Ухвала суду № 74370541, 29.05.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/8167/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2018 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді Гончарука В.П.

з секретарем Красновою І,В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву позивача ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 листопада 2017 року у цивільній справі № 755/8167/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про застосування наслідків недійсних правочинів та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про застосування наслідків недійсних правочинів та відшкодування моральної шкоди.

До суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 листопада 2017 року у цивільній справі № 755/8167/17, в якій просить суд роз'яснити резолютивну частину судового рішення в частині скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 7405512) проведену на підставі спірного договору дарування квартири від 21.09.2015 року, а саме, який запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно необхідно скасувати - на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування квартири від 21.09.2015 року, або на об'єкт нерухомого майна під номером щапису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 7405512.

В судове засідання сторони не з"явились, що не перешкоджає розгляду питання по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15 листопада 2017 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про застосування наслідків недійсних правочинів та відшкодування моральної шкоди - задоволено частково, застосовано наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме договору дарування 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, 17.09.2015 року. Посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновою Т.В.; скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1(номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 проведену на підставі договору дарування квартири від 17.09.2015 року.; скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 (номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 7405512) проведену на підставі спірного договору дарування квартири від 21.09.2015 року.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» встановлено, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.

З аналізу наведених процесуальних норм випливає, що роз'яснення судового рішення полягає у викладенні в більш чіткій та конкретній формі резолютивної частини рішення і таке роз'яснення пов'язане та має на меті забезпечити чітке і правильне виконання судового рішення, якщо його зміст є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, що виконує це судове рішення.

Роз'ясненню підлягає судове рішення, яке підлягає виконанню як у добровільному порядку, так і примусово у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».

Судове рішення - акт судового розгляду справи будь-якого виду провадження, яке відповідно до ст. 124 Конституції Україниухвалюється судами іменем України і є обов'язковим до виконання на всій території України.

Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

Суд може відмовити у роз'ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю, або у випадку, коли судове рішення не підлягає роз'ясненню.

Рішення суду, зміст якого просить роз'яснити заявник, ухвалено відповідно до вимог ст. ст. 263-265 ЦПК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14.

Текст рішення суду є зрозумілим, доступним для сприйняття та виконання, містить вичерпні, чіткі та такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті заявлених вимог.

Таким чином суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення заяви позивача ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 листопада 2017 року у цивільній справі № 755/8167/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про застосування наслідків недійсних правочинів та відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 271 ЦПК України, про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Керуючись ст. ст. 271, 260, 353-355 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 листопада 2017 року у цивільній справі № 755/8167/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про застосування наслідків недійсних правочинів та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя