Рішення № 74370352, 30.05.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1716/18 Справа №754/12449/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30 травня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Панченко О.М.

при секретарі - Табачук Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного Акціонерного Товариства Страхова компанія «Галицька» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до відповідача з позовом про відшкодування шкоди у зв?язку з дорожньо-транспортною пригодою в порядку регресу. Свої вимоги мотивував тим, що між Позивачем та ТОВ «Транс-Логістик» 30.08.2016 року укладено договір №АК/4672214 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. До страхової компанії «Галицька» 11.11.2016 року від ОСОБА_2 надійшла заява про виплату страхового відшкодування за вказаним вище договором. В заяві також зазналося про те, що з забезпеченим транспортним засобом «Scania G80», д/н НОМЕР_1 під керуванням відповідача сталася ДТП в результаті якої автомобіль марки «Scania G80», д/н НОМЕР_1 здійснив зіткнення з автомобілем марки «Тайота Ленд Крузер», д/н НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 в результаті чого автомобіль останнього отримав механічні пошкодження. Відповідно до довідки від 21.10.2016 року виданої Управлінням поліції у м. Івано-Франківську 07.10.2016 року близько 13 год. 45 хв. по вул. Мазепи, 168 відповідач у справі керуючи ТЗ «Scania G80», д/н НОМЕР_1 буксируючи причіп марки «Wieiton NSZ3K» д/н НОМЕР_5 порушив вимоги п.п. 2.3 б), 10.6., 13.1 ПДР України, а саме не дотримався безпечного інтервалу у зв»язку з чим допустив наїзд на припаркований ТЗ «Тайота Ленд Крузер», д/н НОМЕР_4 в результаті чого даний автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Крім цього, відповідач порушив п. 2.10 ПДР України - залишив місце скоєння ДТП.

Матеріальні збитки по технічним пошкодженням ТЗ «Тайота Ленд Крузер», д/н НОМЕР_4 складають 16 000.00 грн., які відповідно до платіжного доручення від 07.12.2016 року позивачем було виплачено страхувальнику.

Після виплати страхового відшкодування позивач отримав право вимоги до винуватця ДТП, тому і вимушений звернутися до суду з даним позовом. Просив стягнути з відповідача нанесений збиток в сумі 16 000. 00 грн.

В судове засідання представник позивача не з»явився, в своїй письмовій заяві підтримав вимоги заявленого позову в повному обсязі та просив суд про його задоволення, а також проводити судове засідання без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явився, належним чином повідомлявся судом про день та час розгляду справи за останньою відомою адресою місця проживання та реєстрації, про що в матеріалах справи є відповідні докази. Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявності зібраних по справі матеріалів. Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував також представник позивача в своїй заяві.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що між Позивачем та ТОВ «Транс-Логістик» 30.08.2016 року укладено договір №АК/4672214 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

До страхової компанії «Галицька» 11.11.2016 року від ОСОБА_2 надійшла заява про виплату страхового відшкодування за вказаним вище договором. В заяві також зазналося про те, що з забезпеченим транспортним засобом «Scania G80», д/н НОМЕР_1 під керуванням відповідача сталася ДТП в результаті якої автомобіль марки «Scania G80», д/н НОМЕР_1 здійснив зіткнення з автомобілем марки «Тайота Ленд Крузер», д/н НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 в результаті чого автомобіль останнього отримав механічні пошкодження.

Відповідно до довідки від 21.10.2016 року виданої Управлінням поліції у м. Івано-Франківську 07.10.2016 року близько 13 год. 45 хв. по вул. Мазепи, 168 відповідач у справі керуючи ТЗ «Scania G80», д/н НОМЕР_1 буксируючи причіп марки «Wieiton NSZ3K» д/н НОМЕР_5 порушив вимоги п.п. 2.3 б), 10.6., 13.1 ПДР України, а саме не дотримався безпечного інтервалу у зв»язку з чим допустив наїзд на припаркований ТЗ «Тайота Ленд Крузер», д/н НОМЕР_4 в результаті чого даний автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Крім цього, відповідач порушив п. 2.10 ПДР України - залишив місце скоєння ДТП.

Постановою Івано-Франківського міського суду від 16.11.2016 року відповідача у справі визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Матеріальні збитки по технічним пошкодженням ТЗ «Тайота Ленд Крузер», д/н НОМЕР_4 складають 16 000.00 грн., які відповідно до платіжного доручення від 07.12.2016 року позивачем було виплачено страхувальнику.

Після виплати страхового відшкодування позивач отримав право вимоги до винуватця ДТП, тому і вимушений звернутися до суду з даним позовом. Просив стягнути з відповідача нанесений збиток в сумі 16 000. 00 грн.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно із ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. організації і громадяни, діяльність яких пов?язана з підвищеною небезпекою для оточення (транспортні організації, промислові підприємства, будови, власники автомобілів та ін.), зобов?язані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору, оренди, довіреності тощо).

Аналізуючи зазначені норми законодавства, роз»яснення, викладене в Постанові Пленуму Верховного Суду України, суд приходить до висновку про стягнення спричиненої матеріальної шкоди з відповідача, який на момент ДТП керував автомобілем та своїми діями завдав матеріальних збитків водію іншого автомобіля.

Згідно із ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1 600.00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 4, 5, 12, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного Акціонерного Товариства Страхова компанія «Галицька» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька» ( Код ЄДРПОУ 22186790, поточний рахунок №26505057000225 в ПАТ КБ «ПриватБанк» в м. Івано-Франківськ, МФО 336677) страхове відшкодування в розмірі 16 000.00 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600.00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним Кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: