Рішення № 74370815, 22.05.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3984/18-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Бортницької В.В.,

з участю секретаря Бондаренко О.В.

справа № 757/3984/18-ц

позивач ОСОБА_1

відповідач Київська міська рада

про визнання права власності в порядку спадкування за законом

представник позивача - ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

25.01.2018 ОСОБА_1(далі - позивач) звернкувся до суду з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач), в якому він просить визнати за ним право на спадщину за законом після померлої матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме на квартиру АДРЕСА_1.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_1. 03.02.2000 ОСОБА_6 придбала квартиру АДРЕСА_2. В подальшому ОСОБА_6 виїхала до Сполучених Штатів Америки, де померла ІНФОРМАЦІЯ_3 Після смерті матері позивача відкрилась спадщина на вище вказану квартиру. Позивач 13.11.2015 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Глушко Л.В. із заявою про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_4. За заявою позивача заведено спадкову справу № 10/2016. Постановою нотаріуса від 18.12.2017 позивачу відмовлено у вчинені нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_3, оскільки позивачем не надано документи, що підтверджують розинний зв'язок позивача зі спадкодавцем. Крім того, позивачем не надано правовстановлюючі документи на спадкове майно. Оскільки іншої можливості оформити спадщину у позивача відсутнє, тому він звернувся до суду з відповідним позовом.

28.02.2018 до суду надійшов відзив відповідача - Київської міської ради, в якому представник відповідача просить суд ухвалити рішення згідно норм чинного законодавства. Також просить розглядати справу у відсутність представника Київської міської ради.

Ухвалою від 30.01.2018 року провадження у справі відкрито.

Ухвалою від 20.02.2018 задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_3 про витребування доказів та витребувано в Київському бюро технічної інвентаризації копію договору купівлі-продажу від 03.02.2000 посвідченого Державним нотаріусом 21-ї Київської державної нотаріальної контори, згідно якого ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_4 та інформацію про дату здійснення державної реєстрації права власності по вказаній квартирі. Зазначене судове рішення виконано та 12.03.2018 з Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» надійшов лист на виконання судового рішення.

При звернені до суду позивачем було подано клопотання про витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8АВ. копії спадкової справи № 10/2016 після померлої ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4. Зазначене клопотання вирішено в ухвалі від 30.01.2018 про прийняття заяви до провадження та відкриття провадження.

В судове засідання надійшла заява представника позивача про слухання справи за відсутності представника позивача. Позивач в судове засідання не з'чвився, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 року. Його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 11).

Згідно договору купівлі-продажу від 03.02.2000 ОСОБА_6 купила квартиру під АДРЕСА_2 (а.с. 80). Зазначене стверджується інформацією комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (а.с.79).

За вказаною адресою ОСОБА_6 була зареєстрована з 28.03.2000.

В подальшому ОСОБА_6 виїхала до Сполучених Штатів Америки. Згідно свідоцтва про смерть № НОМЕР_2, виданого Департаментом охорони здоров'я штату Нью-Йорк 06.10.2005 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 17-18). Відповідно до довідки від 13.10.2005 за підписом віце-консула Генерального консульства України в Нью-Йорку ОСОБА_9 прах померлої громадянки України ОСОБА_6 передано до України (а.с. 16).

13.11.2015 ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зокрема квартири під АДРЕСА_2 (а.с. 51).

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_5, оскільки заявником на надано документ, який підтверджує родинні відносини ОСОБА_1 та ОСОБА_4, а також документ, який підтверджує право власності померлої на квартиру АДРЕСА_6 (а.с. 70).

Однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду ОСОБА_1 зазначив, що він є спадкоємцем першої черги та інших спадкоємців майна померлої не має.

Як вже було зазначено, що батьком ОСОБА_1 є ОСОБА_5.

19.04.2018 на електронну адресу суду надійшла заява ОСОБА_5 про залучення його як третьої особи (а.с. 89-91). В подальшому 19.04.2018 та 27.04.2018 через канцелярію суду ОСОБА_5 подано аналогічні заяви та документи на підтвердження його доводів. Серед іншого зазначено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали шлюб у 1989 році. Шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розірвано у 2001 році ( свідоцтво про розірвання шлюбу від 26.07.2001 року).

Відтак, квартира АДРЕСА_5 була придбана під час шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_5.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ч. 3 ст. 368 ЦПК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вказаних норм закону, ОСОБА_5 є власником ? частини квартири АДРЕСА_5.

30.03.2018 ухвалою судді закрито підготовче провадження у вказаній справі та призначено справ до судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Частиною 3 цієї статті передбачено, що якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно до ч. 1 ст. 54 ЦПК України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

Під час звернення до суду, позивачем не було зазначено ОСОБА_5, як особу на права і обов'язки якої може вплинути ухвалення судового рішення і на даний час суд позбавлений можливості залучити вказану особу до участі у справі. Відтак вирішення справи у відповідності до ст. 2 ЦПК України, яка визначає завданням цивільного судочинства справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави є неможливим.

Незважаючи на те, що судом встановлено право позивача на частку в спадковому майні після смерті його матері, суд оцінюючи процесуальну поведінку позивача, зокрема щодо не зазначення особи, на права та обов'язки якої може вплинути постановлення судового рішення, неможливість в процесуальному порядку вирішити питання щодо залучення такої особи до процесу, через неповідомлення необхідної інформації, такі дії позивача не співвідносяться з його правами та обов'язками встановленими ст. 43 ЦПК України.

З метою дотримання положень Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, недопущення порушень права та обов'язків інших осіб, яке може мати місце у разі ухвалення судового рішення, зважаючи на встановлення обставин зловживання позивачем процесуальними правами, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Стосовно судових витрат, в силу положень п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати пов'язані з розглядом справи покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись; ст.ст. 2-5, 7-13, 17, 43, 44, 49, 53, 54, 76-81, 141, 258, 262, 264,265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017): до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме відповідно до ч. 1 ст. 296 ЦПК України: апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя В.В. Бортницька