Постанова № 74370655, 21.05.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

№ 755/6798/18

№ 3/755/3793/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року суддя Дніпровського районного суду м. Києва Метелешко О.В. розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, громадянина України, працюючого директором ТОВ «АДТ ГРУП», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

встановиВ:

ОСОБА_1, 21.03.2016 року; 17.04.2016 року; 18.12.2016 року у м. Києві по вул. Каунаській, 13, вчинив порушення ведення податкового обліку з порушеннями, встановленими в акті перевірки від 23.03.2018 року № 280/26-15-14-04-03/36405791, п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 113 400,00 грн., у тому числі лютий 2016 року - 60 209,00 грн., березень 2016 року - 38 439,00 грн. та листопад 2016 року - 14 752,00 грн. та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 13 012,00 грн., у тому числі листопад 2016 року - 13 012,00 грн. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи, не з'явився, про причини неявки не повідомив, а тому суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 209 від 20.04.2018 року; актом про результати документальної позапланової перевірки від 23.03.2018 року.

За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. ст. 23, 24, 30, 33, 40-1, 163-1, 283, 284 КУпАП,

Постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, притягнути його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Строк пред'явлення до виконання три місяці.

Суддя: