Рішення № 74372254, 31.05.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 р. № 814/1072/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "АНИКА ЮГ", вул. Заводська, 6-А, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101 про:стягнення податкового боргу в сумі 20 769, 00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Миколаївській області (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АНИКА ЮГ" (далі - відповідач) податкового боргу в сумі 20 769 грн.

Ухвалою суду від 05.05.2018 року відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість, який залишається непогашеним.

Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі від 05.05.2018 року, яка була надіслана відповідачу, без вручення адресату повернулась до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

За правилами ч. 4 ст. 124 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважається, що судове повідомлення вручено у разі відсутності учасників справи за адресою його місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до статті 263 КАС України, суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідач є платником податків, тому за приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановленим цим кодексом.

Відповідачем 17.11.2017 р. було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2017 року № НОМЕР_1, в якій визначив суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 13 586 грн., яка підлягає сплаті. 19.12.2017 року відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2017 року № НОМЕР_2, в якій визначив суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3 827 грн.

Також, відповідачем подано податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 - січень 2018 (№ НОМЕР_3 від 16.01.2018, №9010017824 від 02.03.2018), в яких самостійно визначив зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3 356 грн.

Пунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В порушення вимог податкового законодавства відповідач у добровільному порядку не сплатив визначену суму податкового зобов'язання, внаслідок чого у нього виник податковий борг в сумі 33 131, 09 грн.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до приписів п. 54.1 ст. 54 ПК України крiм випадкiв, передбачених податковим законодавством, платник податкiв самостiйно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пенi, яку зазначає у податковiй (митнiй) декларацiї або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановленi цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пенi вважається узгодженою.

Податкові зобов'язання, самостійно визначені платником податків, не підлягають оскарженню згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України.

Відповідно до п. 59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На адресу відповідача надісланий корінець податкової вимоги форми "Ю" № 15765-17 від 06.12.2017 р.

На підставі норм статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків і повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Отже, за відсутності добровільної сплати відповідачем суми заборгованості, вказана сума податкового боргу відповідача підлягає стягненню за рішенням суду.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзив на позов не надав, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АНИКА ЮГ" (вул. Заводська, 6-А, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101, ідентифікаційний код 41503096) - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АНИКА ЮГ" (вул. Заводська, 6-А, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101, ідентифікаційний код 41503096) в дохід держави податковий борг в сумі 20 769, 00 грн. (двадцять тисяч сімсот шістдесят дев'ять гривень).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 31.05.2018 року.

Суддя Н. В. Лісовська