Рішення № 74373382, 31.05.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 травня 2018 р. № 820/2739/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (63503, АДРЕСА_1) до Військової частини № А 1939 (вул. Горішного, буд. 142, м. Чугуїв, Харківська область, 63505) про стягнення компенсації за неотримане речове майно, -

встановив :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з військової частини А 1939 на користь позивача грошові кошти у сумі 29260,65 грн. як компенсацію за не отримане ним речове майно. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він має право на одержання компенсації за не отримане під час військової служби за контрактом речове майно, проте наказ з цього питання не виконаний.

Ухвалою суду від 13.04.2018 року у справі відкрито спрощене провадження та надано відповідачеві строк для надання відзиву на адміністративний позов.

Листом від 23.04.2018 року на адресу відповідача повторно направлено копію ухвали про відкриття провадження, адміністративний позов та долучені до нього документи. Відповідач відзиву на позов не подав, жодних клопотань не заявив.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Позивач проходив військову службу на посаді начальника служби ракетно-артилерійського озброєння технічної частини військової частини А 1939.

Наказом командира військової частини №180 від 22.12.2017 року позивача звільнено з військової служби у запас та передбачено виплату на користь позивача грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 29260.65 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII, продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за не отримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію цієї норми закону постановою КМУ від 16.03.2016 р. №178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі за текстом - Порядок № 178), який визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Згідно з п.п. 2-4 Порядку №178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу, та виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Відповідно до положень абз. 3 п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 р. №1153/2008; далі за текстом - Положення №1153/2008), особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження виконання наказу № 180 від 22.12.2017 року в частині виплати позивачу компенсації за неотримане речове майно у розмірі 29260.65 грн.

Відповідно до ст.ст. 7, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку про наявність факту порушення прав позивача, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Стягнути з військової частини А 1939 (63503, м.Чугуїв, вул..Горішного, 142, ідентифікаційний код - 00135056, на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідент.код НОМЕР_1) грошові кошти у розмірі 29260 (двадцять дев’ять тисяч двісті шістдесят) грн.. 65 коп. за неотримане речове забезпечення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Зоркіна Ю.В.