

Станом на час звернення позивача з адміністративним позовом, ставки судового збору за подання юридичною особою адміністративного позову майнового характеру встановлюються у розмірі - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, судовий збір за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення повинен становити 40 445 грн. 75 коп.

У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України від 03 жовтня 2017 року до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

У зв'язку з викладеним вважаю необхідним апеляційну скаргу позивача залишити без руху та запропонувати усунути вказаний недолік апеляційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО) - 820019; рахунок отримувача - 31211206781007; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 169, 296, 298 КАС України від 03 жовтня 2017 року, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Русанівка» про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Русанівка» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 квітня 2018 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Русаніка» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без руху.

Встановити Приватному акціонерному товариству «Русанівка» строк для усунення вказаного недоліку - сім днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Н.М. Літвіна