Рішення № 74371653, 22.05.2018, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/10149/16-ц

пр. № 2/759/327/18

22 травня 2018 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,

секретаря судового засідання Чернишук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 р. позивач звернулася до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд визначити їй додатковий трьох місячний строк для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на ті підстави, що після смерті рідного брата її матері залишилося спадкове майно, а саме приватний будинок в якому позивач проживає без реєстрації, тому 13.07.2016 вона звернулася до 12 КДНК із заявою про прийняття спадщини після смерті діда, однак державний нотаріус її повідомила, що нею пропущений передбачений законодавством термін для подачі заяви про прийняття спадщини і порадила звернутися до суду із вказаним позовом, позивач зазначає, що нею пропущений строк із поважних причин, оскільки в період з 02.04.1996 по 15.07.2008 вона із своєю сім'єю постійно проживала в квартирі АДРЕСА_1, після чого переїхала у Донецьку область де проживала до 2011 р., однак під час проживання у м. Селидове, Донецької області вона займалася лікуванням своєї дочки у якої вроджена вада здоров'я, що полягає у «кістозній лімфангіоми печінки», у 2012 р. позивач змушена була переїхати на постійне місце проживання до Чернігівської області, але через несприятливі умови вона у 2016 переїхала у будинок діда для постійного проживання.

Позивач у судове засідання не з'явилася, про слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила, 11.05.2018 представником подано клопотання про відкладення судового засідання, оскільки з 15.05.2018 по 22.05.2018 включно він перебуває у щорічній відпустці за кордоном (а.с. 155-159).

Представник Київської міської ради надав письмові пояснення, просив слухати справу у відсутності представника та прийняти законне та обґрунтоване рішення (а.с. 48-51, 66, 153).

Третя особа в судове засідання не з'явилася, 15.06.2017 надіслала на адресу суду копію спадкової справи (а.с. 69, 154).

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_5, батько якої помер ІНФОРМАЦІЯ_2, а мати померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.7, 9, 10).

Позивач стверджує, що її мати ОСОБА_5, була рідною сестрою померлого ОСОБА_2

Згідно акту від 30.03.2016 КП «ККОЖФ Святошинського району м. Києва» у приватному будинку АДРЕСА_2 проживала з народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 14).

Згідно довідки №02/05/1-696 від 29.03.2016 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: АДРЕСА_2, п/б без реєстрації, згідно акту №19 від 28.03.2016 (а.с. 12).

Позивач подала на підтвердження пропуску терміну подання заяви на прийняття спадщини довідку про те, що її дочці ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 у 2007 році було про операцію в Клініці хірургії ОДКЛ м. Донецька, оскільки згідно з виписки з історії хвороби №1169 та медичного висновку №4 від 20.02.2007 у неї діагноз «кістозна лімфангіома печінки» (а.с. 19-21).

Встановлено, що м. Києві у віці 69 роки ІНФОРМАЦІЯ_12 помер ОСОБА_2 про що складено відповідний актовий запис №12770, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 74).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_12 спадкова справа №3476/08, до складу якої входить житловий будинок, який знаходиться у АДРЕСА_2 (а.с. 70-145).

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_2 є його син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7; син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_13 на якого померлий склав заповіт 01.04.2008; дочка ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8; син ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_10, яка є дочкою ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_11, який був сином ОСОБА_2. Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження, (а.с. 89, 93, 96, 99, 101, 108, 107).

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_11, помер ІНФОРМАЦІЯ_14, який був сином померлого, (а.с. 97).

Відповідно до довідки форми №3 від 10.12.2008 (а. с. 77), власником житлового будинку є ОСОБА_2, зареєстрованим є син власника ОСОБА_7 (а.с. 77).

Позивач стверджує, що в установленому порядку звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Спір виник з тих підстав, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину через переїзд із м. Києва до м. Селидове Донецької області у 2008 де вона доглядала за своєю хворою дочкою та проживала до квітня 2011 р., а також переїзд у 2012 р. із м. Селидове Донецької області до м. Короп Черкаської області, звідки вона із сім'єю вже переїхала у АДРЕСА_2.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України). У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкування за законом) (ч. 2 ст. 1223 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1273 ЦК України). Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (ч. 2 ст. 1274 ЦК України).

Відповідно до роз'яснень Постанови №7, викладених у п. 23, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В п. 1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. N 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: - місце відкриття спадщини; - коло спадкоємців, які прийняли спадщину; - законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 01.01.2004 або ж спадкодавець проживав в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України.

Обставини, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 179 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК) у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

У разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.

В матеріалах даної цивільної справи відсутні копії документів відповідної спадкової справи, а тому суд позбавлений можливості встановити коло спадкоємців, які прийняли спадщину.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що позивач подавала заяву про прийняття спадщини і що її права порушені та підлягають судовому захисту. На даний час суд позбавлений можливості встановити наведені обставини.

Оскільки обставини кола спадкоємців та вступ у спадщину можливо встановити виключно з матеріалів спадкової справи та Постанови нотаріуса про вчинення нотаріальних дій, яка у даному випадку відсутня, недоведеними є обставини прийняття позивачем спадщини, відсутність інших спадкоємців, які прийняли спадщину, у зв'язку із чим недоведеними є розмір заявлених вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Все вищезазначене є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами, ст. ст. 1216-1218, 1223, 1267-1269 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Ул'яновська