Постанова № 74369500, 24.05.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/330/18 Справа № 711/1520/18 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Категорія:ч.2 ст.172-6 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" травня 2018 р. м.Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Ятченко М.О., за участю прокурора Лисика М.А., адвоката ОСОБА_3 та особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 10 квітня 2018 року, якою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина

України, заступника начальника відділу обробки даних статистики сільського

господарства та навколишнього середовища Головного управління статистики у

Черкаській області, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

м.Черкаси, -

визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Стягнуто із ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 352,40 грн.,

в с т а н о в и в :

Згідно постанови суду першої інстанції ОСОБА_4, будучи заступником начальника відділу обробки даних статистики сільського господарства та навколишнього середовища Головного управління статистики у Черкаській області, набувши 23.03.2017 згідно договору купівлі-продажу квартири №2509 від 23.03.2017 право власності на об’єкт нерухомого майна квартиру площею 85,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та вартість якої на дату набуття складає 405000 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів на одну працездатну особу, встановлених на 01.01.2017 (тобто суму 80000 грн.), та в порушення вимог ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин, несвоєчасно повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у своєму майновому стані, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст.172-6 КУпАП.

Не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що адміністративне стягнення на неї було накладено із порушенням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.3 ст.38 КУпАП. ОСОБА_4 наголошує на тому, що 15.12.2017 повідомлення про суттєві зміни в майновому стані були фактично зафіксовані у Єдиному державному реєстрі декларацій, про що також зазначено в оскаржуваній постанові. Протокол про адміністративне правопорушення №ГП507786, на підставі якого її було притягнуто до адміністративної відповідальності, було складено лише 27 лютого 2018 року. Автор апеляційної скарги вважає, що під час ухвалення оскаржуваної постанови суддя місцевого суду порушив норми ст.255 КУпАП, оскільки не встановив, на підставі доказів, факт виявлення адміністративного правопорушення 27 лютого 2018 року. Відповідно до інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2017 року №223-943/0/4-17 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов’язані з корупцією», вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати, що суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Під час ухвалення оскаржуваної постанови суддею не було встановлено в її діях вини у формі умислу. Форма вини судом першої інстанції взагалі не встановлювалась. Натомість матеріалами справи, на думку апелянта, підтверджено, що повідомлення про суттєві зміни у її майновому стані були фактично зафіксовані у Єдиному державному реєстрі декларацій 15 грудня 2017 року, тобто до її виклику для складення протоколу про адміністративне правопорушення. В зв’язку з вищевказаним, апелянт просила скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі відносно неї в зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку апелянта та адвоката ОСОБА_3 про задоволення апеляційної скарги, думку прокурора про безпідставність апеляційних вимог, перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно із положеннями ч.7 ст 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Свій висновок про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, суд першої інстанції мотивував лише тим, що ОСОБА_4, будучи особою, на яку відповідно пп. «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України №1700 - VII «Про запобігання корупції» поширюється дія цього закону, без поважних причин несвоєчасно повідомила про суттєві зміни у своєму майновому стані до Національного агентства з питань запобігання корупції, у визначені строки.

Проте, з таким висновком судді першої інстанції неможливо погодитись виходячи з наступного.

Так, згідно ч.2 ст.172-6 КУпАП, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, коментована стаття визначає правопорушення щодо обов'язкового декларування доходів особами, що уповноважені на виконання функцій держави та місцевого самоврядування.

З об'єктивної сторони правопорушення становить діяння у формі неподання декларації, неповідомлення / несвоєчасного повідомлення про відкриття валютного рахунку у банку-нерезиденті чи суттєвих змін майнового стану.

Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Із суб'єктивної сторони правопорушення характеризується умисною формою вини.

Примітка до ст.172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб'єкт цього правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст.45 Закону, в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ст.172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.

Діяння, передбачені ст.172-6 КУпАП, є діяннями з формальним складом, які можуть бути вчинені тільки умисно.

Статтею 10 КУпАП визначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Таким чином, вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, необхідно враховувати наявність суб’єктивної сторони даного правопорушення.

Крім того, відповідно до інформаційного листа від 22.05.2017 №223-943/0/4-17 ВССУ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією», направлений судам першої та апеляційної інстанції для забезпечення однакового і правильного застосування судами загальної юрисдикції Закону України «Про запобігання корупції» та положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм закону в судовій практиці та запобігання помилкам при розгляді справ про окремі адміністративні правопорушення, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, суди зобов’язані забезпечувати своєчасний та якісний їх розгляд, точне й неухильне застосування чинного законодавства.

Вирішуючи справи цієї категорії, суди повинні керуватися Конституцією України, Конвенцією ООН проти корупції (Нью-Йорк, 31 жовтня 2003 року), Кримінальною конвенцією Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 27 січня 1999 року), додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 15 травня 2003 року), Законом України від 14 жовтня 2014 року №1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон), Кодексом України про адміністративні правопорушення, іншими нормативно-правовими актами України, а також практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Рішенням ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов’язків осіб, національні органи зобов’язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Відповідно до ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції» в редакції закону № 1022-VIII від 15.03.2016 встановлено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства. Порядок інформування Національного агентства про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, а також про суттєві зміни у майновому стані визначаються Національним агентством.

Згідно п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», до початку роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суб'єкти декларування подають декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру в порядку, встановленому Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції". Зазначені декларації підлягають оприлюдненню в порядку, встановленому Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Про початок роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймається рішення Національного агентства з питань запобігання корупції.

Так, на виконання наведеного вище пункту Перехідних положень, рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від червня 2016 року №3 затверджено Форму повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за №961/29091, відповідно до якої, під суттєвою зміною у майновому стані суб'єкта декларування розуміється отримання ним одноразового доходу або придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 01 січня року, у якому подається повідомлення. Якщо вартість майна перевищує 50 мінімальних заробітних плат, але була сплачена частинами, то повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подається після переходу права власності на таке майно. Дохід, який був нарахований, але не сплачений (не отриманий), не повідомляється.

Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування подається ним особисто шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Інформація, включена в повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування, повинна бути також відображена в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яку такий суб'єкт декларування подає відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Далі, рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року №2, зареєстрованого в МЮ України 15 липня 2016 року за №958/29088, визначено, що система подання та оприлюднення відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розпочинає свою роботу в два етапи: 1) перший етап – з 00 годин 00 хвилин 15 серпня 2016 року для таких типів декларацій (повідомлень) та суб’єктів декларування: щорічні декларації за 2015 рік службових осіб, які станом на 01 вересня 2016 року займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище. Зазначені у цьому абзаці декларації подаються протягом 60 календарних днів з дати, визначеної у цьому абзаці.

Згідно п.2 рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року №2, зареєстрованого в МЮ України 15 липня 2016 року за №958/29088, зазначені у пункті 1 цього рішення декларації (повідомлення) подаються згідно із Законом шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайта Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Потім, рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 18 серпня 2016 року №1, зареєстрованого в МЮ України 19 серпня 2016 року за №1153/29283, у пункті 1 пункту 1 рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року №2, зареєстрованого в МЮ України 15 липня 2016 року за №958/29088, слова та цифри «15 серпня 2016 року» змінено словами та цифрами «01 вересня 2016 року».

Таким чином, національним агентством з питань запобігання корупції рішенням №3 від 10.06.2016 року було визначено порядок формування, ведення та оприлюднення інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування. У подальшому, рішенням №2 від 10.06.2016 року було визначено, що система подання та оприлюднення декларацій розпочинає свою роботу з 00 год. 00хв. 15 серпня 2016 року. Однак, рішенням №1 від 18.08.2016 року початок роботи системи було перенесено з 15 серпня 2016 року на 01 вересня 2016 року. Отже, кінцевим строк формування, ведення та оприлюднення інформації декларацій осіб з розрахунку 60 календарних днів з дати, визначеної рішенням, є 30 жовтня.

При цьому, у наведеному рішенні НАЗК, визначаючи шестидесятиденний термін для подачі декларації за 2015 рік, як фактично початкових даних суб’єкта декларування чітко не визначив порядок та строк подачі декларації про суттєві зміни у майновому стані, з урахуванням необхідності подачі їх до моменту подачі першої Е-декларації за 2015 рік.

Така нечіткість і не передбачуваність вбачається і з Закону України «Про запобігання корупції», що не відповідає положенням рішення ЕСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України».

Відповідно до наказу Головного управління статистики у Черкаській області заступника начальника управління – начальника відділу зведених розрахунків у сільському господарстві та екологічної статистики управління статистики сільського господарства та навколишнього середовища ОСОБА_4 з 08.10.2015 переведено на посаду заступника начальника відділу обробки даних статистики сільського господарства та навколишнього середовища (а.с.47).

Згідно з відомостями, отриманими з офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції «nazk.gov.ua», ОСОБА_4 після отримання у фактичне розпорядження 23.03.2017 майна – квартири не повідомила у десятиденний термін, шляхом заповнення електронного повідомлення про суттєві зміни у своєму майнововму стані відповідної Е-декларації на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Зазначене повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подане до Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_4 15.12.2017.

Допитана в суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 пояснила, що наміру приховувати придбання квартири взагалі немала. Про це свідчать її дії щодо офіційної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відомості якого перебувають у відкритому доступі. Крім того договір купівлі-продажу квартири був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_5 23.03.2017.

Ці твердження обєктивно підтверджуються матеріалами справи.

Таким чином в суді апеляційної інстанції встановлено, відсутність суб'єктивної сторони адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, а саме: ставленням до наслідків яке характеризується наявністю вини у формі прямого умислу, тобто в діях ОСОБА_4 не було умисних дій на несвоєчасне неподання без поважних причин Національному агентству з питань запобігання корупції про суттєві зміни у своєму майновому стані.

Діяння, передбачені ст.172-6 КУпАП, є діяннями з формальним складом, які можуть бути вчинені тільки умисно.

Оскільки, суб'єктивна сторона адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а в протоколі про адміністративне корупційне правопорушення, що передбачене ч.2 ст.172-6 КУпАП, відносно ОСОБА_4 про умисний характер дій останньої взагалі не зазначено і в судовому засіданні апеляційної інстанції умислу ОСОБА_4 на неподання без поважних причин декларації не встановлено.

В матеріалах провадження відсутні також і дані про мету ОСОБА_4 – уникнути від фінансового контролю.

Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Детальний аналіз вищенаведених обставин в суді апеляційної інстанції вказує, що суддя першої інстанції прийшов до передчасного висновку про достатність доказів, що вказують на наявність складу інкримінованого ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, оскільки у ОСОБА_4 був відсутній умисел на порушення вимог фінансового контролю чи переслідування нею будь-якого корупційного інтересу, так як нею було подано декларацію за 2016 рік, де зазначено про набуття у власність квартири, несвоєчасно з поважних причин.

Відповідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи встановленні в судовому засіданні обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозвязку, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до задоволення із скасуванням постанови судді першої інстанції, а провадження у справі відносно ОСОБА_4 за ч.2 ст.172-6 КУпАП підлягає закриттю в зв’язку з відсутністю складу адміністративного корупційного правопорушення.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про запобігання корупції», ст.172-6, ст.ст. 280, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 – задовольнити.

Постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 10 квітня 2018 року, якою ОСОБА_4, визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень та стягнуто із ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 352,40 грн. – скасувати.

Постановити нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КупАП за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу інкримінованого їй правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М. О. Ятченко