Рішення № 74371392, 10.04.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24876/16-ц

Провадження № 2/761/2791/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Малинников О.Ф. розглянувши в приміщенні суду, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» про стягнення безпідставно списаних грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» про стягнення безпідставно списаних грошових коштів.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15.07.2016 року відкрито провадження у цивільній справі за № 761/24876/16.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 лютого 2018 року продовжено розгляд цивільної справи за № 761/24876/16 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» про стягнення безпідставно списаних грошових коштів, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін..

У позовній заяві позивач просив задовольнити позовні вимоги, а саме: стягнути з Приватного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 2490 євро, що у еквіваленті до грошової одиниці України гривні становить 88.900,86 грн. та відшкодувати судові витрати.

Позивач обґрунтувала позовні вимоги тим, що відповідно до укладеного ОСОБА_1 договору від 09 листопада 2012 року з ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ про обслуговування на умовах пакету продуктів та послуг «Престиж» в рамках Договору щодо банківського обслуговування Банк зобов'язався надавати Позивачу комплекс послуг, що включені до пакету продуктів і послуг «Престиж» умови якого погоджені Сторонами даним Договором, згідно з відповідними підрозділами, пунктами та/або підпунктами Умов банківського обслуговування фізичних осіб АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ». Відповідачем на вимогу Позивача було відкрито картковий рахунок у валюті та випущено до Рахунку дві банківські картки.

На початку лютого 2016 року Позивачем було помічено недостачу на картковому рахунку шляхом несанкціонованого списання грошових коштів у м. Лондон, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, а за наданими позивачем виписками за перерахованими транзакціями не зазначено будь-якої інформації щодо місцезнаходження банкомата з якого були зняті відповідні суми з Рахунку Позивача за період з 14.11.2015 по 30.12.2015 року.

Відповідь Банку про те, що всі операції щодо зняття вказаних нею коштів були підтверджені ПІН-кодом, який мав бути відомим лише власнику картки, що фактично є підтвердженням згоди власника. Вважаючи несанкціонованим списання коштів, позивач посилалась на відсутність СМС повідомлень, які були передбачені при знятті коштів з рахунку. При цьому транзакції по зняттю готівки у деякі дні проводились з інтервалом менше однієї хвилини.

У відзиві відповідач, заперечуючи проти позову зазначив, що Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, невірно посилається на статтю 1073 Цивільного кодексу України, де йдеться про безпідставне списання банком з рахунка клієнта грошових коштів, та абзац другий підпункту 32.3.2 пункту 32.3 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», де йдеться про переказ з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку. Проте всі спірні операції були здійснені коректно, в межах обслуговування Клієнта за Договором, у відповідності до вимог Закону, Положення та Умов, з електронною ідентифікацією спеціального платіжного засобу (картки), фізичним пред'явленням картки, зчитуванням магнітної смуги картки, вірним введенням ПІН-коду, який відомий лише Клієнту (його довіреній особі-держателю картки) та замінює його підпис, кожного разу з вибором та підтвердженням здійсненої операції, всі операції були успішними. Тобто застосування норм статті 1073 Цивільного кодексу України та абзацу другого підпункту 32.3.2 пункту 32.3 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є помилковим та не відповідає дійсним обставинам справи. Клієнт згідно з Умовами несе відповідальність за всі спірні операції з додатковою карткою в період з 14.11.2015 по 30.12.2015 (включно), безпідставно перекладаючи її на Відповідача.

За умови припущення, що мали місце шахрайські дії з карткою при отриманні готівки в банкоматах у період з 14.11.2015 по 30.12.2015 (включно), Позивач своїми діями - відсутністю контролю руху коштів за картковим рахунком та повідомленням Відповідача про це лише в лютому 2016 року - цьому сприяла.

Окрім цього, оскаржувані операції не містять явних ознак шахрайських та не відрізняються за правомірністю від інших за весь період користування додатковою карткою за картковим рахунком. Позивач не зверталась до банківських установ з метою отримання інформації про причетних до отримання готівки, або до правоохоронних органів України з приводу можливих шахрайських дій з карткою чи її картковим рахунком, у матеріалах справи відсутнє рішення суду чи висновок правоохоронних органів про те, що Банк чи його працівники у цьому винні. Встановленої вини Банку в знятті коштів з карткового рахунку Позивача за допомогою картки немає.

Згідно з частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів, чому Банк має відшкодувати йому кошти за спірними операціями, він лише посилається на свої судження та припущення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає слід відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» про стягнення безпідставно списаних грошових коштів.

Як вбачається із матеріалів справи та не оспорюється сторонами, між ОСОБА_1 до Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк СБЕРБАНКУ Росія» був укладений 09 листопада 2012 року Договір № НОМЕР_1/980/Р щодо обслуговування на умовах пакету продуктів та послуг «Престиж» в рамках Договору про банківське обслуговування.(далі Договір)

Так, за договором, зокрема, було передбачено наступне:

Згідно із п.2.1 Договору на підставі заяви про відкриття та обслуговування рахунків в рамках Пакету продуктів та послуг «Престиж» Банком відкрито позивачу поточний мультивалютний рахунок № НОМЕР_1 для здійснення касового обслуговування на умовах, визначених договором.

Згідно із п.3.1 Договору на підставі заяви позивача Банк відкрив на її ім'я картковий рахунок № НОМЕР_2, випускає та надає клієнту картку та ПІН-конверт до неї. Банк додатково відкриває на ім'я клієнта картковий рахунок (будь який відкритий цим договором та надає клієнту відповідну картку, видану за цим договором. Банк надає клієнту послугу СМС-інформацію та номер мобільного зв'язку та/або послугу отримання щомісячної виписки карткового розрахунку відповідно зазначеної у заяві клієнта.

Відповідач за заявою позивача здійснив випуск додаткової платіжну картку на ОСОБА_5 по рахунку № НОМЕР_2 у валюті ЄВРО. У банківській виписці відображений номер додаткової платіжної картки, що використовувалась при здійсненні спірних операцій (НОМЕР_3) (копія розписки ОСОБА_5 про отримання картки № НОМЕР_3 та скретч-картки для отримання ПІН-коду по картковому рахунку.

В зазначеній заяві міститься особистий підпис Позивача, що засвідчує її погодження з усіма ризиками за додатковою карткою та несення повної відповідальності за операції, у тому числі які здійснені з використанням додаткової платіжної картки, випущеної на ім'я ОСОБА_5, при здійсненні спірних операцій, кожну із яких позивач описала у позовній заяві на підставі виписки наданої Банком.

Звертаючись до суду у липні 2016 року з позовом до Приватного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» про стягнення безпідставно списаних грошових коштів позивач ОСОБА_1 зазначила, що на початку лютого 2016 року вона встановила недостачу на картковому рахунку № НОМЕР_4. На її звернення 12.02.2016 року до відділення Банку їй надана виписка з її Рахунку за період з 01.11.2015 року по 12.02.2016 року, у якій вона виявила несанкціоноване списання грошових коштів у м. Лондон, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії. Відсутність інформації про місцезнаходження банкоматів, з яких не санкціоновано знімалася готівка, є порушенням положень низки нормативно-правових актів, зокрема не зазначено будь-якої інформації щодо місцезнаходження банкомата з якого були зняті відповідні суми з Рахунку.

Не погоджуючись із позовом, представник Банку надав документи щодо проведених операцій при використанні додаткової платіжної картки, випущеної на ім'я ОСОБА_5, стверджуючи, що за документами банку всі операції за карткою № НОМЕР_3 за весь час користування нею, в тому числі за період з 14.11.2015 до 30.12.2015, здійснювались успішно, із застосуванням ПІН-коду (персонального ідентифікаційного номеру, відомого лише держателю), ідентифікацією електронного платіжного засобу та зчитуванням магнітної стрічки картки, тобто виконані Клієнтом (його довіреною особою-держателем картки) особисто і списання коштів за операціями, що опротестовуються, було правомірним підтвердженням.

Як стверджує Позивач нею було помічено у лютому 2016 року недостачу на картковому мультивалютному рахунку № НОМЕР_4.

12.02.2016 р. Позивач звернулася до відділення Банку і отримала виписку зі свого Рахунку за період з 01.11.2015 року по 12.02.2016 року. Позивач відразу ж помітила несанкціоноване списання грошових коштів у м. Лондон, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії.

У доданій до позовної заяви банківській виписці відображений номер додаткової платіжної картки, що використовувалась при здійсненні спірних операцій (НОМЕР_3) (копія розписки ОСОБА_5 про отримання картки № НОМЕР_3 та скретч-картки для отримання ПІН-коду по картковому рахунку НОМЕР_2, тобто всі операції проведені за карткою № НОМЕР_3 за весь час користування нею, в тому числі за період з 14.11.2015 до 30.12.2015 рок із застосуванням ПІН-коду (персонального ідентифікаційного номеру, відомого лише держателю), ідентифікацією електронного платіжного засобу та зчитуванням магнітної стрічки картки, тобто виконані Клієнтом , його довіреною особою-держателем картки) особисто і списання коштів за операціями, що оспорюється.

Що стосується посилання позивача на відсутність інформації про банкомати, де знімались кошти у зазначених вище державах, то як слідує із відзиву відповідача відсутність інформації про банкомати, де знімались кошти пов'язана із тим, що банки, які надавали користувачу платіжні послуги за кордоном, визначають, яким чином у системі відображається основна інформація з використанням їх банкоматів. Оскільки банкомати не належать до інфраструктури Банка, відповідача, та зняття коштів відбувалось за кордоном, Банк звичайно не міг їх ідентифікувати відразу в повній мірі без додаткового запиту, що обумовлено особливостями організації міжнародних платіжних систем.

Окрім цього, претензія Позивача з приводу нібито неповноти наданої Банком інформації не узгоджуються з визнанням у Претензії Клієнта до Банку від 18.02.2016 за підписом Позивача перерахованих назви банкоматів та зазначено їх місцезнаходження, де знімались готівкові кошти, тобто Позивач володіла зазначеною інформацією. У листі № 5836/7/32-3 від 26.05.2016 до позивача Банком було запропоновано для отримання відповідної інформації звернутись до персонального менеджера, але за весь цей час позивач не зверталась із додатковим запитом до Банку.

Щодо відсутності СМС-інформування про списання коштів з карткового рахунку, то посилання на порушення пп. 3.4. Договору щодо надання Клієнту послугу «СМС-інформування» на номер засобу мобільного зв'язку та/або послугу отримання щомісячної виписки по Картковому Рахунку на адресу електронної пошти, то надання таких послуг визначаються самим Клієнтом у заяві, про що свідчать, примітки у тексті Договору на першій сторінці. де зазначено: «Якщо Клієнт заявив про своє бажання отримувати її шляхом позначення відповідної відмітки у Заяві».

У Заяві на випуск додаткової картки в пункті 2 «Додатково замовлені послуги для держателя додаткової картки» відсутні дані про замовлення Клієнтом послуги отримання СМС-інформування на номер.

Відповідно до пункту 14.14. статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний у спосіб, передбачений договором: повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу. У разі невиконання банком обов'язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу ризик збитків від здійснення таких операцій несе банк.

Стосовно відмови Відповідача у відшкодуванні коштів зазначених у позовних вимогах суд враховуючи пояснення відповідача та обставини, викладені позивачем дійшов такого висновку.

Відповідно до пункту 14.3. статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 року N 2346-ІІІ (надалі - Закон) порядок проведення емісії електронних платіжних засобів та здійснення операцій із їх використанням, у тому числі обмеження щодо порядку емісії та здійснення операцій із їх використанням, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Крім того, загальні вимоги Національного банку до емісії банками-резидентами, філіями іноземних банків електронних платіжних засобів і порядок здійснення операцій з їх використанням визначені Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року N 705 (надалі - Положення).

Згідно з пунктом 14.12. статті 14 Закону та пунктом 1 розділу VI Положення користувач зобов'язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Користувач зобов'язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.

Користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем (пункт 5 розділу VI Положення).

Контроль за рухом і цільовим використанням коштів за рахунками користувачів з використанням електронних платіжних засобів здійснюється власниками цих рахунків (пункт 7 розділу X Положення).

Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк (пункт 6 розділу VI Положення та пункт 14.6. статті 14 Закону).

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (частина перша статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Згідно із п. 1. Договору Банк зобов'язується надавати Клієнту комплекс послуг, що включені до пакету продуктів і послуг «Престиж», умови якого погоджені Сторонами у цьому Договорі, згідно з відповідними підрозділами, пунктами та/або підпунктами Умов банківського обслуговування фізичних осіб АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», затверджених Наказом Голови Правління № 37 від 16.01.2012 р. (з усіма змінами та доповненнями, що відбулись протягом дії цього Договору), або Умов, що затверджені на заміну вищезазначеним. Умови є невід'ємною частиною цього Договору та розміщуються на сайті Банку.

Підписанням Договору Клієнт виражає своє повне і безумовне прийняття публічної пропозиції Банка укласти Договір щодо банківського обслуговування на умовах, що встановлені Банком в Умовах (акцепт), які є невід'ємною частиною цього Договору та розміщені на сайті Банку .

Клієнт несе відповідальність за Операціями, здійсненими з використанням Основної Картки та Додаткових Карток (підпункт 4.2.5. Підрозділу 4. «Правила відкриття, обслуговування Карткових Рахунків та користування Карткою» Умов).

Якщо Картка використовується для проведення Операції в Банкоматі, ПІН-код замінює підпис Держателя. Операція з отримання готівкових коштів в Банкоматі вважається правильно здійсненою і не може бути скасована/оскаржена як шахрайська за умови виконання усіх необхідних для її здійснення дій (введення Картки у Банкомат, набір ПІН-коду, вибір і підтвердження здійсненої Операції) (підпункт 4.5.2. Підрозділу 4. «Правила відкриття, обслуговування Карткових Рахунків та користування Карткою» Умов).

ПІН-код (персональний ідентифікаційний номер) - відомий лише Держателю набір цифр та/або букв, призначений для його ідентифікації під час здійснення Операції з використанням Картки. Всі Операції, які здійснені із застосуванням ПІН-коду, безумовно вважаються такими, що виконані Держателем особисто (Підрозділ 1. «Терміни, визначення та скорочення» Розділу І. «Загальні положення» Умов).

Підставою для здійснення Операції з видачі готівки з використанням Картки через Банкомат є введення ПІН-коду (підпункт 4.13.2. Підрозділу 4. «Правила відкриття, обслуговування Карткових Рахунків та користування Карткою» Умов).

Клієнт несе повну відповідальність за всі Операції, здійснені з використанням Картки (в тому числі Додаткової Картки, випущеної на ім 'я Довіреної особи), впродовж усього терміну дії Картки (Додаткової Картки) та протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів після закриття Карткового Рахунку та припинення дії Картки (Додаткова Картка) (підпункт 4.23.8. Підрозділу 4. «Правила відкриття, обслуговування Карткових Рахунків та користування Карткою» Умов).

Враховуючи вище викладені положення Закону, Положення, Договору та Умов, держатель зобов'язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам картку та ПІН-код для здійснення операцій з її використанням, контролювати рух коштів за картковим рахунком та несе відповідальність за здійснені операції з використанням картки з дати її отримання та до дати повернення до Банку. Позивач не повідомляла Банк про втрату картки протягом 14.11.2015-30.12.2015, операції з видачі готівки через банкомати за цей період були здійснені за допомогою картки, з ідентифікацією магнітної стрічки картки № НОМЕР_3, введенням індивідуального ПІН-коду, відомого лише Позивачу та/або його довіреній особі (ОСОБА_5).

Згідно із ст.. 81 ЦПК України (2017 рік) про обов'язок доказування і подання доказів 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 5. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 6. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, всебічно оцінюючи надані сторонами докази дослідивши на підставі зібраних доказів у їх сукупності, суд,вважає викладені позивачем доводи не найшли підтвердження. Тому позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» про стягнення безпідставно списаних грошових коштів є такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене на підставі ст.ст. 11,15,16,626, 628, 629, 630,638,640 ЦК України, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 року та керуючись ст.ст.4,.12,13,17,19,76,77,78,81,89, 258, 259, 263, 264,265, 279, 273 ЦПК України суд -

в и р і ш и в :

У позові ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» про стягнення безпідставно списаних грошових коштів - відмовити

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Малинников О.Ф.