Ухвала суду № 74374076, 23.05.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

------------------------------------------------------------------------------------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Мельника В.В.,

суддів Фрич Т.В., Сітайло О.М.

за участю секретаря Чекмак А.Д.

прокурора Горбаня В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Мокрицького О.З.

захисника розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури №1 м. Києва Кощового І.О. на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016101010000231, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смтЧерняхів Житомирської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42016101010000231 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, повернуто прокурору.

Постановляючи ухвалу про повернення обвинувального акту прокурору, суд першої інстанції виходив з того, що викладені у обвинувальному акті обставини кримінального правопорушення фактично є тотожними викладеному формулюванню обвинувачення. Крім того, формулювання обвинувачення не узгоджується з викладеними фактичними обставинами кримінального правопорушення. При викладенні фактичних обставинах кримінального правопорушення та формулюванні обвинувачення відносно ОСОБА_1 міститься посилання на докази у кримінальному провадженні, а саме: на висновки експертизи, договори та аудиторські перевірки.

Також в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні відомості про роз'яснення обвинуваченому права на захист, та відомості про залучення захисника обвинуваченого до участі в кримінальному провадженні. Реєстр матеріалів досудового розслідування не містить даних про надання доступу до матеріалів кримінального провадження захиснику обвинуваченого.

Прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Київської місцевої прокуратури №1 Кошовий І.О. подав на зазначену ухвалу апеляційну скаргу, в якійпросив ухвалу скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначав, що обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію з посиланням на положення закону і статтю, та формулювання обвинувачення, а тому обвинувальний акт повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Крім того, зазначав, що посилання в обвинувальному акті на докази, серед яких висновки експерта, договори та аудиторські перевірки, здійснено прокурором на виконання вимог п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України стосовно встановлення завданої злочином шкоди, та не є посиланням як на докази у справі.

Невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам КПК України не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Горбаня В.В., який у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, подану прокурором у кримінальному провадженні Кошовим І.О., та просив її задовольнити, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Мокрицького О.З., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Вичерпні вимоги до змісту обвинувального акта викладені в ст.ст. 109, 291 КПК України.

Із наведених норм кримінального процесуального закону убачається, що на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції повернення обвинувального акта прокурору допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.

Колегія суддів вважає, що повертаючи обвинувальний акт прокурору для усунення недоліків, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про порушення прокурором вимог ст. 291 КПК України.

Зі змісту обвинувального акту відносно ОСОБА_1 убачається, що в ньому у повному обсязі викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, зазначена правова кваліфікація правопорушення з посиланням на положення закону і частини статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Тотожність зазначених в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального провадження викладеному формулюванню обвинувачення не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Посилаючись в ухвалі на те, що формулювання обвинувачення не узгоджується із фактичними обставинами кримінального провадження, суд першої інстанції не вказав, у чому полягає така неузгодженість.

Замість перевірки дотримання слідчим та прокурором вимог ст. 291 КПК України при складанні, затвердженні та підписанні обвинувального акту та додатків до нього, суд першої інстанції вдався до оцінки фактичних обставин кримінального правопорушення, та до вирішення тих питань, які не є предметом розгляду в підготовчому судовому засіданні і не можуть бути підставами для повернення обвинувального акту прокурору.

Крім того, посилання суду першої інстанції, як на підставу для повернення обвинувального акту прокурору, на відсутність в реєстрі матеріалів досудового розслідування даних про роз'яснення обвинуваченому права на захист, відомостей про залучення захисника та надання захиснику доступу до матеріалів кримінального провадження, є необгрунтованими, оскільки, в розумінні п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ст. 109 КПК України, не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено порушень, допущених при складанні обвинувального акту щодо ОСОБА_1, які б перешкоджали призначенню кримінального провадження до розгляду, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги прокурора є обґрунтованими.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому вона підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури №1 м. Києва Кошового І.О. задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року стосовно ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді :

_______ _______ _______

В.В. Мельник Т.В. Фрич О.М. Сітайло