Рішення № 74371126, 03.04.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-о/760/49/18

Справа №760/2851/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Усатової І.А.,

за участю секретаря Ковальської К.О.,

заявника ОСОБА_1,

представників заявника ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, заінтересовані особи: П'ята київська державна нотріальна контора -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, на час відкриття спадщини.

Свою заяву обґрунтовує тим, що в середині 1981 року познайомилась з ОСОБА_4, між ними склалися дружні стосунки, які продовжувались протягом п'ятнадцяти років, а у 1996 році ОСОБА_4 запропонував переїхати жити до нього в якості дружини, вона погодилась, і з цього року вони стали проживати однією сім'єю як подружжя.

Посилається на те, що разом з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, проживав його літній батько ОСОБА_5 (1923 р.н.), який потребував опіки, на переїзд у власну квартиру заявниці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_4 не погодився, і тому, з того часу вони стали проживати однією сім'єю у двох помешканнях одночасно.

Заявниця вказала, що у 1997 році у батька ОСОБА_4 стався інсульт, і їй довелося остаточно оселитися в квартирі ОСОБА_4 та доглядати його батька. Вони обидва працювали, вели спільне господарство, спільний бюджет, доглядали за хворим батьком, робили поточний ремонт у квартирі, сплачували комунальні платежі та квартплату.

Зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 78 років помер батько ОСОБА_4, а ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 64 років раптово помер ОСОБА_4, всі витрати на поховання заявниця сплатила власноруч.

Так, заявниця вказала, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина ( квартира АДРЕСА_3). Квартира була приватизована ОСОБА_4 спільно з братом та батьком 25 липня 1994 року, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, а 02 березня 1998 року ОСОБА_4 отримав у дарунок від батька та брата 2/3 частки вказаної квартири, що підтверджується договором дарування.

Заявницею зазначено, що протягом свого життя ОСОБА_4 не був складений заповіт, дітей він не мав, брат ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5. Також, заявниця вказує, що у ОСОБА_4 спадкоємців за заповітом, а також спадкоємців за законом першої, другої, третьої черг немає, відповідно до цього, вважає, що має право на спадкування за законом у четверту чергу.

Враховуючи вищенаведене, заявниця пояснила, що метою встановлення факту її проживання однією сім'єю більше п'яти років з ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, є необхідність прийняття спадщини, яка залишилась після його смерті.

Виходячи з вищенаведеного, заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Ухвалою судді від 20 лютого 2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

15.06.2017 на адресу суду від представника заявника надійшло клопотання про виклик свідків.

08.11.2017 запитом суду витребувано від П'ятої київської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи №7/2017, відкритої після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

20.11.2017 на адресу суду від П'ятої київської державної нотаріальної контори надійшла належним чином завірена копія спадкової справи №7/2017, відкрита після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

03.04.2018 на адресу суду від представника заявниці надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів.

У судовому засіданні 03.04.2018 заявниця та її представники заяву підтримали, просили суд її задовольнити.

Представник заінтересованої особи П'ятої київської державної нотріальної контори у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у відсутність представника.

Заслухавши пояснення заявниці, представників заявниці, свідків, дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.

Метою встановлення факту постійного проживання заявниці зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та факту прийняття спадщини є захист майнових інтересів щодо оформлення права на спадщину, тобто, для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.

Частиною 1 ст. 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає, у тому числі, справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу

За правилами ст. 315 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Судом встановлено, що заявник з 1996 року проживала однією сім'єю з ОСОБА_4 без реєстрації щлюбу.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Солом'янським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у м. Києві, серія НОМЕР_1, актовий запис № 489 від 23.07.2016.

Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до П'ятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, але так, як заявниця не надала документ, який би підтвердив шлюбні відносини з спадкодавцем, їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, постанова № 351/02-03 від 01.02.2017.

Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року « Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Встановлено, що ОСОБА_1 з ОСОБА_4 були пов'язані спільним побутом, мали спільний бюджет, вели спільне господарство, спільно працювали та відпочивали.

Як вбачається з матеріалів справи, всі витрати, пов'язані з похованням ОСОБА_4, взяла на себе ОСОБА_1, що підтверджується наступними документами, копії яких були надані заявником, зокрема:

- договором-замовлення № 18.851П на організацію та проведення поховання від 24.07.2016 р., відповідно до якого ОСОБА_1 уклала договір з Ритуальною службою СКП «Спецкомбінат ПКПО» щодо реалізації предметів ритуальної належності на кладовищі, надання ритуальних послуг, організації та проведення поховання, облаштування місця поховання померлого ОСОБА_4;

З матеріалів спадкової справи, яка надійшла на запит суду, вбачається, що інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4, немає.

Факт спільного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Суд приймає до уваги покази свідків, оскільки, вони не є заінтересованими особами в даній справі та у суду немає сумнівів у їх недостовірності.

За умовами ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов'язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, беручи до уваги викладені обставини, вважає, що заява про встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1 з ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, з 1997 року по день його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_3, за адресою: АДРЕСА_1, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст. ст. 293-294, 315-319 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 1996 року до ІНФОРМАЦІЯ_3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І. А. Усатова