Рішення № 74371832, 22.05.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 р. Справа№805/1155/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голошивця І.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,-

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням відповідача № 5038 від 26.12.2017 позивачу відмовлено у призначенні пенсії та при цьому відповідачем не зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 окремі періоди роботи. Позивач вважає зазначене рішення протиправним та таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства у сфері пенсійного забезпечення.

Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що управління не мало законних підстав для врахування вказаних періодів до пільгового стажу у зв’язку з відсутністю у позивача необхідного пільгового стажу, враховуючи надані заявником документи, для отримання пільгової пенсії, відповідачем правомірно прийнято оскаржуване рішення. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач та представник відповідача до судового засідання не з’явились, про дату, час і місце судового засідання повідомленні належним чином.

Представником відповідача надано до суду клопотання про розгляд справи за відсутністю представника управління.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2018 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 27.03.2018.

27.03.2018 розгляд справи відкладено до 24.04.2018 для надання додаткових доказів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.04.2018 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 08.05.2018.

08.05.2018 розгляд справи відкладено до 22.05.2018 для надання додаткових доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою № 5038 від 14.12.2017, про призначення пенсії згідно ч.ч. 1, 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 5038 від 26.12.2017, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного підземного стажу роботи – 25 років. (а.с. 13-14)

Згідно рішення відповідача № 5038 від 26.12.2017 до пільгового стажу не зараховано зокрема період роботи з 15.09.1992 по 20.10.1994 на ВП «Шахта «Трудівська» в якості електрослюсаря підземного не врахований підземний стаж роботи, так як довідка уточнююча пільговий характер роботи, надана заявником, не містить реєстраційного номеру та дати видачі та неможливо провести перевірку достовірності її видачі. Також не зарахований до пільгового стажу період роботи з 01.10.1997 по 26.03.1998 на ліквідованій гідрошахті «Красноармійська», так як заявником для призначення пенсії не було надано заяву та необхідний пакет документів для розгляду комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Крім того, не зарахований до підземного стажу період роботи в ТОВ «Техінновація» з 01.01.2015 по 21.03.2015 в якості гірника очисного вибою підземного та з 22.03.2015 по 31.12.2015, з 01.02.2016 по 30.04.2016 в якості гірника підземного, оскільки за даними наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутні відомості про спеціальний стаж за вищевказані періоди роботи.

Позивач вважає рішення відповідача № 5038 від 26.12.2017 протиправним у зв’язку із чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Згідно п.2 Розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення” (Законом № 1788-XII).

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу період роботи з 15.09.1992 по 20.10.1994 на ВП «Шахта «Трудівська» в якості електрослюсаря підземного, суд зазначає наступне.

Підставою для не зарахування до пільгового стажу роботи спірних періодів є те, що довідка уточнююча пільговий характер роботи, надана заявником, не містить реєстраційного номеру та дати видачі та неможливо провести перевірку достовірності її видачі.

В трудовій книжці ОСОБА_1 (БТ-ІІ № 4789162) щодо відомостей про роботу на ВП «Шахта «Трудівська» за спірний період, зроблені наступні записи:

№ 14 від 15.09.1992 про прийняття електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті;

№ 15 від 20.10.1994 про звільнення за власним бажанням. (а.с. 37)

Як встановлено судом, підприємство ВП «Шахта «Трудівська» знаходиться у м. Донецьку, тобто на території тимчасово не підконтрольній Українській владі.

Також у матеріалах справи міститься довідка № 344 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній, з якої вбачається, що ОСОБА_1 працював у ВП «Шахта «Трудівська» повний робочий день з 15.09.1992 по 20.10.1994 електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті, що передбачено списком 1. (а.с. 19)

З зазначеної довідки вбачається, що вона не містить реєстраційного номеру та дати видачі, проте дана довідка підписана уповноваженими особами та скріплена печаткою відповідного підприємства, а оскільки на даний час по загальновідомим обставинам редагування довідки не вбачається за можливе, суд приймає довідку як належний доказ.

Суд зазначає, що наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідною посадою повний робочий день в шахті. Записи про спірний період роботи, засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають, відтак факт роботи позивача у спірний період підтверджується відповідними записами трудової книжки, які були внесені відповідно до діючого законодавства, ніяких дефектів записів трудова книжка не містить.

В даному випадку, суд дійшов висновку, що позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову, оскільки факт трудових відносин та зайнятості повний робочий день на підприємстві позивача підземним електрослюсарем підтверджується відповідними записами у трудовій книжці.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу період роботи з 01.10.1997 по 26.03.1998 на ліквідованій гідрошахті «Красноармійська», суд зазначає наступне.

Підставою для не зарахування до пільгового стажу роботи спірних періодів є те, що у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника, призначення пенсії здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах і тому саме до вказаної комісії позивач повинен був звернутися для підтвердження пільгового стажу.

В трудовій книжці ОСОБА_1 (БТ-ІІ № 4789162) щодо відомостей про роботу на ліквідованій гідрошахті «Красноармійська» зроблені наступні записи:

№ 22 від 01.10.1997 про прийняття електрослюсарем підземним третього розряду з повним робочим днем в шахті дільниці видобутку;

№ 23 від 26.03.1998 про звільнення за власним бажанням.(а.с. 37-38)

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, визначений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 10 листопада 2006 року №18-1 (далі - Порядок №18-1).

Згідно положень пункту 6 Порядку №18-1, основним завданням комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття рішень щодо підтвердження стажу для призначення пенсії або відмову в його підтвердженні в установленому порядку.

З аналізу змісту Порядку №18-1 вбачається, що Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, був прийнятий на виконання пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1993 року N 637.

В той же час Порядок, затверджений постановою КМУ № 637 від 12 серпня 1993 року, застосовується в разі коли відсутня трудова книжка, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

З наведеного вбачається, що звернення до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника позивач мав би тоді, коли у його трудовій книжці були відсутні необхідні записи або містилися неправильні чи неточні записи про періоди його роботи.

Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Суд звертає увагу, що у трудовій книжці позивача чітко зазначено, що він у спірний період працював на підприємстві ліквідованій гідрошахті «Красноармійська» повний робочий день електрослюсарем підземним, що передбачено Списком № 1.

Отже, судом встановлено, що трудова книжка позивача оформлена належним чином, всі записи засвідчені належним чином.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 01.01.2015 по 21.03.2015 в якості гірника очисного вибою підземного та з 22.03.2015 по 31.12.2015, з 01.02.2016 по 30.04.2016 в якості гірника підземного в ТОВ «Техінновація», суд зазначає наступне.

Підставою для не зарахування до пільгового стажу роботи спірних періодів є те, що згідно з даними наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутні дані про спеціальний стаж за вищевказані періоди роботи.

В трудовій книжці ОСОБА_1 (БТ-ІІ № 4789162) щодо відомостей про роботу в ТОВ «Техінновація» за спірний період, зроблені наступні записи:

№ 46 від 12.05.2014 про прийняття гірником очисного вибою підземного 4 разряду з повним робочим днем в шахті;

№ 47 від 22.03.2015 про переведення гірником підземним 3 разряду з повним робочим днем в шахті.

№ 48 від 01.03.2017 про звільнення за власним бажанням. (а.с. 39)

Вказані записи засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають, відтак факт роботи позивача у спірні періоди підтверджується відомостями трудової книжки, які були внесені відповідно до діючого законодавства, ніяких дефектів записів трудова книжка не містить.

Відповідно до п. 3 ст. 44 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

При цьому суд зауважує, що право особи на отримання пенсійних виплат не може бути поставлено у залежність від можливості органів Пенсійного фонду України здійснювати ці повноваження, а тому неможливість проведення перевірки даних про спеціальний стаж за вищевказані періоди роботи не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу роботи при його підтвердженні записами у трудовій книжці.

Крім того, доказів, які б спростовували факт роботи позивача повний робочий день у шкідливих умовах праці відповідачем не надано.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі “Ковач проти України” від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі “Мельниченко проти України” від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі “Чуйкіна проти України” від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі “Швидка проти України” від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Таким чином, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Отже, враховуючи те, що судом встановлено безпідставне не включення до пільгового стажу визначених періодів роботи на підприємствах, рішення відповідача № 5038 від 26.12.2017 про відмову у призначені пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, після скасування судом рішення № 5038 від 26.12.2017, відповідач зобов'язаний повторно розглянути заяву позивача № 5038 від 14.12.2017 року і прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Таким чином, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується квитанцією № П10429 від 09.02.2018, позивач за подання адміністративного позову сплатив 704,80 грн. (а.с.3)

Отже, суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області у розмірі 704,80 грн.

Повний текст рішення складено 30.05.2018.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 5038 від 26.12.2017 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 15.09.1992 по 20.10.1994 на ВП «Шахта «Трудівська» в якості електрослюсаря підземного, період роботи з 01.10.1997 по 26.03.1998 на ліквідованій гідрошахті «Красноармійська» в якості електрослюсаря підземного, в ТОВ «Техінновація» з 01.01.2015 по 21.03.2015 в якості гірника очисного вибою підземного та з 22.03.2015 по 31.12.2015, з 01.02.2016 по 30.04.2016 в якості гірника підземного.

Зобов'язати Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 5038 від 14.12.2017, про призначення пенсії згідно ч.ч. 1, 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути з Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (адреса: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, 28А, код ЄДРПОУ 37755477) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму судових витрат у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Голошивець І.О.