Постанова № 74369503, 31.05.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/826/18Головуючий по 1 інстанції - ОСОБА_1 Категорія: 23 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Бородійчука В.Г.

суддів Василенко Л.І., Нерушак Л.В.

секретар Наконечна М.М.

розглянувши у судовому засіданні в місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2017 року (ухваленого в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси 06 грудня 2017 року під головуванням судді Троян Т.Є., повний текст якого виготовлено 13 грудня 2017 року) у справі за позовом ОСОБА_4 до Черкаської міської ради, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди та зобов’язання вчинити певні дії.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

04 серпня 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Черкаської міської ради, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди та зобов’язання вчинити певні дії.

Позов обґрунтовано тим, що позивач володіє земельною ділянкою площею 294,9 м2 на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської Ради народних депутатів від 21 липня 1998 року, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю від 30 вересня 1998 року. Земельна ділянка розташована на території Черкаської міської ради по вул. Василини, 58/1. Землю передано для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до плану зовнішніх меж земельної ділянки суміжними землекористувачами є: ОСОБА_8, який володіє земельною ділянкою, що розташована у м. Черкаси по вул. Василини, 56 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 07 квітня 2008 року, серія ЯД №784074; 2. ОСОБА_6 та ОСОБА_7, володіють земельною ділянкою, яка розташована у м. Черкаси по вул. Василини, 62 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 31 березня 2010 року, серія ЯИ № 612994; ОСОБА_9; 4.Черкаська міська рада (проїзд без номера); ОСОБА_10; 6.Горб П.І.

09 грудня 2014 року Черкаською міською радою було прийнято рішення №2-589 про передачу громадянину ОСОБА_3 земельної ділянки в оренду строком на 5 років без права викупу для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Згідно з висновком управління планування та архітектури департаменту архітектури, містобудування та інспектування від 04 вересня 2013 року №6392-з на земельну ділянку по вул. Василини біля будинку №60 наявні містобудівні обмеження та обтяження землекористування, пов’язані із реалізацією генерального плану міста, а саме: передбачена реконструкція садибної забудови під блоковану житлову забудову. Земельна ділянка надається за умови вільного доступу до існуючих інженерих споруд.

Вказували, що передана в оренду відповідачу ОСОБА_3 спірна земельна ділянка є проїздом сусідів та доступом до власних земельних ділянок. Передання проїзду фактично позбавляє можливості користуватися належною їй приватною власністю.

Крім того, у травні 2016 року позивачка звернулася до Черкаської міської ради з заявою, у якій просила посприяти знесенню паркану, що огороджує земельну ділянку. У червні 2016 року уповноваженою особою департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради було зроблено виїзд на земельну ділянку, що знаходиться у місті Черкаси по вул. Василини, буд. 60, та було встановлено, що дійсно на вказаній ділянці, яка фактично була проїздом, відповідач ОСОБА_3 встановив паркан.

Зазначила, що оскільки Черкаська міська рада володіла земельною ділянкою, що призначена для проїзду, вона не мала права передавати її в оренду без врахування інтересів осіб, які її використовують та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської міської ради від 09 грудня 2014 року № 2-589 «По передачу громадянину ОСОБА_3 земельної ділянки в оренду по вул. Василини біля будинку № 60».

Просила також визнати недійсним договір оренди земельної ділянки по вул. Василини біля будинку № 60, укладений між Черкаською міською радою та ОСОБА_3; зобов’язати відповідача ОСОБА_3 знести паркан, що розташований у місті Черкаси по вул.Василини, біля буд. 60.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Черкаської міської ради від 09 грудня 2014 року № 2-589 «Про передачу громадянину ОСОБА_3 земельної ділянки в оренду по вул. Василини біля будинку № 60» .

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,0058 га кадастровий номер 7110136700:04:053:0054 по вул. Василини, 60, укладений між Черкаською міською радою та ОСОБА_3, посвідчений державним нотаріусом Першої Черкаської державної нотаріальної контори 27 травня 2015 року.

Зобов’язано ОСОБА_3 знести паркан, що розташований на орендованій за вказаним договором земельній ділянці у місті Черкаси по вул. Василини, 60.

Додатковим рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2017 року стягнуто з Черкаської міської ради на користь ОСОБА_4 сплачений нею судовий збір в розмірі 871,20 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 сплачений нею судовий збір в розмірі 871,20 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2017 року як незаконне та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні її позовних вимог.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_3 вказав, що задовольняючи позов, суд свої висновки мотивував тим, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки за адресою: м. Черкаси, вул. Василини, 58/1 не має відповідного доступу до цієї земельної ділянки. На думку особи, що подає апеляційну скаргу це твердження є хибним, так як при розробці проекту відведення ним були отримані щонайменше чотири відповідних узгоджень про можливість відведення земельної ділянки в строкову оренду. Погоджуючи проект відведення земельної ділянки власник землі в особі Черкаської міської ради не знайшов підстав для відмови в наданні, так як згідно наявної містобудівної та землевпорядної документації відсутні будь-які обмеження чи обтяження щодо відведення вищезгаданої земельної ділянки у строкову оренду. Тому вважає, що заявлений позов є безпідставним, рішення Черкаської міської ради від 09 грудня 2014 року № 2-589 «Про передачу громадянину ОСОБА_3 земельної ділянки в оренду по вул. Василини біля будинку № 60» є правомірним як і сам договір оренди земельної ділянки, а висновок суду таким, що підлягає скасуванню з підстав незаконності.

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від ОСОБА_4, остання зазначила, що рішення суду є обгрунтованим та ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для його зміни чи скасування. В обгрунтування відзиву зазначила, що вона володіє земельною ділянкою площею 294,9 кв.м. на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської Ради народних депутатів від 21 липня 1998 року, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю від 30 вересня 1998 року. Земельна ділянка розташована на території Черкаської міської ради по вул. Василини, 58/1.

09 грудня 2014 року Черкаською міською радою було прийнято рішення № 2-589 про передачу громадянину ОСОБА_3 земельної ділянки в оренду строком на 5 років без права викупу для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Із плану зовнішніх меж земельної ділянки, що надана ОСОБА_3 вбачається, що дана земельна ділянка належала Черкаській міській раді та призначена для проїзду. В Акті визначення та погодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не міститься погодження та підписів суміжних землекористувачів.

Вважає, що Черкаській міській раді було надано недостовірну технічну документацію для відведення земельної ділянки біля будинку № 60 по вул. Василини в м. Черкаси, а саме недостовірний план земельної ділянки для відведення та суміжних користувачів, відсутність погодження меж земельної ділянки, що послугувало прийняттю неправомірного рішення черкаської міської ради № 2-589 від 09 грудня 2014 року «Про передачу громадянину ОСОБА_3 земельної ділянки в оренду.

Крім того, зазначила, що громадянин ОСОБА_3 поставив паркан, чим позбавив можливості ОСОБА_4 мати проїзд/прохід та сусіднім землекористувачам для обслуговування своїх земельних ділянок.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У відповідності до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є власником земельної ділянки площею 294,9 кв.м. на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської Ради народних депутатів від 21 липня 1998 року, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю від 30 вересня 1998 року. Земельна ділянка розташована на території Черкаської міської ради по вул. Василини, 58/1.

Відповідно до плану зовнішніх меж земельної ділянкою, що розташована у м. Черкаси суміжними землекористувачами є ОСОБА_5, власник земельної ділянки по вул. Василини 56, ОСОБА_6, ОСОБА_7 власники земельної ділянки по вул. Василини, 62, ОСОБА_11 власник земельної ділянки по вул. Василини 66, та Черкаська міська рада, проїзд без номера.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом п. а ч. 4 ст. 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Не підлягають передачі в оренду земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, розташованих у прибережній захисній смузі водних об’єктів, крім випадків, передбачених законом.

09 грудня 2014 року Черкаською міською радою було прийнято рішення № 2-589 про передачу громадянину ОСОБА_3 земельної ділянки в оренду строком на 5 років без права викупу для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

27 травня 2015 року між Черкаською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди вказаної земельної ділянки за адресою: м. Черкаси, вул. Василини біля будинку № 60, площею 0,0058 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка). Кадастровий номер земельної ділянки 7110136700:04:053:0054. Строк оренди – 5 років без права викупу або до початку планової забудови. Договір оренди посвідчений державним нотаріусом Першої Черкаської державної нотаріальної контори.

Відповідно до пункту 26 вказаного договору орендодавець стверджує, що на момент укладення цього договору земельна ділянка не відчужена будь-яким способом, не знаходиться у заставі, під арештом, не є предметом судового розгляду, не передана у користування, не обмежена будь-якими правами третіх осіб.

Разом з цим, із технічної документації із землеустрою щодо складання суміжним землекористувачам (ОСОБА_5Л.) документа про право власності вбачається наявність єдиного проїзду до земельної ділянки позивачки та суміжних землекористувачів саме через спірну ділянку, яка є предметом оренди згідно договору, укладеного між Черкаською міською радою та ОСОБА_3

Також, із наданого до суду плану зовнішніх меж земельної ділянки встановлено, що земельна ділянка належна Черкаській міській раді та надана в оренду ОСОБА_3 призначена для проїзду.

Вказана обставина підтверджується також висновком управління планування та архітектури департаменту архітектури, містобудування та інспектування від 04 вересня 2013 року № 6392-з, згідно з яким на земельну ділянку по вул. Василини біля будинку № 60 наявні містобудівні обмеження та обтяження землекористування, пов’язані із реалізацією генерального плану міста, а саме: передбачена реконструкція садибної забудови під блоковану житлову забудову. Земельна ділянка надається за умови вільного доступу до існуючих інженерних споруд.

Вирішуючи спір на підставі наявних матеріалів справи та наданих сторонами доказів, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про задоволення позову, оскільки встановлені обставини дають підстави для висновку про те, що під час прийняття рішення від 09 грудня 2014 року № 2-589 «Про передачу громадянину ОСОБА_3 земельної ділянки в оренду по вул. Василини біля будинку № 60» Черкаською міською радою було порушено права позивача та третіх осіб щодо можливості користування земельною ділянкою.

Згідно ч. 1 ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до вимог ст. 203 ЦПК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. (ст. 204 ЦК України).

Згідно із ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Колегія суддів погоджується з висновком районного суду про те, що зміст договору оренди земельної ділянки суперечить нормам цивільного законодавства, оскільки передача в користування спірної земельної ділянки в оренду ОСОБА_3 позбавляє позивача та інших суміжних користувачів можливості користуватись даним проїздом та мати вільний доступ до власних земельних ділянок, а тому підлягає до задоволення вимога позивача про визнання даного договору недійсним.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначив, що погоджуючи проект відведення земельної ділянки власник землі в особі Черкаської міської ради не знайшов підстав для відмови в наданні, так як згідно наявної містобудівної та землевпорядної документації відсутні будь-які обмеження чи обтяження щодо відведення вищезгаданої земельної ділянки у строкову оренду, тому позов є безпідставним.

Однак, такі твердження спростовуються вище встановленими обставинами, які суд зазначив в своєму рішенні та наданими сторонами доказами, а саме: планом зовнішніх меж земельної ділянки, що надана ОСОБА_3, з якого вбачається, що вона надана для проїзду; висновком управління планування та архітектури департаменту архітектури, містобудування та інспектування від 04 вересня 2013 року № 6392-з, з якого вбачається, що на спірну ділянку розповсюджуються містобудівні обмеження та обтяження землекористування, пов’язані із зобов’язанням надання вільного доступу до існуючих інженерних споруд, а тому доводи апеляційної скарги не можуть бути визнані як обгрунтовані та такі, що дають можливість суду вищої інстанції змінити чи скасувати рішення районного суду.

Відповідно до ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій по запобіганню такому порушенню.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права.

Під час вирішення спору в суді першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_4 зверталась до Черкаської міської стосовно вирішення питання щодо знесення паркану по вул. Василини біля буд. 60 в м. Черкаси, проте отримала відмову у зв’язку із розглядом у суді справи щодо визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно вимог ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав (п. «а»); відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (п. «б») тощо.

Оскільки власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимоги ОСОБА_4 щодо знесення паркану на спірній ділянці, яка фактично є проїздом до її ділянки підлягають до задоволення.

Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тому, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем надано суду належні та допустимі докази в обгрунтування своїх позовних вимог і суд дійшов правомірного висновку про їх задоволення. Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження колегії суддів і визнані такими, що не спростовують правильність висновків суду.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Черкаської міської ради, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди та зобов’язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Головуючий -

Судді -

Повний текст постанови виготовлено 31 травня 2018 року.