Рішення № 74373437, 25.05.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 травня 2018 р. № 820/3089/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Харківського обласного військового комісаріату (61052 м. Харків, вул. Коцарська, 56), Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, (61022 м. Харків, Держпром, 3 під’їзд, 2 поверх) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1, з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обчислення розміру та виплати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) пенсії за вислугу років з грошового забезпечення без урахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби;

- зобов'язати Харківській обласний військовий комісаріат подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, з врахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після отримання від Харківського обласного військового комісаріату довідки про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, призначити та виплачувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) пенсію за вислугу років в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, до складу якого включені грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразова грошова допомога, які позивач отримав протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби з дати її призначення - 20.01.2018 року;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) недоплаченої частини основного розміру пенсії за вислугу років з дати її призначення;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

Позивач просить адміністративний позов розглянути справу за правилами ст.260 КАС України, у порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на момент звільнення з військової служби він мав 28 років 06 місяців вислуги військової служби у календарному обчисленні. Після звільнення з військової служби позивачем подано через Харківський ОВК до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області заяву та необхідні документи для призначення пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-ХП), в результаті з 20 січня 2018 року йому призначено пенсію за вислугу років за даним законом довічно. При цьому, Харківській обласний військовий комісаріат, як уповноважений структурний підрозділ Міністерства оборони України, не вказав у довідці, яка надана до ГУ ПФУ у Харківській області та на підставі якої розраховувався розмір пенсії, такі додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, як грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та одноразова грошова допомога при звільненні.

В свою чергу ГУ ПФУ у Харківській області не включило до грошового забезпечення, з якого обчислений розмір пенсії позивача, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні.

Отже, у правовідносинах, з приводу яких подано позов, відповідачами, на думку позивача, вчинено протиправні дії , які стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 25.04.2018 року відкрито спрощене провадження по справі.

На виконання вимог ухвали суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в харківській області надано відзив на позов, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує. Обґрунтовуючи свою позицію, зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, на підставі документів, наданих Харківським обласним військовим комісаріатом, зокрема грошового атестата серії №011522 виданого військовою частиною №А1121 та довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії №46 від 19.01.2018 року, з 20.01.2018 року позивачу призначено пенсію за 28 років вислуги, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-ХП у розмірі 70% грошового забезпечення. В довідці про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії №46 від 19.01.2018 року, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових, індексація, та одноразова грошова допомога при звільненні не зазначені.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при призначенні пенсії жодним чином не порушило права позивача на пенсійне забезпечення щодо визначення та обчислення розміру пенсії. Головне управління керувалося лише тими показниками грошового забезпечення позивача, які були надані управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області та не могло визначити і врахувати будь-які інші, окрім тих, що були включені до відповідної довідки.

Представником позивача через канцелярію суду 15.05.2018 року надана відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що з доводами, викладеними в відзиві даного відповідача по справі не погоджується з підстав, зазначених в позовній заяві. Тим більш аналогічна позиція даного органу, викладена в листі даного відповідача на звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії в досудовому порядку, копії яких є в матеріалах справи. Така позиція не спростовує доводи заявленого позову. Поточна судова практика судів вищої ланки вказує на правомірність заявленого позову, про що детально зазначено в позовній заяві. Права інших військовослужбовців та звільнених осіб, пенсійне забезпечення яких регламентовано Законом України ««Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», вже захищені судом відповідними позитивними рішеннями суду щодо аналогічного предмету спору. Вважає, що ГУ ПФУ у Харківській області отримало належну довідку про додаткові види грошового забезпечення за останні 24 календарних місяця до звільнення з військової служби з урахуванням спірних видів грошового забезпечення, проте, самостійно поновити порушене право позивача в досудовому порядку відмовляється.

На виконання вимог ухвали суду другим відповідачем - Харківським обласним військовим комісаріатом через канцелярію суду направлено 05.05.2018 року відзив на позов, в якому, в обґрунтування своєї позиції зазначається, що для включення в розрахунок грошового забезпечення з якого обчислюються пенсії входять види грошового забезпечення, які: є щомісячними, тобто виплачувались на протязі 24 місяців перед звільненням кожного місяця; відносяться та мають назву - «надбавка» чи «доплата» чи «підвищення.»; з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначає також, що перелічені вище вимоги, тільки в сукупності, відповідно до 43 статті Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», надають право для включення відповідного виду грошового забезпечення для обчислення пенсії. Зазначає, що позиція Харківського обласного військового комісаріату відповідає позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду України від 20.02.2018 року по справі № 286/2987/16-а. Виходячи з вищевикладеного облвійськкомат заперечує проти позову і вважає, що позовні вимоги позивача є незаконними та безпідставними, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Представником позивача через канцелярію суду направлена відповідь на відзив, в якій представником позивача додатково зазначається, що з доводами, викладеними в відзиві даного відповідача по справі не погоджується з підстав, зазначених в позовній заяві. Тим більш аналогічна позиція даного органу, викладена в листі даного відповідача на звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії в досудовому порядку. Вважає, що така позиція не спростовує доводи заявленого позову.

З матеріалів вбачається, що позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - нині пенсіонер Міністерства оборони України, перебував на військовій службі з 1989 року по 19.01.2018 року у Збройних Силах колишнього Союзу РСР, а з отриманням України незалежності - у Збройних Силах України.

З 31.12.2017 року, згідно витягу з наказу начальника Головного управління персоналу - заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України № 235 від 31.12.2017 року майора ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділення редакційно- підготовчих робіт 22 військово-картографічної частини Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України за п. «б» (за станом здоров’я ) ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» (а.с. 14)).

З 19.01.2018 року згідно витягу з наказу командира військової частини А1121 (по стройовій частині) № 7 від 19.01.2018 року майора ОСОБА_1 в зв’язку зі звільненням за п. «б» (за станом здоров’я ) ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» виключено зі списків військової частини з правом носіння військової форми одягу, (а.с. 15; 15 зворот).

Отже, на момент звільнення з військової служби ОСОБА_1 мав 28 років 06 місяців вислуги військової служби у календарному обчисленні.

Після звільнення з військової служби ОСОБА_1 подав через Харківський ОВК до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області заяву та необхідні документи для призначення пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-ХП), в результаті чого - з 20 січня 2018 року йому призначено пенсію за вислугу років за даним законом довічно.

Позивач зазначає, що Харківській обласний військовий комісаріат, як уповноважений структурний підрозділ Міністерства оборони України, не вказав у довідці, яка надана до ГУ ПФУ у Харківській області та на підставі якої розраховувався розмір пенсії, такі додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, як грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та одноразова грошова допомога при звільненні. В свою чергу ГУ ПФУ у Харківській області не включило до грошового забезпечення, з якого обчислений розмір пенсії позивача, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні.

Судом з’ясовано, що 15.03.2018 року позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату з заявою про негайне направлення до Головного Управління Пенсійного Фонду України у Харківській області довідки встановленої форми про додаткові види грошового забезпечення, отримані ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (податковий №2632319450) за останні 24 календарних місяці перед звільненням з військової служби з врахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та здійснення відповідного перерахунку пенсії за вислугу років .(а.с. 18-19).

Позивач зазначає, що лише 10 квітня 2018 року він отримав простою кореспонденцією (згідно штемпелю на конверті лист направлено фактично 08.04.2018р.) відповідь від Харківського ОВК за вих. №ФХ-124959/747/ВСЗ від 23.03.2017р., з якої вбачається, що складати та направляти до ГУ ПФУ в Харківській області нову довідку про додаткові види грошового забезпечення з врахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні Харківський ОВК не має правових підстав, законодавством України не передбачено включення даних видів додаткового грошового забезпечення до грошового забезпечення, з якого має обчислюватися пенсія, оскільки ці виплати не носять постійний характер (а.с. 20-21).

Одночасно 15.03.2018 року позивач звернувся до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок призначеної пенсії за вислугу років з врахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з вимогою провести відповідний перерахунок пенсії за вислугу років з дати її призначення.

16.04.2018 року позивачем на руки на дану заяву було отримано відповідь Головного Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області від 10.04.2018 року за вих. № 9470-14/20, з якої вбачається, що законодавством України не передбачено включення даних видів додаткового -готового забезпечення до грошового забезпечення, з якого має обчислюватися пенсія, оскільки ці виплати не носять постійний характер. Також зазначено що рішенням від 13.05.2015 року № 4- рп/2015 Конституційний Суд України дійшов висновку, що додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються при перерахунку пенсій, визначаються виключно законами України, а встановлений у положеннях першого речення частини третьої статті 63 Закону України 2262-ХП перелік нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, який виключає надбавки, доплати, підвищення, є вичерпним. Одже, підстав для перерахунку пенсії за вислугу років з урахуванням вищезазначених виплат немає. У разі незгоди запропоновано звернутися до Пенсійного фонду України (а.с. 22).

Такі дії відповідачів по справі позивач вважає протиправними, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Вирішуючи питання обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей”, пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Склад грошового забезпечення визначений положеннями ч.2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р., відповідно до якої до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Згідно із пунктом 1 Постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007 р. "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

В той же час, Постановою КМУ від 13.03.2013 р. №161 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року N 889" для військовослужбовців, зокрема, Збройних Сил України (крім тих, що зазначені у підпункті 1 пункту 1 цієї постанови, та військовослужбовців строкової військової служби) запроваджений новий вид забезпечення - щомісячна додаткова грошова винагорода у таких розмірах: з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Суд зазначає, що позивач за період з січня 2016 року по грудень 2017 року отримав щомісячну додаткову грошову винагороду, яка мала постійний характер, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією наказу від 19.01.2018 року №7 та довідкою (а.с. 15; 17).

Вище вказана обставина свідчить про нарахування та виплату позивачу під час проходження ним військової служби щомісячної додаткової грошової винагороди.

Постановою КМУ від 07 листопада 2007 року №1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.

Відповідно до схеми додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

При цьому, положеннями ч.1 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Слід зазначити, що умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.

Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 Постанови №1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Суд зазначає, що виплата та порядок такої виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань передбачено підпунктом 3 пункту 5 постанови №1294 та пунктом 33.1, 33.3 пункту 33 розділу XXIIІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, яка затверджена наказом МВС від 04.07.2014 № 638.

Враховуючи вище наведені норми, суд приходить до висновку, що зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 за період з січня 2016 року по грудень 2017 року отримав грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки від 19.01.2018 року № 46 (а.с. 16).

Вище вказана обставина свідчить про нарахування та виплату позивачу під час проходження ним військової служби грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Відповідно до положень ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

З аналізу вище зазначеної норми слід дійти висновку, що єдиною умовою для включення відповідних виплат до складу грошового забезпечення військовослужбовця, з розміру якого обчислюється пенсія, є сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновкам Суду України, викладеним у постановах від 20.10.2015 року по справі №21-2942а15 та від 10.03.2015р. №21-70а15, відповідно до яких грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, а також щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Стосовно доводів представників Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Харківського обласного військового комісаріату на необхідність врахування рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 у справі №4-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суд зазначає, що правові висновки Верховного Суду України не суперечать вказаному рішенню, оскільки рішення Конституційного Суду України стосується порядку перерахунку пенсій у зв'язку з встановленням Кабінетом Міністрів України нової щомісячної додаткової грошової винагороди, а не видів грошового забезпечення, з яких має бути визначений розмір пенсії.

Також суд зазначає, що посилання відповідачів на постанову Верховного Суду від 20.02.2018 року у справі №286/2987/16-а, як на підставу неможливості включення до грошового забезпечення позивача, з якого розраховується пенсія, спірних у даній справі сум, не можуть вважатися судом належними доказами правомірності дій відповідача з огляду на наступне.

Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 року у справі №286/2987/16-а вказано, що з аналізу положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вбачається, що грошове забезпечення є однією із соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям. При цьому до інших гарантій законом віднесено: продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців, пільги та компенсації військовослужбовцям та членам їх сімей, одноразова грошова допомога тощо. Відтак, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, винагорода за участь в АТО та компенсації за невикористану відпустку не належать до надбавок, доплат або підвищення, тобто не є додатковими видами грошового забезпечення в розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а відносяться до інших соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям та членам їх сімей.

Також, Верховним Судом з приводу позиції Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 10 березня 2015 року в справі № 21-70а15 щодо необхідності віднесення сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, зазначено, що в указаній правовій позиції не враховане рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015, оскільки останнє прийняте після винесення постанови Верховного Суду України. До того ж в постанові Верховного Суду України від 10 березня 2015 року в справі № 21-70а15 вказано, що відповідні суми враховуються при обчисленні (перерахунку) пенсії, якщо з них були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (єдиний соціальний внесок), в той час як, подані ОСОБА_2 довідки про грошове забезпечення не відповідають вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зокрема, в них не зазначено, чи видані вони на підставі первинних документів, не вказано місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Оскільки обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, то подані позивачем довідки не можуть бути прийняті для обчислення пенсії з урахуванням зазначеної в них заробітної плати.

При цьому, суд вважає за необхідне вказати, що з наявної в матеріалах справи довідки від 19.01.2018 року № 46 вбачається, що з суми нарахованої одноразової грошової допомоги при звільненні страхові внески згідно діючого законодавства на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не сплачувались.

Таким чином, враховуючи вище наведені норми та судову практику слід дійти висновку, що в даному випадку саме суми одноразової грошової допомоги при звільненні не можуть бути віднесені до складу грошового забезпечення позивача, з розміру якого обчислюється пенсія, натомість як щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація підлягають включення до такого.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 1, 3 ч. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління Затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення; планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду.

З огляду на вище викладене суд приходить до висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у включенні таких виплат до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія позивача, та проведенні у зв'язку із цим перерахунку пенсії, є протиправною.

При цьому, суд зазначає, що заслуговують уваги доводи представника Харківського обласного військового комісаріату стосовно відсутності у відповідача підстав для внесення змін до довідок, виданих військовими частинами з огляду на наступне.

Відповідно до п.3.1 наказу Міністерства оборони України 14.08.2014 № 530 «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та пенсій в разі втрати годувальника членам сімей померлих військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до Закону, а також визначення розміру грошового забезпечення, що враховується при обчисленні та перерахунках пенсій колишнім військовослужбовцям (крім колишніх військовослужбовців строкової військової служби), здійснюються уповноваженими органами Міністерства оборони України - обласними військовими комісаріатами згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402.

Відповідно до п. 3.3 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей для оформлення документів щодо призначення пенсії за вислугу років або по інвалідності подаються: заява; грошовий атестат (розрахункова книжка) і довідка про додаткові види грошового забезпечення і т.д.

Довідка про додаткові види грошового забезпечення видається фінансовими службами військових частин, у яких проходив заявник військову службу.

З огляду на вище викладене та враховуючи, що матеріали справи містять довідку про додаткові види грошового забезпечення, складену на ім’я позивача та видану військовою частиною А1121 (а.с. 16-17), суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій Харківського обласного військового комісаріату щодо не включення у довідку про додаткові види грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 наступних складових грошового забезпечення: грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.

В той же час, суд зазначає, що враховуючи встановлені під час судового розгляду справи обставини суд з метою належного захисту прав позивача приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку військової частини А1121 від 19.01.2018 року про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби, яка має містити дані щодо розміру сум про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та індексації.

При цьому, суд зазначає, що оскільки судовим розглядом встановлено, що позивачу було протиправно не включено до довідки про додаткові види грошового забезпечення, які він отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби, розміри сум про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, індексації та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, то на разі наявні підстави і для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати пенсію з 20.01.2018 року в розмірі, який обчислений із грошового забезпечення, яке ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, в розмірах зазначених у довідці військової частини А1121 від 19.01.2018 року, починаючи з 20.01.2018 року, та зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 20.01.2018 року.

В решті позовних вимог позов є таким, що не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

По-перше, щодо вимог про визнання протиправною дій (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обчислення розміру та виплати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) пенсії за вислугу років з грошового забезпечення без урахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: не включення у довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, та одноразової грошової допомоги при звільненні, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби, суд зазначає, що у порядку взаємодії між ХОВК та в/ч А1121, вчинити такі дії зазначений відповідач міг тільки за результатом відповідних дій в/ч А1121, що свідчить про безпідставність заявленої вимоги.

По- друге, щодо вимог зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області здійснити позивачу виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії починаючи з моменту звернення, суд зазначає, що у ланцюгу тих дій, які повинні вчинити відповідачі у тій частині, в якій відповідний позов задоволено, зазначена вимога не підлягає задоволенню, оскільки така спрямована на майбутнє. Тобто, відповідні правовідносини зі здійснення позивачу виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії, починаючи з моменту звернення, виникнуть лише після проведення відповідного перерахунку та у разі, якщо між позивачем та зазначеним відповідачем виникне спір з зазначеного питання, позивач матиме право оскаржити відповідні дії до суду.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 205, 243-246, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (код р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1; АДРЕСА_1) до Харківського обласного військового комісаріату (код ЄДРПОУ08166355; 61052 м. Харків, вул. Коцарська, 56), Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, (код ЄДРПОУ 14099344; 61022 м. Харків, Держпром, 3 під’їзд, 2 поверх) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Харківській обласний військовий комісаріат подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, з врахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні;

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після отримання від Харківського обласного військового комісаріату довідки про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, призначити та виплачувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1)пенсію за вислугу років в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, до складу якого включені грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразова грошова допомога, які позивач отримав протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби з дати її призначення - 20.01.2018 року;

Стягнути на користь ОСОБА_1 (код р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1; АДРЕСА_1) сплачену суму судового збору у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківського обласного військового комісаріату (вул. Коцарська, буд. 56, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ - 08166355).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення підписано суддею 30 травня 2018 року.

Суддя Шляхова О.М.