Рішення № 74373494, 30.05.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2018 р. Справа № 814/831/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54034 до відповідача:Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Миколаївської обласної державної адміністрації (далі – відповідач, Миколаївська ОДА), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Миколаївської ОДА щодо демонтажу пам’ятного знака працівникам міліції, полеглим в період становлення радянської влади та при захисті Вітчизни 1917 – 1977 рр. у місті Миколаєві;

- зобов’язати Миколаївську ОДА демонтувати пам’ятний знак працівникам міліції, полеглим в період становлення радянської влади та при захисті Вітчизни 1917 – 1977 рр. у місті Миколаєві.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що 21.05.2016 року головою Миколаївської ОДА прийнято розпорядження № 197-р «Про перейменування об’єктів топоніміки та демонтаж пам’ятних знаків». У додатку 2 до вказаного розпорядження під номером 3 вказаний пам’ятний знак працівникам міліції, полеглим в період становлення радянської влади та при захисті Вітчизни 1917 – 1977 рр. у місті Миколаєві, який підлягає демонтажу як символ тоталітарного режиму. Вказаний пам’ятник дотепер не демонтовано, отже виконання розпорядження № 197-р від 21.05.2016 року не забезпечено, що є протиправною бездіяльністю відповідача.

Відповідач надав до суду відповідь на відзив на позов, в якому зазначив, що вирішення питання демонтажу вказаного пам’ятного знаку можливо лише після прийняття відповідного рішення Міністерством культури України щодо не занесення його до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, відповідно до Порядку обліку об’єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 року № 158, з метою недопущення порушення ст. 22 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та ст. 298 Кримінального кодексу України. Разом з тим Миколаївська ОДА повідомила, що виконання робіт по демонтажу вказаного пам’ятного знаку не належить до її повноважень, оскільки Миколаївська ОДА не є його власником чи балансоутримувачем.

Представники сторін надали клопотання про розгляд справи без їх участі.

У відповідності до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

Пунктом 4 розпорядження Миколаївської ОДА від 21.05.2016 року № 197-р «Про перейменування об’єктів топоніміки та демонтаж пам’ятних знаків» передбачено наступне: «Демонтувати пам’ятники та пам’ятні знаки, розташовані на території населених пунктів Миколаївської області згідно з переліком (додаток 2)». Пам’ятний знак працівникам міліції, полеглим в період становлення радянської влади та при захисті Вітчизни 1917 – 1977 рр. у місті Миколаєві в переліку до розпорядження від 21.05.2016 року № 197-р міститься під номером 2.

ОСОБА_1 у своїй позовній заяві зазначає, що збереження вказаного пам’ятного знаку є проявом зневаги до жертв політичних репресій в Українській РСР. Позивача ображає шанування відповідачем міліції, оскільки жорстокі дії її працівників у 1962 році призвели до вкорочення віку письменникові ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Завданням адміністративного судочинства є вирішення спорів з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб’єкта владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно із ст. 5 КАС Україна кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, передумовою для захисту адміністративним судом прав особи, є порушення саме її прав.

Як визначено п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваними рішенням, діями чи бездіяльністю прав, свобод або інтересів саме позивача.

Отже, для виникнення у особи права на судовий захист, рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень повинні бути порушені саме її права. Якщо рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень для особи не породжуються правові наслідки, право на судовий захист для неї не виникає.

Позивачем не наводяться аргументи протиправності бездіяльності Миколаївської ОДА щодо демонтажу пам’ятного знаку, а також не наведено правових наслідків, що виникли безпосередньо стосовно позивача у зв’язку із бездіяльністю відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 77, 194, 241 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54034) до Миколаївської обласної державної адміністрації (вул Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001) – відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30.05.2018 року.

Суддя Н. В. Лісовська